Від початку війни "Ківш" прийняв більше 500 людей
Львівщина відіграє ключову роль в прийомі вимушених переселенців зі всіх областей, які зараз потерпають від російської агресії та бойових дій. Частина з них тут — транзитом на шляху закордон, а частина лишається тут та шукає прихисток.
Lviv.Media відвідало один з прихистків для вимушених переселенців та дізналося історію хабу "Ківш", команда якого зголосилася допомагати співвітчизникам.
До війни це місце поєднувало у собі креативний центр, спортивні зали, коворкінг, а в планах був і мистецький центр. Однак з 28 лютого "Ківш" став прихистком для людей, що були змушені залишити домівку через війну, яку розв'язала росія.
Зараз тут живуть приблизно 120 людей. Загалом ж від початку війни "Ківш" прийняв більше 500 людей.
"З перших днів наша команда почала працювати над прихистком. Спочатку переобладнали офіси, в них зручно жити сім'ям з дітьми. А потім через ще більший наплив людей переобладнали і весь третій поверх зі спортзалами. Живуть і на першому, де мав бути барбершоп", — розповідає Ольга, координаторка прихистку "Ківш".
До війни Ольга була комунікаційним менеджером цього простору. Усі члени її команди стала волонтерами.
"Коли почалася війна, всі захотіли щось робити і не бути осторонь, тому і вирішили це організувати", — додає волонтерка.
З першого дня волонтери "Ковша" сконтактувалися з координаційним центром Львівської ОДА і зареєструвалися як локація для переселенців. Згодом контакти розійшлись по людях. Ті, хто вже був тут, рекомендують "Ківш" друзям та знайомим.При переобладнанні приміщень спортивного призначення є переваги — достатня кількість душових кабін та кухня. Люди мають гарячі обіди та вечері, які привозять волонтери, і можуть скористатися кухнею в будь-який час.Шестеро волонтерів працюють у дві зміни: денну та нічну. Вони допомагають з кухнею, пранням, заміною білизни, надають інформаційну допомогу: зорієнтувати у місцезнаходженні, викликати таксі тощо.
Також волонтери займаються і дозвіллям людей. Запрошені фахівці проводять майстер-класи з гри на гітарі, співають пісні, а до дітей приходять аніматори-волонтери.
При потребі для переселенців працюють медики та психологиня.Допомагають у побуті і самі переселенці. Ольга каже, їм теж важливо бути чимось зайнятими.
"Постійно чуємо дуже багато подяк. Ми не можемо сприйняти це як подяку, бо ми не робимо це для подяк. Це війна, і всі повинні щось робити, щоб все було добре", — додає Ольга.
Волонтери кажуть, зазвичай переселенці перебувають тут в середньому три доби. Коли люди нарешті знаходять бажаний комфорт, заспокоюються, то стають уже готовими приймати важливі рішення.
Далі переселенці вирушають як правило закордон.
Нагадаємо, Lviv.Media розповідало, що робити вимушеним переселенцям, що прибули на Львівщину поїздом.