Для українських школярів, які зараз перебувають за межами України, є кілька варіантів, де вчитись та у якому форматі
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну багато сімей прийняли складне рішення — вони покинули свої домівки та евакуювались за кордон. Переважно жінки з дітьми знайшли прихисток у Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Чехії, Німеччині, Великій Британії, США, Канаді та в багатьох інших країнах У різних куточках світу. Серед біженців була велика кількість школярів. І ось перед початком нового навчального року всіх зацікавило: що робити, якщо сім’я залишається за кордоном? Як продовжити навчання? Яку школу варто обрати? Які документи потрібно підготувати? Щоб знайти відповіді на ці та інші актуальні запитання, Lviv.Media поспілкувалося з львів'янкою, чиї діти вчитимуться у школі за кордоном, та вчителем зі школи в Україні.
Для українських школярів, які зараз перебувають за межами України, є кілька варіантів, де вчитись та у якому форматі. Зокрема, вони можуть піти у місцеві школи або ж продовжити навчання за українською програмою. Якщо батьки оберуть для своєї дитини варіант із навчанням за кордоном згідно з вітчизняною програмою, то для цього потрібно написати заяву у своїй рідній школі для переходу на екстернат.
“Ті, хто записалися за кордоном до школи, мають право навчатися в Україні. Але вони роблять це екстернатом. Домашнє навчання в такому випадку оформити не можна, адже тоді дитина повинна перебувати в Україні. Їй потрібно приходити і писати планові контрольні роботи. Батьки хотіли б оформити таке навчання, але наразі це неможливо. Крім того, батьки можуть забрати документи з української школи, і їх дитина вчитиметься виключно за кордоном”, — розповіла вчителька початкових класів Чортківської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Світлана Григорук.
Перейшовши на екстернат, дитина може вступити в Міжнародну українську школу — це заклади загальної середньої освіти І-III ступенів для громадян України, які проживають за кордоном. Із переліком таких шкіл можна ознайомитись тут. Вартість навчання у них коливається від 500 до 3500 гривень на місяць, залежно від обраного пакету послуг. Зазначимо, що у Польщі наразі є кілька шкіл, що працюють за українською програмою навчання. Однією із таких є школа "Материнка" ім. Д. Павличка у Варшаві.
“Обидві мої доньки підуть у Варшаві в школу "Материнка", яка є філіалом Міжнародної української школи. У цих школах навчання відбувається за українською програмою. Там викладають вчителі з України, які через війну евакуювалися до Польщі. Тобто всі вчителі знають нашу програму, як вона працює. Багато освітян залишилися без роботи через обстріли регіонів на сході України. Вони шукають роботу в українських школах, які є у Польщі”, — поділилася своєю історією львів’янка Мар’яна.
Жінка каже, що довго вагалася, яку школу обрати у Польщі — з польською програмою чи українською. Та все ж вирішила, що її діти вчитимуться за звичною програмою.
“Найважче було обирати, в яку школу віддавати дітей — українську чи польську. У кількох державних школах сказали, що якщо, наприклад, ваша дитина закінчила в Україні третій клас, то тут вона знову піде у третій клас. Це певною мірою зупинило мене, адже я не захотіла знову віддавати дитину туди, де вона вже вчилась. Фактично дитина втрачає рік. Я просила: поясніть мені причину. Мені відповіли, що так влаштована програма. В них є Zerówka, це так як у нас перший клас, решта в принципі все схоже. Хоча, спілкуючись зі знайомими, я дізналась, що рівень українських дітей, у порівнянні з польським, подекуди навіть більший, ніж той самий клас у поляків”, — зазначила Мар’яна.
Загалом Польща прийняла найбільшу кількість українських школярів. Вважається, що там вчитиметься 400-600 тисяч дітей. Але тим, хто цього ще не зробив, слід дотримуватись певних правил. Зокрема, записати дитину в навчальний заклад мають право лише батьки або законні опікуни. Спочатку треба обрати школу в Реєстрі шкіл і навчальних закладів Польщі. Для вступу потрібно подати:
- заяву про зарахування дитини;
- паспорт;
- свідоцтво про народження дитини;
- Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności (PESEL);
- документи, які підтверджують відвідування школи на Батьківщині.
Якщо ж немає можливості пред'явити документи з України, слід написати заяву, в якій вказати загальні роки навчання дитини.
Навчання дітей і молоді у віці 7-18 років у державних школах безкоштовне, а незнання дитиною польської мови не є перешкодою для прийняття до школи. В такому випадку їм запропонують спеціальні підготовчі класи, де вони вивчатимуть польську мову шість годин на тиждень протягом 24 місяців. Якщо ж вибір припав на школи, в яких вчать за українською програмою, слід пам’ятати, що навчання там платне.
“Батькам потрібно заплатити благодійний внесок, адже ці школи діють на громадських засадах, вони не мають державного фінансування. Це щомісячні внески, приблизно 500 злотих на дитину. Вони покривають витрати на оплату праці вчителів, оренду приміщення і на додаткові заняття, тобто факультативи чи гуртки. Це, наприклад, факультативи з малювання, танців, тхеквондо, англійської, німецької чи польської мов, музики, хімії, фізики, біології”, — поділилася власним досвідом львів’янка Мар’яна.
Загалом прослідковується тенденція, що батьки, які віддають своїх дітей у школи з українським навчальними програмами, розраховують за певний час повернутись в Україну. Тобто вони хочуть зберегти місце в українській школі, тому пишуть заяви на навчання екстерном. Але є й ті, хто забирають документи дітей із рідних шкіл. Переважно це батьки, які зі своїми дітьми планують залишитись за кордоном або ж далеко від Батьківщини.
“Географія вибору шкіл дуже велика. Все залежить від того, куди приїжджають батьки. Це, наприклад, Польща чи Словаччина, є й ті, хто осіли в Італії, Іспанії, Португалії і т.д. Багато хто їде до своїх родичів або знайомих. Серед тих, хто забирають документи зі шкіл, переважно сім’ї, які їдуть на тривалий час в Англію, США тощо. Але таких одиниці. Ті ж батьки, чиї діти вчитимуться у сусідніх країнах, пишуть заяву на екстернат. Вони мають надати у наші школи довідку про те, що дитина навчається за кордоном. А навчання екстерном передбачає те, що дитина отримує контрольні роботи дистанційно і після виконання надсилає їх назад. Це робиться фактично два рази на рік — наприкінці кожного семестру”, — пояснила вчителька початкових класів Чортківської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Світлана Григорук.
Та для того, щоб уникнути неприємних ситуацій, батькам, які через війну в Україні виїхали з дітьми за кордон, краще заздалегідь з’ясувати у місцевих державних органах країни перебування всі нюанси здобуття шкільної освіти.
Читайте також:
- З Днем знань: вітальні листівки, вірші та проза для школярів, вчителів і батьків
- Свято 1 вересня: історія, привітання, традиції та як відзначатимуть День знань на Львівщині
- Зустріли 1 вересня зі сміттєзвалищем: поблизу львівського ліцею виявили купу сміття
- На дистанційному навчанні діти стали гірше засвоювати деякі предмети: результати дослідження
- У львівських школах сформують дистанційні класи: перелік закладів