Історія дуба, якому понад тисячу років
Найстаріше дерево Львівщини може стати європейським деревом року. На це звання претендує тисячолітній дуб, який росте у селі Верин на Стрийщині. Його, серед інших, обрали для участі в національному відборі на конкурс, який проводить Асоціація екологічного партнерства (EPA). Проте Веринський дуб хворіє. І вже давно. Поки що, його не лікують. LVIV.MEDIA дізнавався, чому ніхто не береться за реставрацію найстарішого дуба Львівщини, і яка доля очікує дерево, під яким, за переказами, зупинявся Богдан Хмельницький.
“Печера” в дереві
Тисячолітній дуб у селі Верин росте на території церкви святого Михаїла. Він є найстаршим деревом Львівщини та одним з найстаріших дубів України. Обхват стовбура дуба становить 8,5 метра, а висота – близько 18 метрів. У 1984 році віковому дубу надали статус ботанічної пам’ятки. А у 2010 році на конкурсі “Національне дерево України” його визнали найстарішим деревом Львівщини.
Є у дерева одна особливість, яку часто називають принадою. Проте насправді це його хвороба — величезне дупло у стовбурі, яке більше схоже на печеру. І печера ця у дубові утворилася вже давно. Адже, існує легенда, що вже під час Другої світової війни у ній ховався снайпер, який не давав налагодити переправу через Дністер. Згодом снайпера схопили та витягли з дуба.
Саме ця “печера” вже стала причиною непоправних втрат. І саме через неї найстаріше дерево Львівщини може загинути.
Яким був Веринський дуб
Відомий арборист Володимир Ветроградський — "деревний хірург", який за понад два десятиліття врятував близько двох тисяч дерев по всій Україні та мав нагоду бачити Веринський дуб, каже, що дереву не пощастило з природними факторами, з якими найчастіше стикаються більшість дерев. Він надав LVIV.MEDIA світлини дуба 1920-1930 років.
На них можна помітити, яким величним було дерево у ті часи. “Дуб мав велику та розлогу крону, багатостовбурну структуру з семи потужних стовбурів, які випромінювали неабияку велич, показуючи справжню красу дуба черешчатого в розквіті сил”, — коментує світлини Володимир Ветроградський. Також масштаб дуба видно на фото 1918 року. Тоді у селі Верин проходив вишкіл Українських Січових Стрільців. Вояки увіковічили дерево на світлині, яку згодом використали як зображення для поштівки.
Проте, з часом дуб почав хворіти. “Маючи певні пошкодження стовбура, дуб через відкриті рани був уражений трутовими грибами двох видів. Вони значно погіршили механічну стійкість всього дерева”, — розповів арборист.
А згодом, під час буревію у дуба відламало верхню частину стовбура з верхівкою. “Веринський дуб втратив повністю всю крону. Стовбуровий букет розпався, лишивши по собі стовбур зі зламами висотою близько 11 м. Все, що ви бачите на дубі зараз — це вторинні гілки, які з’явились на голому, обламаному стовбурі”, — каже Володимир Ветроградський.
Рятували дуб цементом
Фахівець розповідає, що дуб якось пробували лікувати — йому цементували відсутні ділянки кори та порожнини. “Такий метод допомоги деревам був поширений у 90-х роках і в більш ранній період. Сама ідея допомоги старцю була благородним проявом людяності. Але через недосконалість матеріалу мала лише короткочасний ефект у порівнянні з природною тривалістю життя дерева. На ньому ще можна подекуди знайти сліди цієї допомоги”, — розповів Володимир Ветроградський.
Арборист застерігає, якщо дуб не лікувати, дерево продовжуватиме руйнуватись, час від часу скидаючи відносно молоді великі гілки та не маючи змоги відростити велику розлогу крону. “Так триватиме до того моменту, поки кількість сплячих бруньок не досягне нуля, а площа кори, що здатна протистояти зовнішнім природним факторам (стовбуровим шкідникам та патогенними грибами), не досягне критичної межі”, — наголошує фахівець. Коли так трапиться — дерево загине.
Ботанічна пам’ятка природи
Начальник управління охорони природних ресурсів департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної держадміністрації Андрій Сенюк у коментарі LVIV.MEDIA розповів, що Веринський дуб є об’єктом природно-заповідного фонду України, а саме: ботанічною пам’яткою природи “Віковий дуб”, загальною площею 0,05 га.
Ботанічну пам’ятку природи було створено рішенням Львівського облвиконкому від 9 жовтня 1984 року. Після цього дуб був переданий під охорону Веринській сільській раді, виписано відповідне охоронне зобов’язання та затверджено положення про ботанічну пам’ятку природи місцевого значення “Віковий Дуб”. У департаменті зазначають, що, за законодавством, ботанічні пам’ятки природи оголошуються з метою збереження їх саме у природному стані.
“У зв’язку з адмінреформою територія Веринської сільської ради ввійшла до складу Розвадівської територіальної громади, відповідно на неї як правонаступника переходить зобов’язання щодо охорони цього старовікового дерева дуба”, — зазначив Андрій Сенюк.
