У суботу, 24 серпня 2024 року, в. Україні відзначають 33-й День Незалежності. З моменту проголошення акту відновлення незалежності в 1991 році Україна пережила складні політичні трансформації, економічні кризи та соціальні виклики. Ці 33 роки навчили нас, що незалежність — це не лише привілей, а й велика відповідальність. Це постійна боротьба за право бути господарем на своїй землі, за право жити в демократичній, вільній та квітучій країні. LVIV.MEDIA пропонує список найвизначніших подій, які сталися за усі роки Незалежності.
1991 рік
Акт проголошення Незалежності України
24 серпня у Верховній раді України прийняли Акт проголошення Незалежності України. Він визначив новий державний статус України. Ухвалення документа відбувалося в умовах реальної загрози державному суверенітету України й стало відповіддю на спробу державного перевороту 19 серпня 1991 з боку Комуністичної партії Радянського Союзу. Однак створений з цією метою Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) не зміг поставити під свій контроль силові структури й заволодіти становищем на всій території СРСР. Провал цієї спроби відкривав перед Україною та іншими колишніми радянськими республіками можливість реалізації державницьких прагнень.
24 серпня 1991 Верховна Рада УРСР зібралася на позачергову сесію. З доповіддю про політичну ситуацію виступив Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук. Співдоповіді зробили народні депутати Олександр Мороз — від більшості та Ігор Юхновський — від опозиції, який запропонував проголосити акт, в якому мав бути зафіксованим новий державно-політичний статус України.
Ввечері 24 серпня Верховна Рада України конституційною більшістю голосів (392 — “за”, 4 — “проти”) ухвалила Акт проголошення незалежності України. Цим Актом було започатковано новий етап розвитку України як самостійної, суверенної держави.
24 серпня оголошено національним святом — Днем незалежності України.
Всеукраїнський референдум
Тоді ж народні депутати визнали за необхідне провести Всеукраїнський референдум на підтвердження Акту незалежності. 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року. Було запитання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?” із двома варіантами відповіді: “Так, підтверджую” або “Ні, не підтверджую”.
Українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіли: “Так, підтверджую”. Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України. Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. У Києві незалежність України підтримали 92,88% виборців, у Донецькій області – 83,9%, в Луганській – 83,86%. А в Автономній республіці Крим сказали “Так” незалежності Української держави 54,19% виборців, тоді як у Севастополі показник був вищим – 57,07%. А 8 грудня 1991 року Біловезька угода констатувала припинення існування СРСР.
Перші Вибори Президента України
Одночасно з референдумом 1 грудня відбулися перші в історії незалежної Української держави вибори президента України, на яких главою держави був обраний Леонід Кравчук (61,59% голосів). Другий результат на виборах президента здобув голова Львівської обласної ради В’ячеслав Чорновіл (23,27%), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49%). Загалом балотувалися 6 кандидатів.
1992
Верховна Рада України затвердила музику композитора Михайла Вербицького, як державний гімн України
15 січня 1992-го, президія Верховної Ради затвердила Державний Гімн України на музику Михайла Вербицького. У 1863 році в 4-му номері львівського літературно-політичного часопису “Мета” серед інших поезій Тараса Шевченка був надрукований вірш “Ще не вмерла Україна”, і саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря. Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його в Києві восени 1862 року. Цей вірш припав композиторові Михайлу Вербицькому до вподоби як патріотичним змістом, так і легкістю форми.
Уперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року також у Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських “вечерниць в пам’ять Тараса”. Перший запис гімну “Ще не вмерла Україна” відбувся за участі визначного українського оперного співака Модеста Менцинського в жовтні 1910 році в Кельні (Німеччина) на фірмі “Gramophon”.
Суто офіційне юридичне затвердження пісня “Ще не вмерла Україна” одержала 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України. Вперше на офіційному заході в Українській РСР заспівали її Василь Жданкін, Віктор Морозов та Едуард Драч 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю “Червона рута” в Чернівцях. Визначною подією стало виконання 9 квітня 1990 року у Львівській опері перед початком сесії Львівської обласної Ради народних депутатів ХХІ (“першого демократичного”) скликання.
Після проголошення Верховною Радою Акта незалежності України, починаючи з 17 вересня 1991 року, Українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну “Ще не вмерла Україна”.
А 5 грудня 1991 року вона вперше офіційно зазвучала урочисто на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам президента у виконанні хору імені Григорія Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського.
Офіційно “музична редакція” Державного Гімну була прийнята парламентом 15 січня 1992 року. Але тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про Державний Гімн України”, запропонований президентом Леонідом Кучмою.
