Шахед влучив у вівтарну частину Успенського собору
Києво-Печерську лавру тимчасово закрили для відвідувачів після масованої російської атаки у ніч на 15 червня під час якої загорівся дах Успенського собору. У вівтарну частину пам’ятки влучив шахед. Про це повідомили на офіційній сторінці у соцмережах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Площа пожежі на території Києво-Печерської лаври була 800 кв.м
Протягом ночі Росія атакувала столицю балістичними ракетами, гіперзвуковими крилатими ракетами «Циркон», крилатими ракетами Х-101 і шахедами. Внаслідок цього руйнувань зазнав Успенський собор на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Зокрема, шахед влучив у вівтарну частину Успенського собору — в Стефанівський приділ. За даними рятувальників, площа займання була близько 800 кв. м.
«Окрім того, внаслідок повторної спроби удару пошкоджено Башту Іоанна Кушника — оборонну споруду XVII–XVIII століть, що є частиною фортифікаційного комплексу Верхньої Лаври», — розповіли у заповіднику.
Вхід на територію лаври для відвідувачів обмежили до завершення аварійно-рятувальних робіт. На влучання ворожого дрона у собор відреагував також президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що пожежу на даху вже ліквідували.
«Через російський удар по Києво-Печерській лаврі горів Успенський собор – церква, чия історія почалася ще в ХІ столітті. І це на сьогодні один із найбільших російських злочинів проти християнської культури», — написав президент.
Черговий російський удар прокоментував і предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній. Він закликав до молитви за збереження святині від знищення та назвав дії кремлівського режиму прямим ударом проти людства, історії та християнського світу, який вимагає рішучої відповіді міжнародної спільноти.
Що відомо про Києво-Печерську лавру
Києво-Печерську лавру заснували у 1051 році за князя Ярослава Мудрого як печерну обитель. Свою назву монастирський комплекс отримав від лабіринтів Ближніх і Дальніх печер, де оселилися перші ченці. Комплекс є одним із найбільших християнських центрів України та пам'яткою історії й архітектури. У 1990 році Лавру внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наразі вся територія заповідника площею 22 гектари належить державі та перебуває під юрисдикцією Національного заповідника.
Архітектурний ансамбль Лаври налічує понад 140 будівель, більшість із яких збудовані у стилі українського бароко середини XVIII століття. Найвищою спорудою комплексу є Велика лаврська дзвіниця заввишки 96,5 метра. Головний храм заповідника — Успенський собор — уже зазнавав руйнувань під час Другої світової війни, коли у 1941 році його підірвали. Храм повністю відбудували наприкінці 1990-х років і освятили у 2000 році.
У 2023 році держава розірвала договір оренди території з УПЦ МП через зафіксовані порушення. Відтоді регулярні богослужіння у храмах Верхньої та Нижньої лаври здійснює Православна церква України (ПЦУ).