Яке церковне свято 1 січня, чиї іменини святкувати, прикмети та заборони — про все пише LVIV.MEDIA
Церковне свято 1 січня
1 січня вшановують пам’ять преподобного Іллі Муромця. Його прізвище було Чобіток, і жив він у XII столітті. Був ченцем Києво-Печерської лаври. Помер близько 1180 року.
Про життя преподобного Іллі збереглося дуже мало відомостей. Відомо, що народився він в простій селянський родині. В юності та дитинстві мав параліч, яким був чудом зцілений. До постригу був воїном, який прославився чималою силою та своїми подвигами.
Цікаво, що Ілля Муромець є героєм не лише українських билин. Про його життя та воєнні заслуги можна дізнатися з німецьких епічних поем XIII століття, які були засновані на більш ранніх переказах.
Преподобного Ілля Муромця офіційно канонізували 1643 року. Його мощі спочивають нині в Ближніх печерах.
1 січня День Ангела святкують: Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія, Богдан, Федосій, Микола.
Цей день в історії
- Всесвітній день миру.
- Новий рік.
- Євро День.
- Всесвітній день сім'ї.
- День взяття зобов'язань.
- День останньої літери.
- День першої ноги.
- День суспільного надбання.
- Міжнародний день традиційного непальського одягу.****
45 до н.е. — введення в Римі юліанського календаря, розробленого єгипетським математиком Созігеном за дорученням Юлія Цезаря.
1880 — видано друком у Львові перше число щоденника «Діло», який виходив до початку Другої світової війни.
1919 — Директорія УНР видала закон про автокефалію Української Православної Церкви.
1928 — почала виходити газета «Розбудова нації», орган проводу українських націоналістів.
1992 — Ірак визнав незалежність України.
2002 — поява готівкового євро.
2015 — Росія припинила дію двосторонньої секретної угоди з США у галузі безпеки зберігання збройових урану і плутонію. Згідно з цією угодою США підтримували безпеку на 18 ядерних об'єктах РФ, допомогли РФ знищити сотні застарілих боєголовок та АПЧ, сплачували платню російським працівникам, навчали персонал та інвестували більш 2 млрд. USD
Які видатні українці народилися цього дня
1826 — Василь Ковальський, український письменник і громадський діяч.
1842 — Василь Мова, український (кубанський) письменник, поет, драматург.
1856 — Модест Вітошинський, український співак-баритон.
1857 — Ерастов Степан, український письменник і громадсько-політичний діяч на Кубані.
1866 — Петро Залозний, український письменник, філолог.
1885 — Людмила Бурлюк-Кузнецова, українська художниця та літераторка. Сестра Володимира, Давида та Миколи Бурлюків. Старша з трьох сестер.
1896 — Василь Касіян, український графік, народний художник СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1896 — Василь Перебийніс, український живописець і графік.
1909 — Степан Бандера, український політичний діяч, голова проводу ОУН в 1940—1959 роках.
1912 — Василь Хоменко, український графік.
1916 — Степан Хвиля, український живописець.
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства.
1926 — Олексій Нирко, кобзар, засновник ряду капел Криму та Кубані, в'язень ГУЛАГу, дослідник та пропагандист кобзарства, одноосібний творець музею кобзарства півдня України та Кубані, заслужений працівник культури України.
1936 — Михайло Гирило, український майстер декоративно-прикладного мистецтва (різьбярство).
1936 — Микола Капелюх, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України.
1937 — Василь Лизанчук, український вчений, професор, доктор філологічних наук, академік Академії наук вищої школи, заслужений журналіст України, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики Львівського університету імені Івана Франка.
1946 — Василь Вільшук, український скульптор, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.
1946 — Валерій Маренич, український співак, народний артист України, один з «Тріо Маренич».
1946 — Роберто Рівеліно, бразильський футболіст, нападник, відомий за надзвичайно потужним ударом із лівої ноги та майстерними далекими штрафними ударами.
1947 — Микола Мірошниченко, український поет, перекладач.
1950 — Володимир Вознюк, українсьний поет, перекладач, літературознавець, директор літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.
1950 — Галина Кирпа, українська письменниця, поетеса, перекладач.
1951 — Михайло Ілляшенко, український режисер театру, заслужений діяч мистецтв України.
1951 — Олена Михайленко, український художник декоративно-прикладного мистецтва, заслужений працівник культури України.
1951 — Антон Щегельський, український прозаїк, поет, гуморист.
1957 — Василь Кожелянко, український письменник.
1959 — Степан Глова, актор львівського театру імені Марії Заньковецької, народний артист України.
1960 — Юрій Шайгородський, український політолог, соціальний психолог.
1960 — Олександр Шлапак, український політик і управлінець.
1961 — Олександр Балагура, український режисер-документаліст.
1967 — Василь Цимбаліста, український художник, (сакральне мистецтво).
Народні прикмети
- Якщо на деревах є іній, рік буде вдалим для сільськогосподарських робіт
- Якщо вночі 1 січня на небі є місяць, буде хороший урожай на бобові.
- Якщо йде сніг, цього року добре вродить пшениця.
- 1 січня сильний вітер, осінню буде багато горіхів.
Що не можна робити в цей день
- Не можна виносити сміття з дому.
- Не можна цього дня влаштовувати скандали.
- Цього дня працювати не варто, проте лінуватися теж небезпечно.
- Краще не сидіти у чотирьох стінах, а вирушити на прогулянку.