Верховна Рада затвердила тризуб, як малий герб України
19 лютого Верховна Рада України затвердила постановою "Про Державний герб України" Малий герб незалежної України. Це золотий Тризуб на синьому щиті.
1993 рік
Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках
21 лютого у Донецьку Сергій Бубка встановив світовий рекорд у стрибках із жердиною в закритих приміщеннях — 6 м 15 см.
Масандрівські угоди
3 вересня 1993 року за підсумками переговорів у передмісті Ялти Масандрі були підписані Масандрівські угоди — чотири міжнародних документи, укладені Україною та Російською Федерацією. Угоди стосувалися поділу Чорноморського флоту колишнього СРСР та утилізації ядерної зброї, що знаходилася на території України. Українську делегацію очолював Президент України Леонід Кравчук.
1994 рік
На других президентських виборах переміг Леонід Кучма
Єдиний з українських президентів, що був президентом два терміни.
Будапештський меморандум
Україна підписала меморандум в Будапешті про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Міжнародна угода була укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії Україні у зв'язку з набуттям нею неядерного статусу. Того самого дня Україна приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
“Золото” Оксани Баюл на Олімпійських іграх
26 лютого фігуристка Оксана Баюл здобула для Олімпійської збірної України перше “золото” в історії. На XVII зимових Олімпійських іграх у норвезькому Ліллегаммері 16-річна фігуристка зайняла першу сходинку п’єдесталу.
Перемога буда настільки неочікуваною, що між оголошенням результатів та врученням медалей минуло близько 45 хвилин – організатори шукали запис українського гімну та український прапор.
1995 рік
Україна стала членом Ради Європи
31 жовтня 1995 Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. 9 листопада 1995 відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ, в якій взяла участь делегація України на чолі з Прем'єр-міністром України.
Вийшов перший випуск музичного хіт-параду “Територія-А”
17 вересня 1995 року, на ICTV вийшов стартовий випуск програми “Територія А” – першого українського телевізійного хіт-параду кліпів.
1996 рік
Верховна Рада прийняла Конституцію України
Конституція України була хвалена 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набрала чинності з дня її прийняття.
Національний банк України ввів в обіг національну валюту — гривню
Національну валюту України – гривню – та її соту частку – копійку – ввели в обіг під час грошової реформи 2-16 вересня 1996 року.
Олімпійська збірна здобула 23 медалі на іграх в Атланті (США)
Україна брала участь у Літніх Олімпійських іграх 1996 року в Атланті вперше за свою історію та завоювала 23 медалі (9 золотих, 2 срібних і 12 бронзових). Збірну країни представляв 231 спортсмен (146 чоловіків, 85 жінок)
1997 рік
Перший космонавт Незалежної України Леонід Каденюк здійснив перший політ
З 19 листопада по 5 грудня 1997 року Леонід Каденюк здійснив політ у космос на американському транспортному космічному кораблі “Колумбія” місії STS-87.
Він проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин. Завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще він узяв з собою в політ томик “Кобзаря”.
В Україні відкрився перший американський заклад швидкого харчування “McDonald’s”
Україна стала 102-ю державою, де почала працювати мережа закладів харчування McDonald's, коли 24 травня 1997 року в Києві відкрили перший ресторан.
1998 рік
Встановили День памʼяті жертв голодоморів — четверта субота листопада
День пам'яті жертв голодоморів запроваджений згідно з указом Президента України Леоніда Кучми від 26 листопада 1998 року
Створили відзнаку “Герой України”
Звання “Герой України” з врученням ордену “Золота Зірка” чи ордену Держави запровадили 23 серпня 1998 року указом тодішнього президента Леоніда Кучми. До того найвищою нагородою вважалася Почесна відзнака президента, заснована у 1992-му Леонідом Кравчуком.
1999 рік
Відбулися треті вибори Президента України, на яких вдруге переміг Леонід Кучма
Треті вибори Президента України відбулись 31 жовтня — перший тур та14 листопада — другий тур. У першому турі виборів впевнену перемогу здобув Леонід Кучма, але йому не вдалося набрати 50% голосів виборців. Було призначено другий тур виборів. Президентом України вдруге обрали Леоніда Кучму. За нього проголосувало 56% виборців, а за Петра Симоненка — близько 38%. З великим відривом діючий Президент переміг у західних областях — на Закарпатті, Івано-Франківщині, Львівщині, Тернопільщині, Волині, Рівненщині і на Буковині. Тут за нього віддали свій голос від 92% до 73% виборців. З помітною перевагою він переміг Петра Симоненка також у Дніпропетровській, Київській, Хмельницькій, Одеській областях, містах Києві та Севастополі, на Донеччині.
