Тотал і зеро Липень минулого року. Спека, яка в затінку досягає +35°С. Через регулярні удари російської армії по енергетиці відсутність електроенергії на добу становить від 12 до 15 годин. Топ – тема в пошуковиках - графіки погодинних відключень. Які «скачуть», як один колишній мер столиці на своїх проповідях. Ліфти у висотках – не працюють. Відсутня можливість прийняти душ після спекотного важкого дня. Все це породжує відчуття безвиході. У рідкісні години «зі світлом» в соцмережах можна було побачити прогноз – буде тільки гірше. Про це писали в будинкових чатах та шкільних групах, теревенили біля під’їздів та на бізнес-ланчах. Буде гірше – це подальше руйнування національної енергосистеми та перспектива відсутності опалення взимку. В нашій країні не так багато топових експертів з енергетики, але більшість (особливо «грантові») в один голос малювали похмуру картину міст, які замерзають. Сценарій фільму «Післязавтра» так довго не сходив з екранів смартфонів у прогнозах, що його дивились навіть абсолютно байдужі до фантастики люди. Вихід з цієї непростої ситуації був єдиний – терміново придбати генератор. Або акумулятор. А ще краще і те, і те. А невдовзі прийде осінь… Серпень розпочався з суттєвого похолодання і введенням в експлуатацію після поточного ремонту ще одного енергоблоку АЕС. Електрики суттєво побільшало, відключення тривали 2-3 години, а з середини місяця взагалі припинилися. Здавалося, якраз настав час зважити прогнози від різних джерел щодо проходження зимового періоду і прийняти рішення. Але де там… На початку вересня ажіотаж щодо закупівлі генераторів досягає апогею, і саме в цей час в одному з видань з’являється стаття директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка з промовистою назвою «У блекауту буде прізвище». Блекаут – це системна аварія, що призводить до масового та тривалого відключення електроенергії, часто в масштабах всієї країни. Стаття отримує резонанс, в її зміст особливо не вчитуються, бо й так зрозуміло – якщо такий апокаліптичний заголовок, то буде темно, холодно й неприємно. Зрештою менеджменту локальної мережі продуктових магазинів стає зрозуміло одне – треба брати, поки ще не подорожчало. В той же ж період масово тиражується нібито заява Центру протидії дезінформації при РНБО, що «світла взимку може не бути від 12 до 20 годин на добу за різних сценаріїв». Хоча така позиція є лише суб’єктивною точкою зору одного з авторів Центру і не відображає позицію самого Центру. Але все, апелювати до здорового глузду – марна справа. Публіка вже «розігріта». Закупівля генераторів дозволить бізнесу працювати темними зимовими вечорами і як бонус - відкриває можливості «договорнячка» з постачальниками. А якщо за все і так заплатять споживачі, тобто ми з вами, то для чого собі відмовляти у задоволенні. Прогнози влади Тодішній міністр енергетики Герман Галущенко під час брифінгу напередодні опалювального сезону (30 вересня 2024 року) заявив, що енергосистема країни готова до проходження осінньо-зимового періоду і що дефіциту електроенергії не очікується завдяки виконаним ремонтам та проведеним відновлювальним роботам. Усі 9 енергоблоків АЕС працюють на повну потужність, імпорт електроенергії з ЄС (збільшений до 2,1 ГВт) забезпечить додаткову стабільність. НЕК «Укренерго» повідомила, що станом на початок вересня 2024 року енергосистема працює стабільно, і планових відключень електроенергії не передбачається. Це свідчить про контрольовану ситуацію в енергосистемі на початку опалювального сезону. Жодне з джерел не вказує на значний дефіцит електроенергії за вказаний період; навпаки, наголошується на контрольованому проходженні опалювального сезону. Але закупівлі ніхто не скасовує, бо «влада бреше», а тьотя Іра з сусіднього під’їзду знає краще. Економічний вплив на споживачів Масові закупівлі генераторів та акумуляторів у 2024 році відчутно позначилися на гаманцях