Порядок денний ЄС зосереджений навколо російської агресії в Україні
Через кілька тижнів після формування нового правоцентристського коаліційного уряду, що відбулося у жовтні, Швеція візьме на себе головування в Європейському Союзі (ЄС) у січні. Міністр закордонних справ Тобіас Біллстрьом впевнений, що під головуванням Швеції блок «повинен стати сильнішим».
Про це йдеться на сайті Аtlantic Council.
Біллстрьом пояснив у середу на заході Atlantic Council Front Page, організованому Центром Європи Ради Європи та Трансатлантичною ініціативою безпеки, що ЄС потребує зміцнення відразу на кількох фронтах. По-перше, як свідчить російська агресія в Україні, ЄС повинен співпрацювати з НАТО над створенням «надійної оборони» та «надійного [стримуючого фактору — ред.]» від агресії на континенті. «ЄС і НАТО повинні збільшувати, а не конкурувати один з одним», — переконаний посадовець.
Ще одним завданням є консолідація демократичних цінностей, яку можна зробити, тримаючи двері ЄС відкритими для України, Молдови та країн західних Балкан, пояснив Біллстрьом.
А у відповідь на сьогоднішні кліматичні та економічні кризи Біллстрьом заявив, що Швеція підштовхне ЄС до вирішення проблеми зміни клімату і поліпшення торгових зв’язків із США, які він назвав «найважливішими торговими відносинами у світі». Біллстрьом назвав Раду з торгівлі та технологій ЄС-США, яка зібралася цього тижня за межами Вашингтона, як шанс створити спільне трансатлантичне ігрове поле з правилами та нормами.
«Ми повинні вирішити наші розбіжності з питань торгівлі та технологій», — сказав Біллстрьом.
«Загальна картина занадто важлива, щоб дозволити торговим суперечкам між друзями перешкоджати співпраці», — зауважив він.
Нарешті, Біллстрьом стверджує, що ЄС доведеться «знайти нові способи співпраці з Китаєм», який, за його словами, є головним «конкурентом» ЄС. Під час свого головування у Євросоюзі Швеція прагне зміцнити єдність ЄС у протистоянні з КНР, «підвищити готовність країни до реагування на напористість Китаю та будь-які виклики глобальному порядку, які можуть виникнути внаслідок небезпечних відносин» Китаю з росією. Наприклад, «нас турбує зростання напруженості в Тайванській протоці», — сказав Біллстрьом.
Нижче наведено більше яскравих моментів з дискусії в Атлантичній раді, яка, за словами Біллстрема, була найкращим місцем для викладу нової зовнішньої політики Швеції, оскільки це «інституція, яка справді втілює трансатлантичний дух», яку модерувала Емі Маккіннон з Foreign Policy.
Порядок денний ЄС зосереджений навколо російської агресії в Україні
Нещодавно Швеція висунула новий пакет військової підтримки України на суму близько 300 мільйонів доларів, що, за словами Біллстрема, є «більшим, ніж усі попередні пакети разом узяті».
«Пакет включатиме допомогу протиповітряною обороною, якої Україна відчайдушно потребує, і наростить гуманітарну підтримку», — пояснив він. Навіть при цьому «нам потрібно надіслати більше«, додав він.
Це також стосується ЄС, оскільки «потрібно зробити більше, і Європа в цілому повинна активізуватися і зробити більший внесок«, пояснив Біллстрьом.
«Це було б одним із наших головних пріоритетів, коли ми беремо на себе головування в Європейському Союзі», - сказав він.
Підтримка зусиль України щодо захисту свого суверенітету значною мірою окупається нещодавніми перемогами української армії, вважає Біллстрьом. Але Європа повинна «усвідомити, що таке ця війна», застеріг він: виклик Росії «статус-кво, керований імперіалістичними амбіціями». Війна в Україні, додав він, «може стати першим з кількох випробувань для заснованого на правилах міжнародного порядку», який є ключовим для глобальної «безпеки та процвітання».
Швеція, — пояснив Біллстрьом, — «досягне мети НАТО в 2 відсотки (валового внутрішнього продукту) на оборонні витрати не пізніше 2026 року». А під час головування Швеції в ЄС Стокгольм підштовхне країни ЄС, які також є членами НАТО, виконати свої обіцянки щодо витрат на оборону. «Оборона буде дорогою, так. Але альтернатива буде ще дорожчою», - сказав він.
НАТО все ще залишається «незамінною»
Швеція і Фінляндія відреагували на війну Росії вступом до НАТО, і двадцять вісім з тридцяти членів НАТО тепер ратифікували членство двох країн в Альянсі. «НАТО важливіше, ніж у будь-який інший час після холодної війни», — сказав Біллстрьом.