Другий його термін Леоніда Кучми відзначився чергою внутрішніх і зовнішніх потрясінь, скандалів та протестів. Таких як убивство Георгія Гонгадзе, касетний скандал, акції “Україна без Кучми” та “Повстань, Україно!”, конфлікту щодо острова Тузла. Другий термін Леоніда Кучми завершився Помаранчевою революцією, яку спровокували масові фальсифікації виборів Президента України.
В ДТП загинув український дисидент і політик Вʼячеслав Чорновіл
В’ячеслав Чорновіл загинув 25 березня 1999 року в автокатастрофі на шосе під Борисполем. Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль — Золотоноша. Автомобіль Чорновола врізався в “КамАЗ” з причепом, який розвертався посеред шосе. В'ячеслав Чорновіл і його водій Євген Павлов загинули на місці, прессекретар лідера НРУ Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами. Син політика Тарас Чорновіл вважає загибель батька умисним вбивством. Похорон В'ячеслава Чорновола став однією з наймасовіших акцій часів Незалежності — за різними оцінками у процесії взяли участь 150—250 тисяч людей.
2000 рік
Вбивство українського журналіста Георгія Гонгадзе
Вбивство українського журналіста Георгія Гонгадзе сталося 17 вересня 2000 року. Його обезголовлене тіло знайшли 2 листопада 2000 року в Таращанському лісі приблизно в 100 кілометрах від Києва.
28 листопада 2000 року керівник Соціалістичної партії України Олександр Мороз заявив на засіданні парламенту, що має аудіозаписи, які вказують на причетність вищого керівництва України до вбивства Гонгадзе. Ці записи зробив співробітник служби охорони президента Леоніда Кучми, майор Микола Мельниченко. Кучма відкинув звинувачення на свою адресу.
27 лютого 2001 року розпочато кримінальну справу за фактом вбивства Гонгадзе. У травні 2001 Кучма заявив, що знає імена вбивць Гонгадзе. Наступного ж дня тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Смирнов оголосив, що вбивство не має політичних мотивів і здійснене “з хуліганських міркувань” двома злочинцями, які загинули у грудні 2000 року.
У жовтні 2003 року тодішній генпрокурор Святослав Піскун підписав ордер на арешт начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС України генерала міліції Олексія Пукача (як стало відомо у процесі розслідування, його підрозділ стежив за Гонгадзе) й оголосив, що розслідування наближається до завершення. Вже через кілька днів Піскуна було звільнено з посади генпрокурора, а Пукача випустили на свободу. Коли наприкінці 2004 року тривала Помаранчева революція, Піскун оскаржив своє звільнення і повернувся на посаду генпрокурора. Тоді ж він відновив розслідування справи Гонгадзе та оголосив Пукача у розшук, назвавши його головним підозрюваним та свідком.
1 березня 2005 року президент Віктор Ющенко офіційно повідомив про затримання вбивць Георгія Гонгадзе. Через два дні, 3 березня, Піскун заявив про намір допитати ексголосу МВС України Юрія Кравченка. 4 березня Кравченка знайшли мертвим на його дачі під Києвом. За даними слідства, ексміністр скоїв самогубство, вистреливши собі у голову.
У листопаді 2005 року апеляційний суд Києва прийняв до розгляду кримінальну справу за обвинуваченням Миколи Протасова, Валерія Костенка й Олександра Поповича в умисному вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе. У березні 2008 року підсудних визнали винними. Протасову дали 13 років ув’язнення, а Костенку та Поповичу по 12 років.
У липні 2009 року було затримано Олексія Пукача, який перебував у розшуку. Тоді ж він розповів, що замовниками вбивства Гонгадзе були Леонід Кучма, Юрій Кравченко, Володимир Литвин і на той час перший заступник МВС Микола Джига. Пукач також визнав свою причетність до вбивства. У селі Сухоліси (Білоцерківський район), на місці, яке Пукач зазначив під час допиту, знайшли фрагмент черепа, який, імовірно, належить Георгію Гонгадзе. 31 липня там же знайшли гумові рукавички, в яких Олексій Пукач міг обезголовлювати тіло журналіста. У березні 2011 року було порушено кримінальну справу проти Кучми за підозрою у причетності до вбивства Гонгадзе. У жовтні того ж року її закрили. Наприкінці січня 2013 року Пукачу винесли вирок – довічне ув’язнення. Сам Пукач свою провину визнав частково.
2001 рік
Всеукраїнський перепис населення
Перший усеукраїнський перепис населення, який відбувся 5 грудня 2001 року в Україні. Він став першим і єдиним переписом населення незалежної України.