“Лікування може мати непрогнозовані наслідки”
Володимир Ветроградський бачить збереження дерева у створенні взаємовигідних умов для життя самого Веринського дуба та збереження біорізноманіття, яке населяє його нині. А ще у проведенні ґрунтовних лікувальних заходів дерева, які забезпечать стійкість дерева та відновлення втрачених в давні часи його частин.
“Веринський дуб на жаль вже ніколи не матиме первинний вигляд скелета крони. Але при ґрунтовному підході може з часом повністю його відновити. Маючи більш тривале життя, ніж йому відміряно зараз”, — підсумовує Володимир Ветроградський. Проте одразу зазначає, що до лікування дерева треба підходити відповідально, адже не рідко невмілі спроби навіть діагностувати стан дерева завершуються його знищенням. Тому чимало дендрологів вважають саме невтручання найкращим порятунком.
Обережно до методів лікування дуба підходять і у департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОВА.
“Будь-які втручання з метою лікування дерева можуть мати непрогнозовані наслідки й ніхто не може дати гарантії, що спроби “лікувати” дадуть позитивний результат”, — зазначає Андрій Сенюк.
Три шляхи порятунку дерева
У Львівській області наразі департамент екології та природних ресурсів ОВА не погоджував жодного випадку з проведення робіт на старовікових деревах, які є об’єктами природно-заповідного фонду України.
Проте там все ж розглядають декілька варіантів подальшої долі дерева:
- Нічого не робити й дати можливість жити дереву стільки, скільки йому визначено природою.
- Провести попередні наукові дослідження і попросити профільних науковців розробити технологічну карту робіт по дереву. Визначити, які саме роботи доцільно було б провести, щоб продовжити життя дерева.
- Погодити дозвіл на відповідні роботи, залучити спеціалістів і просто вибрати мертву деревину, провести необхідне очищення стовбура всередині, обробити пошкоджені частини дерева фунгіцидами.
Кожен з цих варіантів має свої недоліки.
“Щодо другого варіанту — досліджень самого дерева, — то на сьогодні є можливість відбирання проб буравами. Але це не доцільно робити в нашому випадку, оскільки призведе до пошкодження дерева, а ми маємо дерево, якому надано природоохоронний статус. Є як багато прихильників щодо використання цього методу, так і чимало противників. Оскільки відбирається частина стовбура при свердлінні та дерево однозначно зазнає пошкоджень. При цьому необхідний відповідний дозвіл для таких наукових робіт. Але він не дасть результату, бо просто немає бурава на довжину 4 м”, — каже Андрій Сенюк.
Якщо дотримуватися третього варіанту порятунку, то тут теж не можливо спрогнозувати, скільки дерева залишиться, а скільки деревини буде видалено. Ще важче сказати, чи допоможе це дереву, чи призведе до його швидшого руйнування.
Томограф для дуба
Проте все ж у департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОВА вважають, що доцільно піти шляхом другого варіанту — провести томографію дерева, а тоді вже ухвалювати рішення, що робити далі.
“Найкраще такі дослідження проводити неруйнівними методами. Тобто провести томографію дерева, сканування його стовбура”, — каже Андрій Сенюк. Проте в Україні зробити це неможливо, адже для цього немає необхідного обладнання.
Однак вже в першому кварталі 2025 році року у Львівській області в рамках міжнародного екологічного проєкту за кошти Європейського Союзу планують закупити 3-D томограф для дерев, який зможе просканувати весь стовбур. Тоді й можна буде зрозуміти, де є частина здорового дерева, а скільки вже відмерло.
“Тоді ми плануємо залучити декілька профільних спеціалістів дендрологів, деревинознавців, арбористів. І з врахуванням 3-D томограми дуба напрацьовуватимемо цю технологічну карту для дерева з відповідним переліком робіт, які необхідно провести для догляду за деревом”, — підсумовує Андрій Сенюк.
Чи стане Веринський дуб європейським деревом року
Зараз дуб, маючи порожнистий та напівгнилий стовбур, є прихистком для численних комах та птахів, їхнім, так званим, готелем.
“У пустотах і дуплах дерева живуть птахи, комахи та звірі. Мають там гнізда, носять туди різні корми чи солому, листя, які можуть розкладатися всередині дерева, що теж сприяє частковому відмиранню деревини в цих місцях. Але це нормальний природний процес, адже будь-яке старе дерево є по суті малою екосистемою, де живе дуже багато різних видів біоти”, — зазначає Андрій Сенюк.
Доля дерева все ще залишається невизначеною. А поки вирішується — як і коли його лікуватимуть, у Департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОВА закликають проголосувати за віковий дуб у відбірковому етапі на конкурс “Європейське дерево року”. Адже він один із шістнадцяти від України, які цьогоріч змагатимуться за таке звання. Можливо, саме воно, найстаріше дерево Львівщини, стане європейським деревом року.