українців. За даними Державної митної служби, імпорт електрогенераторів склав суму в $732,5 млн, а акумуляторів — $950,6 млн, що більш ніж удвічі перевищувало показники 2023 року. Ці витрати лягли не лише на бюджети бізнесів, а й опосередковано на споживачів. Багато компаній перекладали витрати на закупівлю та оренду генераторів у ціни товарів і послуг. Наприклад, оренда найпопулярнішого дизельного генератора потужністю 32 кВт коштувала близько 43 тисяч грн. на місяць, а його купівля — до 579 тис. грн. Такі витрати неминуче впливали на собівартість продукції, що продавалася в роздріб. Інфляція, яка з жовтня 2024 року стрімко зростала, офіційно склала 6,6% за індексом споживчих цін. Однак реальне зростання цін на продукти, паливо та комунальні послуги відчувалося значно сильніше. Наприклад, у супермаркетах ціни на базові продукти, такі як хліб, молоко чи м’ясо, зросли на 10-15%, частково через додаткові витрати бізнесів на забезпечення електроенергією. Більшість генераторів, закуплених у паніці, так і не використовувалися повною мірою через стабільну роботу енергосистеми. Це означає, що значна частина витрат була марною, але їхній фінансовий тягар уже закладено в ціни, які сплачували споживачі. Скандали з тендерами Закупівля генераторів в умовах війни стала справжнім магнітом для зловживань. У липні 2025 року Нацполіція та СБУ викрили схему, де посадовець КМДА переплатив 4,8 млн грн за генератори для "Пунктів незламності". Слідство встановило, що тендер на платформі Prozorro відбувався з порушеннями: ціни на обладнання були завищені на 30–40% порівняно з ринковими, а умови закупівлі прописали так, щоб контракт дістався "потрібному" постачальнику, пов’язаному з місцевими чиновниками. Не обійшлося без міжнародного резонансу. У 2024 році Європейське бюро з боротьби з шахрайством (OLAF) виявило порушення у закупівлях генераторів для України, профінансованих ЄС. Польська компанія, що постачала обладнання, виявилася івент-агенцією, афілійованою з партією "Право і справедливість". Контракт на 120 млн євро уклали без належного конкурсу, а ціни завищили вдвічі: генератори, ринкова вартість яких складала 15 тис. євро, "продавали" за 35 тис. євро. Польща змушена була повернути ЄС 90 млн євро, а в Україні ці генератори так і не запрацювали повною мірою через невідповідність технічним вимогам. Ці скандали оголили системну проблему: брак прозорості та конкуренції в тендерах створює поле для корупції. Значна частина коштів осідала в кишенях посередників, а українці платили за це зростаючими цінами. Реформа тендерних процедур та жорсткий контроль за витратами могли б мінімізувати такі зловживання, але поки що система залишається вразливою. Висновок Попри апокаліптичні прогнози експертів про неминучі блекаути та багатогодинні відключення, Україна пройшла опалювальний сезон 2024 року зі світлом і теплом. Енергосистема, попри всі виклики, вистояла, а критичних аварій вдалося уникнути завдяки злагодженій роботі енергетиків. Ця розбіжність між страхітливими сценаріями та реальністю оголила проблему надмірної паніки, яка підігрівалася як медіа, так і окремими експертами. Тисячі генераторів, закуплених у поспіху, тепер припадають пилюкою на вулицях міст, а їхня вартість, закладена у ціни товарів і послуг, лягла на плечі українців. Жоден із ключових експертів, чиї прогнози широко цитувалися, публічно не визнав своєї помилки. Ця ситуація стала прикладом того, як паніка та непрозорість можуть призводити до марнотратства й економічного тиску на громадян. Щоб уникнути подібного в майбутньому, Україні потрібні не лише надійні енергетичні рішення, а й відповідальна інформаційна політика. Прозорість у прогнозах, оперативне спростування дезінформації та жорсткий контроль за тендерними закупівлями можуть захистити країну від нових "генераторних бульбашок". Автор – Юрій Мариняк IQ-аналітика Підготовано спеціально для LVIV.MEDIA