2002 рік
Авіакатастрофа на Скнилівському аеродромі під Львовом
27 липня 2002 року під Львовом на Скнилівському аеродромі трапилася трагедія, яка забрала життя 77 людей, з них — 28 дітей. У цей день внаслідок авіакатастрофи, яка трапилася під час святкування 60-ї річниці 14 авіаційного корпусу Військово-Повітряних сил України винищувач Су-27УБ упав у натовп глядачів.
За кількістю загиблих Скнилівська трагедія є найбільшою катастрофою в історії авіаційних шоу.
2003 рік
Між Україною та Росією відбулась територіальна суперечка за український острів Тузла
Конфлікт навколо острова Тузла — кризовий момент в українсько-російських відносинах, спричинений спорудженням Росією дамби в Керченській протоці від Таманського півострова до острова Тузла.
29 вересня Росія розпочала активну фазу будівництва дамби до українського острова Тузла. 30 вересня МЗС України направило МЗС РФ першу ноту протесту, що залишилася без відповіді. 22 жовтня в Сімферополі перед будинком кримського парламенту відбувся проросійський мітинг, учасники якого заявили про готовність передати росії разом з островом Тузла весь Крим. Акцію організували проросійські організації “Російська Громада Криму”, “Руський Блок”, комуністи та інші. 23 жовтня будівництво дамби зупинили після того, як будівельники досягли українського прикордонного понтона і між українськими прикордонниками й російськими будівельниками залишалося близько 100 метрів. Того ж місяця Україна провела військові навчання з пусками ракет поблизу мису Чауда в районі Керченського півострова в Криму. У листопаді прем'єр-міністри РФ та України домовились про припинення подальшого будівництва дамби. 2 грудня Тузлі відкрилася нова прикордонна застава. У березні 2014 року острів був анексований Росією в ході Анексії Криму.
2004 рік
Вибори Президента України і Помаранчева революція
Помаранчева революція — реакція на масові фальсифікації президенських виборів. Акції протесту розпочалися 22 листопада після оголошення Центральною виборчою комісією попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник на виборах Віктора Ющенка — Віктор Янукович.
Основним результатом революції було призначення Верховним судом повторного другого туру президентських виборів (не передбаченого прямо законодавством). Внаслідок компромісу, досягнутого фракціями Верховної Ради, після призначення повторного другого туру виборів були прийняті зміни до Конституції, які отримали назву Конституційна реформа 2004. Конституційна реформа зменшила повноваження президента, і, таким чином, знизила рівень значущості спірних президентських виборів. За результатами голосування у повторному другому турі виборів перемогу здобув Віктор Ющенко.
Руслана Лижичко перемогла на пісенному конкурсі “Євробачення” з піснею “Дикі танці”
15 травня 2004 року українська співачка Руслана Лижичко у Стамбулі (Туреччина) перемогла на 49-му Міжнародному пісенному конкурсі “Євробачення” з піснею Wild Dance (“Дикі танці”).
За результатами телефонного голосування 36 країн-учасниць вона набрала 280 балів. Максимальні 12 балів віддали 8 країн.
2005 рік
Інавгурація Віктора Ющенка
23 січня на майдані Незалежності в Києві за присутності 59 офіційних зарубіжних делегацій і близько 500 тисяч людей пройшла інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка. У 2010 році Віктор Ющенко вдруге балотувався на посаду президента, але отримав 5,45% голосів виборців і програв Юлії Тимошенко та Віктору Януковичу, які вийшли у другий тур.
2006 рік
В Україні Голодомор 1932-1933 років визнали актом геноциду проти українського народу
28 листопада 2006 — V скл. ВРУ ухвалило Закон України “Про Голодомор 1932—1933 років в Україні” в законі Голодомор визнано геноцидом українського народу. За це не проголосували лише члени фракції Партії регіонів та Комуністичної партії України.
2007 рік
Президент України розпустив Верховну Раду
2 квітня Президент України Віктор Ющенко розпустив Верховну Раду України та підписав указ про дострокові парламентські вибори в Україні, які мали відбутися 27 травня 2007, проте вони були перенесеними на 24 червня 2007 року. Парламент і Кабінет Міністрів назвали цей указ неконституційним і не виділили кошти на вибори. Парламент продовжував проводити засідання, але Президент вважав їх недійсними. Указ було оскаржено в Конституційному Суді України, який унаслідок різних юридичних причин так і не ухвалив рішення по суті цієї справи.
Віктор Ющенко заявив, що може призупинити постанови і відкласти день виборів, аби парламент затвердив деякі важливі законопроєкти, зокрема, законодавство про вибори, опозицію, та функціонування парламенту. Врешті-решт було досягнуто домовленості між основними політичними силами, внаслідок яких парламент на декілька днів відновив роботу при визнанні Президентом цього факту, а дата виборів змістилася на 30 вересня, причому причиною їх призначення оголошувалося припинення існування Верховної Ради, внаслідок відсутності в ній 1/3 депутатів від конституційного складу: опозиційні депутати спеціально для цього припинили свої депутатські повноваження.
