Експерт пояснив, чому НАТО не хоче закривати небо над Україною
Від початку повномасштабного вторгнення РФ міжнародна спільнота почала активно обговорювати заклики українців до НАТО закрити небо над Україною. 4 березня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив про те, що альянс поки не збирається втручатися в російсько-українську війну, закриваючи небо над Україною чи вводячи контингент своїх військових. Проте це питання все ще не закрите, тому в НАТО не виключили, що можуть переглянути свою позицію.
Lviv.Media поспілкувалося із політологом-міжнародником та проректором УКУ Дмитром Шеренговським про закриття неба над Україною, а також про те, що має статися, аби НАТО передумало.
Що таке закриття неба
Закриття неба передбачає певний алгоритм дій. Спершу усі країни попереджають: будь-що, що летітиме в небі, будуть відмічати, контролювати, і збивати. Це стосується і літаків, і ракет, і розвідувальних пристроїв тощо.
"Як показує історія, практики закриття неба бувають різні. Від тотального збиття усього, що летить над землею, до наприклад супроводу окремих літаків у повітрі чи просто контролю за тим, що літає. Але класичний варіант: це такий захист, що не літає нічого", — пояснює Дмитро Шеренговський.
У такому випадку Україну б убезпечили від авіаатак Росії літаками чи ракетами, а також від безпілотників та розвідувачів. Збивати їх можуть як і наземні системи ППО, так і бойові літаки в повітрі.
Чому НАТО поки не закриває небо
Перше, що варто розуміти: НАТО — це оборонний альянс. Вони до останнього уникатимуть безпосередньої війни з РФ, тим паче за країну, яка не є членом їхнього альянсу.
Стаття 4 статуту НАТО передбачає загальні консультації членів альянсу, аби зрозуміти, що кожна країна зможе докласти до того питання, яке обговорюють.
"Хоч українці часто сприймають НАТО та ЄС як єдине ціле, насправді це сукупність домовлених і узгоджених між собою позицій, яку формуються в одне спільне колективне рішення", — відзначає експерт.
Члени альянсу мають обговорити, якою буде роль кожного у закритті неба. Очевидно, що найбільш активними мають стати країни східного флангу НАТО, а дехто взагалі може бути не включеним в цей процес. Але важливо, щоб всі домовилися і погодилися.
Хто за і хто проти
Найближче до того налаштовані країни — країни Балтійського тріо (Литва, Латвія, Естонія), Польща, Болгарія та США. Литва ж навіть офіційно висловила у парламенті підтримку цього рішення.
"Але деякі країни переживають, що це може бути автоматично трактовано Росією як війна з країнами членами НАТО. Наприклад, Франція та Німеччина. Воювати з Росією ніхто не хоче. Хоч українці вже і розвінчали цей міф про "одну з найпотужніших армій світу", — каже Дмитро Шеренговський.
Що для цього має статися
Експерт визначає три чинники, які можуть вплинути на переглядання рішення.
"Перший фактор — це критичність ситуації в Україні. Чим гірша ситуація буде в нас, тим активніше наші партнери будуть іти нам назустріч. Це ми вже бачили на прикладі надання летальної зброї. Чим більше погіршувалася наша ситуація, тим активніше нам давали летальну зброю, навіть такі скептики цього рішення як Німеччина чи Канада", — пояснює політолог.
Другий фактор — це громадяни їхній країн. Уряд та парламент кожної країни завжди думає про своїх виборців. Вони зважають на настрої населення.
"А раптом дійсно почнеться велика війна, чи готові до цього виборці? Чи готові виборці до того, що потенційно хтось буде бомбити їхні міста? Чи готові до змін в економіці через війну?", — пояснює Дмитро Шеренговський.
Настрої західних суспільств наразі дуже різні. Східний фланг НАТО є більш готовим до того, адже вони розуміють пряму загрозу. Також соцопитування в Штатах доводили, що американці переважно виступають "за" закриття неба над Україною.
"З настроями населення можна працювати. Це може робити і українська діаспора, і бізнес-кола, і політичні кола, і медіа", — додає експерт.
Третій фактор — тиск важливих країн, або країн-лідерів. Наприклад, якщо активно включиться американська, німецька чи французька позиція, це може запустити реакцію серед інших країн з позитивним для нас результатом.
Чи може Україна сама закрити небо
"У принципі, ми могли б оголосити наше небо закритим самі, але у нас для цього фізично не вистачає потужностей, наприклад протиповітряних ракет. Зараз ми збиваємо ворожі літаки і ракети, але у найбільш важливих напрямках. Якби була би достатня кількість, то забезпечили таке скрізь", — пояснює політолог.
Якою буде реакція Росії
"Мені важко спрогнозувати, адже це Путін, його дії не піддаються логіці. Навіть ці терористичні акти, які спричиняють загибель мирного населення, з війною нічого спільного не мають, це не є військові задачі. Це є тероризм. З воєнного боку нема про що думати, — каже Дмитро Шеренговський, — Але насправді будь-що може бути тригером для Росії, надумані речі чи не надумані. Точно ми казати не можемо, прогнозувати неможливо".
Альтернатива
Якщо НАТО таки не наважиться закривати небо над Україною, хорошим альтернативним рішенням альянсу може стати підсилення України системами ППО та бойовими літаками.
Також це можуть бути і точкові рішення, наприклад часткове перекриття неба над Україною, проте поки в НАТО таке не обговорювали, принаймні офіційно.