15 травня — день пам’яті святителя Афанасія, страстотерпців Бориса та Гліба

15 травня християни східного обряду вшановують пам’ять Афанасія Великого, архієпископа Олександрійського, патріарха Царгородського, перенесення мощей благовірних князів страстотерпців Бориса та Гліба.

LVIV.MEDIA розповідає про життя святих та народні прикмети, пов’язані із цією датою.

Афанасій Великий

Святитель Афанасій народився близько 297 року в місті Олександрії в родині благочестивих християн. Отримав гарну освіту і з малих років вивчав Святе Письмо.

Якось, граючи з однолітками, вони вирішили хрестити своїх друзів-язичників. Афанасія обрали «єпископом», і він провів обряд. За цим усім спостерігав з вікна Олександрійський Патріарх Олександр. Він покликав до себе дітей і їхніх батьків, поговорив з ними і з’ясував, що обряд хрещення діти провели за всіма правилами. Патріарх визнав хрещення дійсним. Афанасія згодом приєднали до кліру, а потім посвятили в сан диякона, і він супроводжував Патріарха Олександра в 325 році на I Вселенський Собор в Нікеї.

Після смерті святого Патріарха Олександра Афанасія обрали його наступником. Все життя він керував Церквою і витерпів за цей час багато гонінь. Але, незважаючи на це, продовжував твердо відстоювати віру і виступати проти аріанської єресі. У якийсь час він залишився єдиним православним єпископом, оскільки всі інші тали прихильними до єресі.

Помер Афанасій у віці 76 років. Збереглися численні твори святителя Афанасія: чотири «Слова», спрямовані проти єресі аріанів, лист до Епіктет, про Божественну і людську природу в Ісусі Христі, 4 листи до єпископа Серапіона Тмуітського про божественність Святого Духа і рівність Його з Отцем і Сином проти єресі Македонія. Збереглися також і інші твори апологетичного характеру на захист Православ’я, в тому числі лист до імператора Констанція. Відомі коментарі святителя Афанасія до Святого Письма, книги повчального характеру і докладний життєпис преподобного Антонія Великого, з яким святитель Афанасій був дуже близький.

Борис та Гліб страстотерпці

Борис та Гліб — одні з перших святих, канонізованих руською церквою, молодші сини Володимира Святославича. Загинули брати від рук найманців, яких послав старший брат Святополк після смерті їхнього спільного батька Володимира I.

Першим загинув старший із братів, Борис. Його тіло слуги, які здійснили вбивство, таємно доправили у храм Вишгорода Василя Великого. Тіло молодшого брата, якого вбили через місяць, лежало непохованим поблизу Смоленська.

Через чотири роки Ярослав Мудрий переміг старшого брата-вбивцю. Той утік до Польщі. Після цього новий князь Київський відшукав останки Гліба, переніс їх у той самий храм і поховав поряд із братом Борисом.

За деякий час храм згорів, але мощі святих залишилися неушкодженими. У цьому особисто переконався митрополит Іоанн, який відкрив труну. Тіла Бориса та Гліба залишалися цілими, і від них виходили пахощі. На час побудови нового храму мощі страстотерпців перенесли до каплиці. На місці колишньої церкви звели нову, велику п’ятиголову. З усіма належними почестями туди перенесли останки великомучеників. Після цього освятили новий храм.

Народні прикмети

У цей день починають співати солов’ї, тому його називають «Солов’їним». До цього дня селяни намагалися закінчити всі роботи в полі та на городі. А ще 15 травня часто купували дрібну домашню живність, курчат, поросят. Вважалося, що тоді покупка буде хорошою.

• Якщо соловей співав заливисто, значить «весна пішла на спад, а літо — на прибуток».
• Якщо соловей заспівав на голі дерева, бути неврожаю плодів у садах.
• Соловей піснею розливається, весну проводжає, а літо зустрічає.
• Якщо схід ясний, до дощового літа.
• Соловей всю ніч співає, наступний день буде сонячним.
• Черемха цвіте — скоро похолодніє.
• Вітряний і холодний день — літо буде холодним;
• Ворона каркає біля будинку — до неприємностей;