Скоріш за все, Путін натякає на продовження мобілізації
18 січня відзначилося тим, що на фоні історичних маніпуляцій та екстраполяцій навколо того, що Кремль називає «блокадою Ленінграду», Путін доволі вдало розпочав програму підготовки свого електорату до ще більшої блокади російського населення.
Зазначене направлене на успішну реалізацію майбутньої мобілізації, якщо у російського суспільства на певному етапі дійсно «поїде дах» від появи нових факторів, які можуть дестабілізувати.
LVIV.MEDIA розповідає більше про кремлівський розкол та про те, як він призводить до подальших варіантів розвитку подій на війні.
Під яким «соусом» Путін подасть рішення про мобілізацію
Свідченням того, що у Кремлі розглядають варіант продовження мобілізації, є слова Путіна, у яких він завуальовано називає нову мету війни проти України — «припинення повномасштабних бойових дій, які йдуть на Донбасі з 2014 року».
Тож, ключове маніпулятивне слово це — «припинення», яке направлене на те, щоб на певний час приспати російське суспільство. Ось на які ймовірні кроки з цією метою хоче піти Кремль:
Перший крок: Кремль має оголосити нову хвилю мобілізації з приблизною чисельністю 500 тисяч росіян. Такий варіант розглядають, навіть якщо Кремль не оголосить про нову мобілізацію, а продовжить дію першого указу про мобілізацію.
Другий крок: офіційна трансформація «СВО» у контртерористичну операцію чи війну. Для України це не матиме жодного значення, а для росіян означає розширення повноважень влади, для чого і запускалась програма «блокади». Проте і у цьому випадку часткова мобілізація може бути замінена на тотальну.
Третій крок: створення так званого проєкту «істинної України», який сьогодні активно обговорюється на інформаційних каналах відомством міністра оборони РФ Сергєя Шойгу. План полягає у створенні колабораціоністської подоби «уряду Віші» на захоплених територіях під головуванням Януковича — Медведчука.
Насправді ж Путін нічого нового не придумує, але чітко копіює дії німецького фюрера.
Чи «мітить» Пригожин на місце Путіна
Найважливішим елементом в цій історії з промовою Путіна є слова Пригожина, який заявив про закриття найближчим часом YouTube, окремо згадуючи про тих, хто «під час війни відпочиває в Дубаї». Таким чином він завдав двох ударів по путінській владі: по адміністрації президента, яка в лютому-березні 2022 року зупинила заборону YouTube на території Росії, та по Шойгу і його доньці, які шкодять російській війні проти України.
Окремо слід зазначити, що промова Пригожина, завдяки тому ж YouTube, перекрила слова Путіна. Це можна оцінити, як репутаційний удар особисто по Путіну, націлений проти мас російського електорату. З одного боку він не хоче, щоб закрили YouTube, а з іншого — наляканий виявленим «шкідництвом» з боку відомства Шойгу, яке підтримує Путін.
За підсумками, Пригожин:
- перекуповує проросійських медіаперсон, які раніше працювали на Путіна, налаштовуючи їх проти Шойгу;
- скуповує «псевдонейтральні» інформаційні ресурси;
- веде особисту боротьбу з Шойгу та починає звинувачувати путінську адміністрацію в прихованому бажанні домовитися зі США.
Глибину кремлівського розколу можна відстежити й у діях проросійського блогера Анатолія Шарія, який нещодавно почав різко критикувати Лаврова, Шойгу та путінські служби, при цьому розхвалюючи Пригожина.
На завершення слід зазначити: із серпня 2022 року з Пригожина намагалися створити фігуру під вибори 2024 року. Він мав замінити Жириновського на ультраправому полюсі впливу, забравши під своє крило прихильників війни, але тих, хто розчарований Путіним. Фактично, готувався проєкт фашистсько-тюремної системної опозиції. Але, як це часто буває, пішак, діставшись практично до краю ігрової дошки, хоче стати ферзем нової політичної шахової партії.
На тлі кремлівського розколу найближчі союзники України активізувалися у комунікації та почергово протягом доби заявили про підтримку Збройних Сил України. Серед найбільш значущих промов є тези Канцлера ФРН Шольца на економічному форумі в Давосі та Пентагону про готовність США допомогти Україні завдавати удари по Криму, навіть якщо такий крок збільшує ризик ескалації.
Нагадаємо, у четвер, 19 січня, Європарламент ухвалив резолюцію щодо створення спецтрибуналу для переслідування злочину агресії проти України. За такі злочини відповідає вище керівництво країни, зокрема президент РФ Владімір Путін та самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко.