Про спроби російських інженерів продовжити успіхи українських розробників
Росіяни випробували стратегічний ракетний комплекс п'ятого покоління РС-28 “Сармат” (за класифікацією НАТО має назву Satan-2). За характеристиками ядерний комплекс “Сармат” здатен запускати однойменну міжконтинентальну балістичну ракету зарядом потужністю 7,5 — 8 мегатонн (до прикладу, американська ядерна бомба “Малюк”, яку скинули на місто Хіросіма, мала заряд в 15 кілотонн) на відстань у 18 тис. кілометрів.
Попри це, з самим запуском ракети у російських військових виникли труднощі. Як йдеться у звіті Інституту вивчення війни від 22 вересня 2024 року черговий провал випробувань російської ракети “Сармат” не свідчить про неефективність “старих” ядерних систем Росії, проте вказує на проблеми, з якими зіткнулися російські розробники ракет через війну проти України.
Наступник ядерного ракетного комплексу “Воєвода”
Стратегічний ракетний комплекс п'ятого покоління шахтного базування “Сармат” є продовженням розвитку комплексу четвертого покоління Р-36М “Воєвода” (За класифікацією НАТО має назву Satan-1).
“Сармат” відрізняється від “Воєводи” масованими засобами захисту від протиракетної оборони. Новітній комплекс має активний захист шахти, ракета летить за покращеною суборбітальною траєкторією. Новий комплекс діє з завантаженням помилкових цілей, щоб заплутати повітряну оборону противника. Також ракета оснащена високоточними гіперзвуковими маневровими бойовими блоками, які по документах є кращими за старіші зразки.
До слова, Р-36М “Воєвода” (також використовують назву Satan або ж Сатана) — радянський стратегічний ракетний комплекс четвертого покоління. Його розробкою займалось українське конструкторське бюро “Південне”, а будівництво займався “Південний машинобудівний завод” зі штаб-квартирою у Дніпрі. До того ж систему управління ядерним ракетним комплексом розробляли на підприємстві “Хартрон” у Харкові. Після розпаду СРСР між Росією і Україною тривалий час були домовленості про сервісну допомогу в обслуговуванні ядерного комплексу за допомогою українських інженерів. Однак після початку гібридного вторгнення РФ з окупацією Криму і війною на Донбасі у 2014 році ці домовленості були закінчені.
Хронологія створення “Сармат”
Наприкінці 2014 року командувач ракетними військами стратегічного призначення РФ Сергій Каракаєв анонсував, що до 2020 року нова важка міжконтинентальна балістична ракета “Сармат” надійде на озброєння і її розробка “проводиться у суворій відповідності до затвердженого графіка робіт”. Менш ніж через пів року заступник міністр оборони Росії пообіцяв, що вже у 2018-2019 роках розпочнеться серійне постачання цих ракет, проте цього не сталось, а в червні 2018 року було анонсовано, що “Сармат” буде передано у війська вже у 2020 році.
Наприкінці 2020 року Сергій Каракаєв знову повідомив, що переозброєння на новий ракетний комплекс російські війська почнуть з 2021 року, але у червні 2021 року віцепрем'єр Юрій Борисов пообіцяв тільки почати випробовувати “Сармата”. Лише у квітні 2022 року пройшов перший випробувальний пуск ракети у рамках держвипробувань, після завершення яких його мали прийняти на озброєння. Пуск виконали з шахтної пускової установки в Архангельській області.
Колишній очільник "Роскосмосу" Дмитро Рогозін пообіцяв восени 2022 року що росіяни розпочнуть серійне постачання комплексу армії, згодом ще двічі обіцяв поставити на озброєння до грудня 2022 року, а потім уточнив кількість, яка буде на чергуванні — близько 50 ракет.
У листопаді 2022 року стало відомо, що ракетний комплекс РС-28 “Сармат” все ж було запущено у серійне виробництво, але точних термінів появи на озброєнні озвучено не було. У лютому 2023 року Росія, ймовірно, провела невдалі випробування ракети, а вже у вересні 2023 року росіяни поставили на бойове чергування комплекс “Сармат”. І 21 вересня 2024 року випробування ракети РС-28 на російському космодромі “Плєсєцк” відбулися невдало, стався вибух ракети просто в шахті під час спроби запуску.
Зазначимо, що міжконтинентальні балістичні ракети призначені для запуску на відстані у декілька тисяч кілометрів і використовуються саме для виконання стратегічних цілей таких, як повне знищення противника. Напротивагу стратегічній ядерній зброї також існує тактична ядерна зброя, яка має менший радіус ураження і використовується для виконання тактичних цілей, наприклад знищення армії ворога чи зменшення військово-психологічного потенціалу.