30 вересня 2007 року відбулись позачергові вибори до Верховної Ради за пропорційною системою в загальнодержавному виборчому окрузі. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 3% від числа виборців, що взяли участь у голосуванні.
2008 рік
Україна ратифікувала вступ до Світової асоціації торгівлі
5 лютого на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ. Того ж дня Президент України Віктор Ющенко та керівники СОТ підписали угоду про вступ України до організації.
Президент України розпустив Верховну Раду ще раз
8 жовтня Президент Віктор Ющенко оголосив про розпуск парламенту VI скликання і проведення дострокових виборів. Про це він заявив під час свого телезвернення до народу, яке транслювали провідні телеканали країни. "Станом на 8 жовтня 2008 року, я не отримав пропозиції жодної політичної сили про формування коаліції більшості, угоду б про яку підписало більше 225 народних депутатів України", - зазначив президент. "Згідно з Конституцією України я оголошую про припинення діяльності Верховної Ради шостого скликання та проведення дострокових парламентських виборів", - додав він.
Світова фінансова криза обвалила гривню удвічі
Основними зовнішніми чинниками, що вплинули на формування кризових явищ, стали світове падіння попиту на металургійну та хімічну продукцію більш ніж в 2 рази, що потягнуло за собою значне падіння ціни, і зростання конкуренції на зовнішньому ринку, до якої українська економіка не була готова. Внаслідок цього значно скоротилася частка експорту зазначених продуктів і відповідно валютних надходжень, зменшилися обсяги виробництва. На міжбанку зріс попит на долар і курс змінювався з 5,6 у вересні на 6,8 у листопаді, на 10.0 у другій половині грудня та з кінця січня 2009 року стабілізувався на рівні 8.3 грн. за 1 долар США . Також у період з 2004 до 2008 року, зовнішній борг України стрімко зростав. Станом на початок 2004 року валовий зовнішній борг України становив $23 811 млн., станом на початок 2007 року — $54 512 млн., на початок 2008 року — вже $79 995 млн. (порівнюючи з початком 2007 року, зростання сягнуло 46%). У жовтні 2008 року борг перевищив відмітку у сто мільйонів доларів США — $105 429 млн.
2009 рік
УЄФА обрала Україну, як одну з господарів Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012
Вибір країни-господаря чемпіонату Європи з футболу 2012 тривав з 2005 до 2007 рік. Переможця було оголошено 18 квітня 2007 у місті Кардіффі (Уельс). Ним стала спільна заявка Польщі та України.
2010 рік
Президентські вибори, на яких переміг Віктор Янукович
Спочатку Верховна Рада України призначила вибори на 25 жовтня 2009, але цю дату оскаржив чинний Президент України Віктор Ющенко в Конституційному Суді[. Після того як Конституційний Суд визнав таке рішення протиправним, Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року. В ІІ тур вийшли представник Партії регіонів Віктор Янукович та лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко.
За результатами обробки 100,00 % протоколів переміг лідер опозиції Віктор Янукович — 48,95 % (12 481 268 голосів); Юлія Тимошенко відстала на 3,48 відсотки — 45,47 % (11 593 340 голосів). Юлія Тимошенко не визнала своєї поразки, заявивши про масові фальсифікації.
“Харківські угоди”
Президент України Віктор Янукович підписав скандальні “Харківські угоди” про статут Чорноморського флоту РФ в Криму. Це буда угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, підписана 21 квітня 2010 року у Харкові президентом України Віктором Януковичем та президентом Росії Дмитром Медведєвим. Згідно з нею термін перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі подовжено з 2017 до 2042 року з автоматичним продовженням на 5 років, якщо будь-яка сторона не висловить заперечення, та встановлена орендна плата. Як зазначено в самій угоді, термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів. Ратифікована Верховною Радою України та Державною думою Російської Федерації 27 квітня 2010 року.
В Україні домовленості викликали обурення опозиції, екологів, місцевих рад та суспільства загалом. Більшість аналітиків розцінили її як таку, що суперечить Конституції України.
2011 рік
Володимир Кличко став абсолютним чемпіоном світу з боксу в надважкій вазі
2 липня 2011 року Володимир Кличко переміг чемпіона світу за версією WBA Девіда Хея та забрав його чемпіонський титул.
Таким чином, всі чемпіонські титули головних боксерських організацій належали Володимиру та Віталію. Бій подивилося приблизно 500 мільйонів глядачів у всьому світі.