Туреччина ще не ратифікувала членство на тлі суперечок щодо присутності у Швеції Робітничої партії Курдистану (РПК), міжнародно визначеної терористичної організації, яка боролася з турецьким урядом. Минулого тижня Швеція екстрадувала одного чоловіка, але Туреччина хоче більшого. «Ми крок за кроком, виконуючи ці зобов’язання», — стверджував Біллстрьом.
З іншого боку, Швеція хоче бачити з боку Туреччини «великий акцент на співпраці з органами, що борються зі злочинністю», оскільки, за словами Біллстрема, деякі люди скоюють злочини в Швеції і тікають до Туреччини, «щоб уникнути правосуддя».
Але, зазначив він, є міцні підвалини, побудовані в рамках спільного меморандуму, підписаного на червневому саміті НАТО, щоб забезпечити «функціонуючі відносини» між Туреччиною, Фінляндією і Швецією. Цей фонд включає постійний спільний механізм нагляду за виконанням меморандуму. «Ми очікуємо, що буде ратифікація Туреччиною», — сказав Біллстрьом.
Біллстрьом вказав на зростання російської «дезінформації та кампаній, спрямованих на членство Швеції та Фінляндії в НАТО». Однак, додав він, «немає надії на те, що це вдасться». Зі зростанням громадської підтримки членства в НАТО «громадяни Швеції зрозуміли, що за межами НАТО ми зіткнемося з набагато складнішою і складнішою ситуацією, коли мова йде про безпеку в Балтійському регіоні», — сказав він.
Мікрорайони поблизу і далеко
Хоча Біллстрьом відмовився надати будь-які оновлення щодо розслідування вибухів уздовж газопроводів Nord Steam 1 і 2, він визнав, що події посилили необхідність перегляду його підходу до постачання енергії та інших необхідних речей з огляду на «небезпеку нашого сусідства».
Він додав, що ведуться зусилля щодо «співпраці з іншими країнами» у «розбудові стійкості проти таких ситуацій», як сьогоднішня продовольча та енергетична кризи. Новий шведський уряд створив нову посаду міністра цивільної оборони, в гонитві за стійкістю.
Біллстрьом пояснив, що політика безпеки Швеції вимагатиме «взаємодії з близьким сусідством». Як тільки Фінляндія і Швеція офіційно стануть союзниками по НАТО, «всі країни Північної Європи і Балтії будуть мати однакову платформу безпеки», прокладаючи шлях до «комплексного підходу» до захисту Північної Європи. Німеччина і Польща, які мають узбережжя Балтійського моря, також будуть «дуже важливими» партнерами зі своїми величезними оборонними можливостями, додав Біллстрьом.
«Але це не означає, що ми не розуміємо необхідності дивитися далі», — додав Біллстрьом, сказавши, що Швеція також дивиться на свої торговельні та безпекові відносини в Азії, Африка та Латинській Америці. «Нам потрібні нові коаліції країн, що виходять за рамки традиційних союзників, до тих, хто поділяє зацікавленість у збереженні [міжнародної] системи, заснованої на правилах», — сказав він.
Туреччина ще не ратифікувала членство на тлі суперечок щодо присутності у Швеції Робітничої партії Курдистану (РПК), міжнародно визначеної терористичної організації, яка боролася з турецьким урядом. Минулого тижня Швеція екстрадувала одного чоловіка, але Туреччина хоче більшого. «Ми крок за кроком, виконуючи ці зобов’язання», — стверджував Біллстрьом.
З іншого боку, Швеція хоче бачити з боку Туреччини «великий акцент на співпрацю органів, що борються зі злочинністю», оскільки, за словами Біллстрема, деякі люди скоюють злочини в Швеції і тікають до Туреччини, «щоб уникнути правосуддя».
Але, зазначив він, є «хороші основи», побудовані в рамках спільного меморандуму, підписаного на червневому саміті НАТО, щоб забезпечити «функціонуючі відносини» між Туреччиною, Фінляндією і Швецією. Цей фонд включає постійний спільний механізм нагляду за виконанням меморандуму. «Ми очікуємо, що буде ратифікація Туреччиною», — сказав Біллстрьом.
Біллстрьом вказав на зростання російської «дезінформації та кампаній, спрямованих (на) членство Швеції та Фінляндії в НАТО». Однак, додав він, «немає надії на те, що це вдасться».
Нагадаємо, 1 грудня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Швеція надасть «зимовий пакет» допомоги для України на $338 мільйонів.