Раніше 6 грудня святкували день відзнаки Залізного Хреста
Цьогоріч День ЗСУ, який традиційно відзначаємо 6 грудня, має ще більш особливе значення, ніж будь-коли до цього. Сьогодні всі роди військ у національних збройних силах стоять на варті суверенітету та незалежності України у боротьбі з росією.
Тож нині 6 грудня — це день, який напряму асоціюється із можливістю існувати в форматі самостійної держави.
Дещо про не таку вже й сиву давнину
Історія виникнення святкової дати сягає далекого 1919 року. То був рік, коли УНР перебувала під загрозою зникнення. Військові сили більшовиків та білогвардійців насувалися на об’єднання Дієвої Армії УНР, до того ж тоді ще й сунули поляки — третій супротивник.
Оскільки ситуація була близькою майже безвихідною, то українське командування вирішило провести нараду, щоб обрати оптимальний формат проведення бойових дій. Перша нарада відбулася 4 грудня. На ній командувач армією отаман Симон Петлюра разом з іншими представниками командного складу Євгеном Мєшковським (начальник штабу) та Василем Тютюнником обговорили можливість припинення відкритої боротьби та переходу до партизанщини.
Після невдалої спроби досягти загальної згоди обговорення вирішили поставити на паузу. Наступного дня Петлюра провів деякі кадрові перестановки у вищому офіцерському складі армії. Так, 5 грудня Симон Петлюра призначив командувачем ДА УНР замість смертельно хворого Василя Тютюнника (помер через два тижні) начальника Запорізької збірної дивізії полковника Михайла Омеляновича-Павленка. Його заступником став начальник Київської збірної дивізії, полковник Юрій Тютюнник.
Нарешті 6 грудня, в результаті довготривалих суперечок, рішення про ліквідацію фронту й перехід до партизанських методів війни ухвалили одноголосно.
Після цього боєздатні залишки українського війська відправили в рейд ворожими тилами. Так розпочався Перший зимовий похід під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка. Відправною точкою походу стала Волинська губернія УНР.
У ході Першого зимового походу нове українське козацтво провело загалом 50 боїв. Деякі з них принесли визначні перемоги у війні з північним агресором. Зокрема, декілька тисяч українських звитяжців протягом свого 3000 кілометрового рейду вибили більшовиків з Умані, Бобринця та Вознесенська. 22-25 квітня наступного року армія вирушила в район Ананьїва та Балти, де прийшла на допомогу повсталим селянам. Потім вони пішли на поміч Галицькій Армії (частина її на той час тимчасово вступила на службу до червоних).
Завершився Перший зимовий похід 6 травня. Тоді частини ДА УНР зустрілися з розвідувальними роз’їздами 2-ї стрілецької дивізії полковника Марка Безручка біля с. Писарівка Ямпільського повіту.
19 жовтня 1920 року вийшов наказ Головної Команди війська і флоту УНР підписаний Симоном Петлюрою. Ним запроваджувалася державна нагорода «Залізний Хрест». Цим орденом було нагороджено до 4 тисяч козаків та старшин. За деякий час лицарі ордена ухвалили рішення святкувати 6 грудня як день відзнаки Залізного Хреста.
Як давні традиції трансформувались
Вже за часів незалежності перше скликання Верховної Ради 6 грудня 1991 року ухвалила ЗУ «Про Збройні Сили України». Так, більше 30 років тому українські парламентарі заклали фундамент, на якому збудовані вже сучасні Збройні Сили. Тоді ще не знали, що символізм цієї знакової дати знову дасть про себе знати за якихось три десятки років після здобуття незалежності.
Проводячи паралелі між подіями неспокійного початку минулого століття й тим, що відбувається зараз, ми бачимо дуже чіткий зв’язок. Сьогодні наша країна опинилася майже в такій же страшній небезпеці, як і в ті непевні часи.
Ворог з півночі знову суне на нас. Різниця тільки в тому, що немає більше білих і червоних. Замість них одна велика іржава військова машина під назвою росія.
Залізний Хрест, що символізує багато в чому тріумфальний Перший зимовий похід, зобразили в цей час на українських танках та інших бойових машинах. Він знову став символом переможного контрнаступу.
Нагадаємо, LVIV.MEDIA підготувало привітання з Днем Збройних Сил.