Собор архістратига Михаїла (Михайлів день) – одне з найшанованіших свят у православній традиції. Щороку 8 листопада Православна Церква України вшановує Архангела Михаїла та всіх Небесних Сил безтілесних – ангелів-захисників, які, за віруваннями, допомагають людям боротися зі злом і спрямовують до світла.
Що символізує Собор архістратига Михаїла (Михайлів день)
Архангел Михаїл у християнській традиції є воєначальником небесного війська, захисником віри та переможцем темних сил. Його ім’я перекладається запитанням: “Хто як Бог?”, що підкреслює його покликання боронити добро та справедливість.
Він не просто ангел – він архістратиг, тобто головний командир небесного воїнства. Згідно зі Святим Писанням, саме Михаїл очолив боротьбу проти диявола, скинув занепалих духів із неба та став на захист людства. У народній культурі його здавна вважають покровителем воїнів, захисником дому, родини та праведних людей.
Коли святкують Михайлів день
Після переходу Православної Церкви України на новоюліанський календар Собор архістратига Михаїла (Михайлів день) відзначають 8 листопада. Раніше дата припадала на 21 листопада за старим стилем.
День і число також мають символіку:
- листопад раніше вважали дев’ятим місяцем церковного року (від березня), що символізує дев’ять ангельських чинів;
- восьмий день місяця нагадує про “восьмий день” – день Страшного Суду, коли відбудеться остаточна перемога добра над злом.
Що не можна робити на Михайлів день
Церква закликає провести свято у спокої й добрі. Тому вірянам рекомендують:
- не сваритися, не обмовляти та не засуджувати інших;
- не обманювати та не чинити несправедливості;
- не відмовляти в допомозі, якщо хтось просить;
- уникати важкої фізичної роботи;
- залишки їжі після застілля не викидати, а поділитися з тими, хто потребує.
Народні традиції на Михайлів день
Собор архістратига Михаїла (Михайлів день) з давніх часів був одним із ключових осінніх свят у Київській Русі. Його відзначали після завершення основних польових робіт – коли врожай уже зібрано, а до зими залишалося зовсім небагато часу. Для людей це був символічний момент перепочинку, подяки за працю та можливість провести час у колі близьких.
Головною частиною святкувань ставали щедрі гостини. Господарі щиро накривали столи, пригощали рідню та сусідів хлібом, ароматними пирогами, м’ясними стравами, домашнім пивом і медовухою.
Свято не обмежувалося одним днем. Гуляння могли тривати цілий тиждень, аж до початку Різдвяного посту.
Не менш важливими були милосердя та примирення. Люди прагнули завершити суперечки, попросити вибачення, налагодити стосунки, підтримати тих, хто опинився у складних життєвих обставинах.
Центром свята була також молитва до Архангела Михаїла. Люди відвідували храми або зверталися до святого вдома, щиро вірячи, що небесний захисник почує їхні прохання.