Ікона зберігається в Успенському храмі адміністративного центру Святої Афонської Гори — Кареї
24 червня християни вшановують святий образ Божої Матері «Достойно є» (Милуюча).
LVIV.MEDIA розповідає про історію цієї ікони та молитву, яку співають під час Святої Літургії.
Історія
980 рік вважають часом явлення образу «Достойно є». За давніми переказами, неподалік від Афонського Карейського монастиря, в одній із келій проживав старець із своїм послушником. Зазвичай, у неділю монах йшов на нічне чування у храм, а послушник залишався вичитувати молитви. В один з таких вечорів до келії завітав молодий чернець та приєднався до вичитування молитов і прославляючих Господа співів. Коли потрібно було співати «Чеснішу від Херувимів», обоє постали перед іконою Божої Матері, що звалася «Милуючою», і гість зауважив, що у них спочатку співають «Достойно є, і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Присноблаженну і Пренепорочну, і Матір Бога нашого».
Під час співу цієї нечуваної досі пісні ікона Богоматері засяяла небесним світлом. Чернець попросив записати незнайомця цю пісню, проте під рукою не виявилося паперу та письмового приладдя. Гість сказав, що напише цю пісню на камені та просить навчити усіх християн, щоб славословили Пресвяту Богородицю. Камінь під руками незнайомця став м’яким, мов віск. І вивівши пальцем напис, він назвався Архангелом Гавриїлом [ангел, що благовістив Марії, що вона породить Спасителя світу — ред ] та зник, а ікона, перед якою співали цю молитву, ще довго сяяла божественним сяйвом, і її назвали «Достойно є».
Молитва до Пресвятої Богородиці
Достойно є і це є істина, славити Тебе, Богородице,
завжди Блаженну і Пренепорочну, і Матір Бога нашого.
Чеснішу від Херувимів і незрівняно славнішу від Серафимів,
що без істління Бога Слово породила.
Дійсну Богородицю, Тебе величаємо.
Молитва читається наприкінці вранішніх та вечірніх молитов та урочисто співається під час Божественної Літургії. Мелодію до молитви «Достойно є…» написав автор відомого «Щедрика» — Микола Леонтович.
Численні копії з ікони «Достойно є» («Милуюча») свято шануються в українських храмах, багато з них стали чудотворними. Люди звертаються до цієї ікони з різними проханнями.
Молитва
О Пречиста Богомати, Всецарице! Почуй багатостраждальне зітхання наше перед чудотворною іконою Твоєю, що з Афону до нас принесена, поглянь на дітей Твоїх, важкими хворобами обтяжених, котрі з вірою до святого Твого зображення припадають. Як птах покриває крилами пташенят своїх, так і Ти нині, Приснодіво, покрий нас покровом крил Твоїх, захисти чесним Твоїм омофором. Там, де немає надії, безсумнівною Надією будь. Там, де люті скорботи панують, Терпінням і Ослабленням явися. Там, де морок відчаю в душу вселився, хай засяє світло Божества! Малодушних потіш, немічних укріпи, для зачерствілих серцем пом’якшення і просвічення даруй. Зціли хворих людей Твоїх, о Всецарице Милостива! Розум і руки тих, що лікують нас благослови, щоб послужили вони знаряддям Всемогутнього Христа, Спаса нашого. Як перебуваючій з нами, молимось перед іконою Твоєю, Владичице! Простягни руки Твої, повні зцілень, Радосте скорботних, в печалях Утіхо, щоби чудотворну допомогу скоро отримавши прославляли Животворчу і Нероздільну Трійцю, Отця, Сина, і Святого Духа на віки віків. Амінь.