Вибори у Туреччині, зникнення Лукашенка та візит Зеленського до Європи: головні новини на повістці дня

«Україна — це Європа! Слава Україні!» — сказав канцлер Німеччини українською під час спільної пресконференції з президентом України в Берліні. І це вже не якась вербальна формула для українців, а затверджений факт для європейців, і вираження того, що війна чітко розставила акценти.

І, оскільки ми маємо справу з війною на виживання, то донесення ідеологічної складової війни країнам Заходу має далеко не останнє значення, якщо не першочергове.

Бо зараження московською отрутою папи римського Франциска, русофільство ексканцлера Німеччини Ангели Меркель, невігластво в історії Ілона Маска та навіть Генрі Кіссінджера (і цей перелік далеко не вичерпний) свідчить про необхідність ще більш широкої інформаційної та ідеологічної роботи. Тим паче без неї майбутній розподіл Росії буде проблематичний. На наших очах вже третє десятиріччя продовжує вмирати суспільство колишнього СРСР, точніше уламок колишнього радянського суспільства-монстра, який, на диво, досі має вплив навіть на світовий порядок денний.

І в цьому ключі вже хочеться нагадати про формулу американського філософа Френсіса Фукуями, який зазначив, що якщо один соціальний порядок зруйновано, а інший не встановлено, то суспільство входить у режим самознищення. У підсумку воно або перетворить територію свого проживання на руїну, або стане будівельним матеріалом для інших спільнот шляхом колонізації, окупації, добровільного приєднання чи розпорошення.

Саме тому зачищення всіх проявів та артефактів ворожої культури сьогодні так необхідно для України. Адже підтримка своєї культури та ідентичності потрібна навіть в контексті визнання європейцями того факту, що Україна — це Європа. А ідеологія держави не може бути не націоналістичною.

Паралелі між Лукашенком та Ердоганом

Не враховуючи Росію, яскравим прикладом повільної смерті суспільства колишнього СРСР звичайно є Білорусь, де владу захопив радянський зомбі Лукашенко, який, між іншим зник.

Тим часом шепіт у мінських коридорах влади вже перетворився на гомін. На «Дні прапора та гімну Білорусі» (14 травня) Лукашенко так і не з’явився, що спровокувало в офіційних ЗМІ появу численних конспірологічних теорій.

Отже, протягом цього тижня доведеться уважно стежити за подіями в Білорусі, адже стан здоров’я білоруського диктатора може стати важливим тригером для початку нової доби в політиці країн СНД та початком нової епохи. Тим часом комунікація зі зникнення білоруського диктатора знаходить своє пряме відлуння навколо історії з турецьким диктатором, в контексті питання: чи вивчив Ердоган уроки історії, адже йти треба вчасно, щоб не зникати, як Лукашенко.

Тим паче, що швидкої перемоги в жодного з двох головних кандидатів не вийшло, так після підрахунку 97,97% голосів у Ердогана — 49,23%, у Киличдароглу — 45,05%. Вже очевидно, що 28 травня на країну чекає другий тур. Проте, в частині вище зазначеного питання: чи вивчив Ердоган уроки історії, слід зазначити, що він таки пройшов перевірку на політичну мудрість. Оскільки 49,23% дозволяють Ердогану створити результативну вилку до 50,1% на свою користь, або пітишляхом класичного авторитарного режиму і приписати собі перемогу в першому турі.

Отже, комунікативний ефект навколо зниклого і хворого білоруського диктатора Лукашенка дав свій позитивний результат — уникнути вибухового соціального ефекту в Туреччині, який міг би спровокувати нову військову ескалацію на Ближньому Сході.

У той час, як символічне нагородження в цей день президента України премією Карла Великого дає пряме посилання на те, що світова політична еліта після коронації Карла ІІІ (як королівського правонаступника Карла Великого) розпочала процес свого внутрішнього реформування, яка сьогодні виражається в підготовці нових лідерів владних ієрархів.

Якщо виразитись простими словами, то король Сполученого Королівства Карл ІІІ та ще 14 країн Співдружності націй, задля того, щоб ефективно правити новим світовим порядком, що сьогодні формується, створює під себе нову команду, в яку увійшла і Україна.

Проте, такий порядок денний невдовзі викличе в Україні стихійний запит на новий соціальний порядок всередині держави, адже майже всі форми суспільної організації, які сьогодні є — від прокуратури і державних адміністрацій до вуличної торгівлі і концертної діяльності, успадкували від СРСР, який таки нарешті помирає разом зі своїми лідерами.

У контексті попереднього висновку, щодо появи в Україні стихійного запиту на новий соціальний порядок, президент України зробив дуже важливу заяву — «якщо восени цього року триватиме воєнний стан, парламентських виборів не буде». Президент згадав, що вибори мають відбутися не раніше ніж через 90 днів після скасування воєнного стану.

Сьогодні це важлива заява, оскільки це унеможливлює появу обвинувачень у махінаціях, якщо такі вибори проводити під час війни, і не перетворить соціум на арену перманентної соціальної війни, що породжує в масштабах усього суспільства страх, агресію, песимізм і недовіру.

Нагадаємо, у ГУР спростували інформацію про те, що очільник ПВК «Вагнер» Євгеній Пригожин у січні пропонував передати дані про позиції російських військ в обмін на відведення ЗСУ із Бахмуту.