Рівень води у Каховському водосховищі впав до критичного і з-під води почала підійматися ще одна трагічно затоплена частина нашої історії — Великий Луг
Радянська влада створювала Каховське водосховище у 1955-1958 роках. Тоді під водою опинилися приблизно 90 сіл. У той час під тиском комуністичної ідеології та репресивної машини СРСР теж мало хто знав, що разом із ними під воду пішла козацька колиска. Україна та українці тоді втратили дещо значно більше за матеріальні речі, хоча вже й цього було більше ніж достатньо.
Журналістка LVIV.MEDIA розбиралась, як викривили історію про Великий Луг, чи свідомо СРСР затопила козацьку колиску та які ще таємниці можуть вийти з-під води між Херсонською та Запорізькою областями.
Нині про Великий Луг активно говорять у мережі.
- Дата публікації
Великий Луг і Дике Поле
Власне, чи не найперше, що зробили у мережі — це викривили поняття Великого Лугу. Зокрема, у TikTok почали з’являтися відео, де користувачі ототожнюють Великий Луг із Диким Полем.
Проте цей підхід абсолютно неправильний. Ці поняття — не синоніми і не взаємозамінні. Про це у коментарі LVIV.MEDIA розповів історик та реконструктор козацтва Дмитро Каднічанський.
«Дике Поле — це вся степова частина між Дністром і Доном. А Великий Луг — це плавні в долині Дніпра нижче порогів. Вони набагато менші за площею від Дикого Поля. Хоча територіально Великий Луг розташований у його межах», — пояснив він.
Крім Дикого Поля та Великого Лугу, було також поняття Дніпровського Низу. Це землі з обох боків від Дніпра нижче порогів. Натомість під «Великим Лугом» зазвичай розуміють заплаву Дніпра з обох боків козацького острова Хортиця.
Випадковість чи умисне знищення: як Великий Луг опинився під водою
Рішення про створення Каховської греблі ухвалили 1946-го після голоду на з'їзді Комуністичної партії СРСР ще за Сталіна. Метою створення величезного резервуара із прісною водою було не допустити повторення засухи та голоду. Завдяки Каховському водосховищу водою забезпечували Крим, який після підриву греблі відчує на собі нестачу води.
Крім Каховського водосховища, влада планувала створити захисні лісосмуги та зрошувальні канали. Будівництво відбувалося у період Холодної війни, коли Радянський Союз проголосив себе головним конкурентом США, тож ще однією метою цього проєкту було показати всьому світу, що саме у Союзі найкращі технології.
Географічне положення Великого Лугу стало основною причиною його затоплення — він просто опинився на дорозі амбіцій радянських високопосадовців. Водночас не можна заперечувати, що знищення історичної пам’яті зіграло на руку СРСР.
«Не думаю, що першочерговою причиною створення ГЕС було саме затоплення козацьких земель. На мою думку, першочергова причина — це меліорація, подання води в Крим та електроенергія. Але однозначно перед побудовою мали дослідити, які саме землі затопляться. І затоплення давніх козацьких земель було на руку окупантам, оскільки так знищувалися наші історичні пам’ятки», — сказав Дмитро Каднічанський.
Великий Луг — батько
«Січ — мати, а Великий Луг — батько», — так говорили козаки. Називаючи його так, вони вклали у це місце сакральне значення. Пояснення ж, чому вони так говорили, надзвичайно просте: Великий Луг був багатим на ресурси.
Дослідник цієї території Адріан Кащенко детально описав його флору і фауну.
«Водилися у водах Великого Лугу велетенські білуги, ліктів по 18 (3 сажні) завдовжки, що ледве шестеро козаків здужали підняти одну на плечі; попід кручами, в чорториях, ховалися гладкі, товстоголові соми, цілими табунами плавали осетри, севрюги та стерляді, величезні, ситі коропи та довгі, зубасті щуки виблискували там проти сонця золотою та срібною лускою; косяками грали у воді: сула (судаки), лящ, карась, окунь, лини, вугри, тарань, вирезуб, камбала, язь і марена, а від дрібнішої риби ніколи не була спокійна пелена річки — так часто вона підкидалася з води на повітря. Неважко було досхочу ловити рибу не тільки сіткою та іншим причандаллям, а навіть захожій людині голими руками», — так він описував рибу, що водилася у водоймах Великого Лугу.
Крім риби, водились там, звісно, й дикі звірі, адже степи слугували гарним сховком для них. Також вдосталь було птиці. Єдине, чого дійсно не вистачало — води.
Козаки займалися рибальством та мисливством, а потім продавали впольоване. Таким чином, вони мали заробіток.
На території Великого Лугу зводилися різні Січі: Томаківська, Базавлуцька, Чортомлицька та інші. Применшити значення Великого Лугу важко, але й окреслити його повністю теж не проста задача.
«Великий Луг — це власність Запорозької Січі, де козаки провадили господарку, ці землі мали величезне значення для запорозьких козаків», — підсумував Дмитро Каднічанський.
Характерники: місце містичної сили
Великий Луг оповитий таємницями, легендами та міфами. Звісно, одна з причин цього — банальний брак знань. Багато вірувань поширювалися ще століття тому. Так, наприклад, легенди про те, що у Великому Лузі жили козаки-характерники.
Характерники — чаклуни, які були духовними наставниками звичайних козаків. Вони оберігали традиції та мали особливі навички. Люди вірили, що характерники можуть зупиняти кров, замовляти біль, гіпнотизувати та навіть ставити невидимими.
Ці легенди всього лише легенди, але після підриву Каховської ГЕС люди знову згадали про них.
Адже у цій ситуації можлива помста дарує надію.