Вперше в історії незалежної України цього не сталося
Вчора, 9 березня, мали оголосити цьогорічних лауреатів Шевченківської премії. Вперше в історії незалежної України цього не сталося.
Про це пише “Українська правда”.
Традиційно переможці премії, названої ім'ям Тараса Шевченка, стають відомими саме у день народження поета та художника. Цього ж дня на офіційному сайті президента України публікують відповідний указ, де перелічують усіх лауреатів.
Так було і на початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році – лауреатів оголосили на другому тижні великої війни. Однак цього року переможців премії не дочекались: не з'явилося такої новини на сайті Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (орган, що допомагає президентові визначитися з лауреатами та підпорядковується Державному управлінню справами), ані документу на сайті голови держави.
Натомість пресслужба Зеленського поширила новину про його зустріч із діячами культури та мистецтва з нагоди 209 річниці дня народження Шевченка. Як видно з фото, на заході були присутні міністр культури Олександр Ткаченко, голова Шевченківського комітету Юрій Макаров, керівник ОП Андрій Єрмак та діячі культури – зокрема, новий керівник театру ім. Лесі Українки Кирило Кашліков, актор Олексій Тритенко, співак Коля Сєрга тощо.
Згадано у повідомленні і про Шевченківську премію: «Під час зустрічі також ішлося про присудження Шевченківської премії 2023 року. Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров акцентував, що за час агресії Росії проти України, особливо з початку повномасштабного вторгнення, з’явилася велика кількість літературних творів та іншого культурного продукту про війну. Тож Комітет запропонував передбачити номінації саме для творів, створених під час війни й на воєнну тему».
- Дата публікації
Пізніше в Telegram Олександра Ткаченка з'явився пост про цю зустріч. В ньому міністр розповідає про подію, і в кінці додає: «Також важливий результат зустрічі - погодження додаткових номінацій Шевченківської премії для творів, створених під час війни». Яких додаткових номінацій – поки незрозуміло.
Зранку наступного дня, 10 березня, голова Комітету Макаров публікує в своєму Facebook пост з поясненням.
«Війна змушує переглянути сталі практики мирного часу. За традицією, 9 березня, день народження Батька нації є днем оголошення лавреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Цьогоріч Комітет з Національної премії постав перед очевидною для всіх проблемою: за офіційним Положенням, в змаганні мають право брати участь твори, оприлюднені не пізніше, ніж за півроку до подання. Таким чином, у конкурсі представлені роботи, створені до початку повномасштабної війни. Виходить, головна премія країни не повною мірою виконує своє основне призначення: фіксувати тенденції розвитку національної культури, служити орієнтиром мистецькій спільноті щодо актуальних напрямків креативного пошуку», - пише він.
Макаров додав, що звернувся до президента з проханням доповнити існуючі номінації додатковим конкурсом «За внесок у перемогу» і президент вчора на зустрічі погодився. Також він оголосив, що найближчим часом Комітет разом із Міністерством культури та Офісом президента розробить зміни до положення про премію. Також оголошено прийом заявок на участь у додатковому конкурсі.
«Переможці додаткового конкурсу разом із цьогорічними переможцями третього туру, вже визначеними Комітетом 15 лютого ц.р., будуть оголошені всі разом 22 травня, в день перепоховання Кобзаря», - поінформував Макаров.
«Чому цю ідею не було озвучено раніше, а лише після незрозумілої відсутності оголошення цьогорічних переможців? Що заважає ввести нову номінацію з наступного року, щоб не міняти правила гри під час гри?» – слушно запитує в коментарях під постом Макарова історик, ексголова Українського інституту національної пам'яті, депутат Володимир В'ятрович.
Нагадаємо, у четвер, 9 березня, у Львові відзначили 209-річницю від дня народження Тараса Шевченка та вшанували пам’ять всесвітньо відомого українського поета, художника, громадського діяча.