У ніч на 15 червня Росія здійснила чергову масовану атаку на Київ ракетами та дронами. Під удар потрапила одна з головних святинь країни – Києво-Печерська лавра. Внаслідок влучання російського безпілотника було пошкоджено дах храму, а повідомлення про те, що “Лавра горить”, швидко облетіли українські та міжнародні медіа.
Розповідаємо, що відомо про Києво-Печерську лавру та який вигляд вона має після обстрілу 15 червня 2026 року.
Історія заснування Києво-Печерської лаври та Успенського собору
Історія Києво-Печерської лаври розпочалася у 1051 році, коли чернець Антоній після повернення з Афону оселився в печері поблизу княжого села Берестове. У Національному заповіднику Києво-Печерської лаври розповіли, що його аскетичний спосіб життя привернув увагу послідовників, які почали збиратися навколо нього.
З часом кількість ченців зростала, а монастир розвивався. Князь Ізяслав Ярославич подарував братії землю над печерами, де було збудовано першу дерев’яну церкву та келії. Саме через те, що перші ченці жили в печерах, монастир отримав назву Печерський.
Важливу роль у розвитку обителі відіграв преподобний Феодосій Печерський, який запровадив Студійський статут – звід правил чернечого життя. Згодом цей статут став зразком для більшості монастирів Київської Русі, а сам монастир перетворився на один із головних духовних центрів держави.
Головною святинею монастиря є Успенський собор, який постраждав під час російської атаки 15 червня. Його будівництво тривало у 1073–1078 роках за ініціативи Феодосія Печерського та за підтримки князя Святослава II Ярославича. Саме цей храм протягом століть залишався духовним центром Києво-Печерської лаври.
У XII столітті монастир отримав статус “лаври” – найвищий статус православного монастиря. Згодом він став одним із найбагатших і найвпливовіших монастирів Європи.
Пам’ятка ЮНЕСКО та архітектурна перлина Києва
Києво-Печерська лавра входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 1990 році архітектурний ансамбль Лаври разом із Софією Київською був включений до переліку об’єктів світової культурної спадщини.
На території комплексу площею 22 гектари розташовано понад 100 споруд, серед яких 14 храмів, три дзвіниці, чотири фортечні башти, друкарня, лікарня та десятки келійних корпусів. Тут також знаходяться два знамениті печерні комплекси, де зберігаються мощі понад сотні святих, серед яких Антоній і Феодосій Печерські, Нестор Літописець та Ілля Муровець.
Особливістю Лаври є її архітектура. Комплекс поєднує кілька архітектурних стилів, але домінує українське бароко, зокрема його козацький і мазепинський різновиди. Багато споруд не мають аналогів ані в Україні, ані за кордоном.
Як Києво-Печерська лавра зберігає історію України
Лавра стала осередком освіти, літописання та книжкової справи. Зокрема, у монастирі жив і працював Нестор Літописець, який є автором “Повісті минулих літ”, першого систематизованого літопису Київської Русі.
Сьогодні Національний заповідник “Києво-Печерська лавра” є одним із найбільших музейних і наукових центрів країни. Його фонди налічують понад 70 тисяч артефактів, які розповідають про духовну, культурну та наукову історію України.
На території Лаври працюють:
- Музей книги і друкарства України;
- Національний музей українського народного декоративного мистецтва;
- Музей театрального, музичного та кіномистецтва України;
- Скарбниця Національного музею історії України.
Фахівці заповідника займаються реставрацією історичних пам’яток, археологічними дослідженнями та освітньою діяльністю, спрямованою на збереження української культурної спадщини.
Лавра під час повномасштабної війни
Києво-Печерська лавра вдруге за час повномасштабної війни опилилася під ворожою атакою. Вперше це сталося у січні 2026 року. Тоді внаслідок ракетно-дронового удару РФ були пошкоджені об’єкти Дальніх печер та Аннозачатіївська церква. Тоді зафіксували руйнування окремих фасадних елементів пам’яток, що входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Внаслідок прямого влучання російського дрона 15 червня в Успенському соборі Києво-Печерської лаври було зруйновано частину даху. Як повідомили в ДСНС, ожежа охопила близько 800 кв. м, після її ліквідації на покрівлі залишилися значні пошкодження. Через гасіння вогню всередину храму потрапила велика кількість води.
Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Православної церкви України єпископ Авраамій повідомив у Facebook, що після атаки з собору терміново евакуювали стародавні ікони, богослужбові предмети та інші святині.
- Дата публікації