2012 рік
Євро-2012
В Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 відбулася фінальна частина чемпіонату Європи з футболу. У фіналі чемпіонату на НСК “Олімпійському” в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії.
У турнірі взяли участь 16 збірних команд з країн Європи. Польща та Україна кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 14 команд здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з 11 серпня 2010 до 15 листопада 2011 року. Для збірної України домашнє Євро-2012 стало першим в її історії.
Матчі чемпіонату проходили на восьми стадіонах: чотирьох у Польщі та чотирьох в Україні. Відкриття чемпіонату відбулося 8 червня на Національному стадіоні у Варшаві, де в першому матчі зіграли збірні Польщі та Греції. Фінальний матч пройшов 1 липня на НСК “Олімпійському” в Києві. Гасло чемпіонату — “Творимо історію разом” було презентоване разом з логотипом 14 грудня 2009 року в Києві. Талісмани чемпіонату презентовані 16 листопада 2010 року у Варшаві: ними стали брати-близнюки Славек і Славко.
Мовний закон “Колісніченка-Ківалова”
Верховна Рада прийняла скандальний мовний закон “Колісніченка-Ківалова”. Закон “Про засади державної мовної полі́тики” (неофіційно відомий як “Закон Ківалова-Колесніченка”) — закон, що при незмінності визнання української мови як державної в Україні, істотно розширював використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10 % від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10 %. Законопроєкт внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року. 23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала цей закон.
2013 рік
Початок Євромайдану
Євромайдан (також Революція гідності) — національно-патріотичні протестні акції в Україні, передусім проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.
Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. Протести, які з кінця 2013 року відбувалися у формі мітингів, демонстрацій, студентських страйків та силова протидія протестам із боку влади призвели до відкритого силового протистояння, яке надалі переросло у Революцію гідності.
20 лютого 2014 року ‒ найкривавіший день подій на Майдані у Києві. Лише в один день смертельно поранені були 48 мирних учасників Революції Гідності. За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.
Наслідком Революції гідності стали усунення від влади Віктора Януковича, відставка уряду Азарова, звільнення політв'язнів, призначення нових президентських виборів і виборів до деяких органів місцевого самоврядування, прихід до влади праволіберально-консервативного уряду на чолі з Арсенієм Яценюком та масових повалень пам'ятників Леніну по території всієї Україні.
2014 рік
Петро Порошенко переміг на виборах Президента
Відбулися позачергові вибори Президента України, на яких переміг Петро Порошенко. Позачергові вибори Президента України відбулися 25 травня 2014 року. Спочатку були заплановані як чергові на 2015 рік, але призначені на раніший термін у зв'язку з самоусуненням Віктора Януковича з поста Президента України 22 лютого 2014 року. За офіційними даними, після опрацювання 100,00 % протоколів: Петро Порошенко набрав 54,70 % серед тих, хто взяв участь у голосуванні, Юлія Тимошенко — 12,81 %, Олег Ляшко — 8,32 %, Анатолій Гриценко — 5,48 %.
Окупація Росією Криму і початок вторгнення на територію Луганської та Донецької областей
Війна на сході України була розпочата російськими загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію української частини Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державних суверенітетів» ДНР і ЛНР. Конфлікт мав характер міжнародного. За географічним масштабом був локальним і охоплював частини Донецької і Луганської областей України.
Попри численні факти участі Збройних сил РФ та докази причетності Росії до війни, офіційно Росія не визнавала факту свого вторгнення в Україну, тому з українського боку до 24 лютого 2022 року війна розглядалася як неоголошена. Юридично на сході України до 24 лютого 2022 року тривали антитерористична операція (2014—2018) та операція Об'єднаних Сил. Російська влада неодноразово заявляла про своє несприйняття Антитерористичної операції й вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками.
Підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом
Угода про асоціацію України з ЄС стала угодою між Україною та Європейським Союзом про асоціацію, яка замінює Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною та дає змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.
Політичну частину угоди підписали 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року.
Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно, в режимі телемосту, ратифікували цю Угоду 16 вересня 2014 року; президент Порошенко одразу в Раді підписав закон про ратифікацію. Угода мала вступити в силу з 1 листопада 2014 року. Чинна з 1 вересня 2017 року.
Проросійські бойовики збили малайзійський літак Boeing 777 рейсом MH17 над територією України
Літак Boeing 777 збили 17 липня 2014 року неподалік Торезу Донецької області в ході російської збройної агресії на сході України. Міжнародне розслідування встановило, що літак збитли зенітним ракетним комплексом “Бук” російського виробництва.
Незалежні дослідники довели, що він належав 53-й зенітній ракетній бригаді з Курська (РФ). 24 травня 2018 влада Австралії та Нідерландів офіційно звинуватили Росію в катастрофі літака. Збиття літака спричинило нову хвилю санкцій західних держав проти РФ.
2015 рік
Верховна Рада прийняла закон про декомунізацію
Процес декомунізації в Україні узаконений ухваленим 9 квітня 2015 року Верховною Радою України пакетом законів. 15 травня 2015 року закони підписав Президент України Петро Порошенко. Закони набули чинності з 21 травня. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва за позовом Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України про заборону її діяльності та за участю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини заборонив діяльність Комуністичної партії України.
Мінські угоди
В Мінську підписали другі мирні угоди з врегулювання війни на Донбасі. Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу — узгоджений на саміті в Мінську 11—12 лютого 2015 лідерами Німеччини, Франції, України та Росії у форматі “нормандської четвірки”, і підписаний контактною групою (Тальявіні, Кучма, Зурабов, а також Захарченко і Плотницький). Учасники контактної групи в Мінську у ніч проти 20 вересня 2014 домовилися про припинення вогню, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки в Україні. На переговорах у Мінську узгодили меморандум, що складається з дев'яти пунктів параметрів перемир'я.
2016 рік
Джамала перемогла на Євробаченні
Українська співачка кримськотатарського походження Джамала перемогла на конкурсі “Євробачення” з піснею “1944". Пісня української співачки Джамали, з якою вона представляла Україну на 61-му пісенному конкурсі Євробачення, здобула перемогу, набравши 534 бали.
2017 рік
Україна головувала в Раді безпеки ООН
Україна з 1 лютого почала головувати в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Головування тривало протягом місяця.
В Україні провели конкурс “Євробачення”
Пісенний конкурс “Євробачення-2017” став 62-м в історії “Євробачення”. Він відбувся в Києві після перемоги Джамали на конкурсі 2016 року в Стокгольмі, де вона представляла Україну з піснею “1944” Це була друга перемога України відтоді, як вона дебютувала 2003 року. Конкурс проходив у Міжнародному виставковому центрі і складався з двох півфіналів (9 й 11 травня відповідно) та фіналу (13 травня). Ведучими конкурсу стали Володимир Остапчук, Олександр Скічко і Тімур Мірошниченко.
У конкурсі взяли участь 42 країни. Росія, яка мала брати участь у конкурсі, відкликала свою заявку 13 квітня через те, що Юлії Самойловій, що мала представляти країну, заборонили в'їзд до України у зв'язку з порушенням українського законодавства під час відвідування окупованих територій України. Переможцем конкурсу став Салвадор Собрал, що представляв Португалію з піснею “Amar pelos dois”.
Блокування російських соцмереж
Президент України Петро Порошенко ввів в дію санкції Ради Національно безпеки щодо блокування російських соцмереж та низки онлайн-сервісів. Юридичним приводом для блокування стало введення додаткових санкцій України щодо Росії.
Особливістю нових санкцій стала вимога блокування інтернет-провайдерами доступу до вебресурсів інтернет-компаній ВКонтакті, Однокласники, “Mail.ru”, “Яндекс”, “Лабораторія Касперського”, “Dr.Web”, офіційного дистриб'ютора “1С” на території України строком на 3 роки. Всього до оновленого та розширеного санкційного списку 2017 року увійшло понад 450 компаній і понад 1200 осіб.
В Україні вперше відзначили день українського добровольця
Цей день започатковано 17 січня 2017 року Верховною Радою з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Відзначають День українського добровольця 14 березня, тому що цього дня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці відправилися на тренувальну базу в Нових Петрівцях, що під Києвом.
2018 рік
Створили Православну церкву України та обрали першого настоятель — Епіфанія
Церкву утворено 15 грудня 2018 року на Об'єднавчому соборі українських православних церков шляхом реорганізації Київської митрополії, відновленої у складі Вселенського патріархату 11 жовтня 2018 року.
Першим предстоятелем, митрополитом Київським і всієї України став Епіфаній (Думенко)
2019 рік
Отримання Томосу
Підписання та отримання томосу про автокефалію Православної церкви України відбулося 5—6 січня 2019 року в соборі святого Георгія, кафедральному соборі Вселенського Патріархату. Надання томосу про автокефалію ПЦУ не визнала (а також закордонні підрозділи РПЦ, зокрема РПЦ в Україн, РПЦ в Білорусі, РПЦ в Америці тощо). Такі дії РПЦ спричинили схизму з Вселенським патріархатом.
Президентом став Володимир Зеленський
Відбулися вибори Президента України, на яких переміг Володимир Зеленський. Він переміг на виборах президента 21 квітня 2019 року. Інавгурація пройшла 20 травня 2019 року. Основним опоненотом Зеленського на виборах був Петро Порошенко.
2020 рік
Пандемія Covid-19
В усьому світі оголосили про пандемію Covid-19 та запровадили масовий карантин. Спалах захворювання розпочався у грудні 2019 року у м. Ухань, Хубей, КНР, та визнаний ВООЗ пандемією 11 березня 2020 року. За час пандемії по світу захворіло 687,69 млн людей. Понад 6,8 млн померли.
2021 рік
Запустився ринок з продажу землі
Ринок землі в Україні офіційно було відкрито 1 липня 2021 року. До цього моменту він дозволяв купувати сільськогосподарські землі (із максимальною площею у 100 гектарів) лише фізичним особам, які є громадянами України. Відтепер, у відповідності до законодавства, як фізичні, так і юридичні особи змогли придбати до 10 тисяч гектарів землі.
2022 рік
Росія розпочала повномасштабну війну проти України
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну відбулося 24 лютого 2022 року, яке розпочалося після тривалого військового нарощування та визнання Росією своїх маріонеткових утворень “ДНР” та “ЛНР” як незалежних держав.
Битва за Маріуполь
Облога Маріуполя почалася після повномасштабного російського вторгнення в Україну і тривала з 24 лютого по 20 травня 2022 року. Загалом оборона міста тривала 86 днів, 82 з яких у повному оточенні. З перших днів окупанти знищували об'єкти життєзабезпечення міста. Зокрема, комунальні підприємства та техніку, склади з продовольством та медикаментами, вежі мобільних операторів та лінії електропередачі, помпові станції та магістральний водопровід із резервного водосховища. Спалили всі міські автобуси, підготовлені для евакуації населення. Багато цивільних мешканців опинилися в оточенні, без змоги вибратися з міста.
Протягом 16—20 травня 2022 року оборонці міста вийшли з укриття на “Азовсталі”. За словами Президента Зеленського, до перемовин щодо виведення українських бійців з “Азовсталі” залучалися лідери Франції, Туреччини, Ізраїлю і Швейцарії, а також Генеральний секретар ООН. Після виведення українських військових, згідно з домовленостями, вони очікуватимуть на обмін. Українська влада назвала цю операцію евакуацією. Росія заявляла, що захисники здалися в полон.
ЗСУ провели контрнаступальні дії на Харківщині та деокупували Херсон
11 листопада 2022 року Збройні Сили України визволили Херсон — єдиний обласний центр України, захоплений російськими окупантами з моменту початку широкомасштабного вторгнення. Деокупація міста завершила Херсонську наступальну операцію, в результаті якої підрозділи Сил оборони України просунулись на відстань до 40 кілометрів, звільнили територію площею до 5700 км2 і визволили до 211 населених пунктів, включаючи обласний центр — місто Херсон.
2023 рік
Пандемія Covid-19 закінчилась
5 травня ВООЗ оголосила про закінчення пандемії COVID-19. Напередоні Комітет з надзвичайних ситуацій зібрався уп'ятнадцяте і рекомендував оголосити про припинення надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров’я, що має міжнародне значення.
Росіяни підірвали Каховську ГЕС на Херсонщині
Вночі, о 02:50 6 червня російські війська зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС в Херсонській області.Сума прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, складає щонайменше $2 млрд. Йдеться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості.
Перехід на Новоюліанський календар
24 травня 2023 року Архієрейський собор у Трапезному соборі Києво-Печерської лаври ухвалив рішення про перехід з 1 вересня 2023 року на новоюліанський календар. Остаточне рішення затвердив Помісний собор 27 липня 2023 року.
2024 рік
Україна отримала перші західні літаки F-16
4 серпня, Президент України Володимир Зеленський підтвердив інформацію про те, що перші літаки F-16 вже в Україні.
Сили оборони України розпочали наступальну операцію на території Курської області, РФ.
6 серпня Україна розпочала наступ у Курській області Росії. ЗСУ заявляли про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Президент України Володимир Зеленський 18 серпня заявив, що українська операція в Курській області “все ще завдає втрат російській армії і російській державі, їхній оборонній промисловості й економіці”. За його словами, головне завдання України – “знищити якомога більше російського потенціалу і провести максимум контрударної роботи”, з метою створення “буферної зони”. 19 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що українські військові контролюють 92 населені пункти у Курській області РФ.
Цей День Незалежності ми зустрічаємо з надією на краще майбутнє, з вірою в нашу перемогу і з гордістю за те, що ми – українці. Нехай наступні роки принесуть мир, процвітання та відродження нашій рідній країні. Слава Україні!