16 березня Україна стала членом "енергетичного Євросоюзу". Це означає, що держава повністю інтегрувалася з європейським ринком та може експортувати електроенергію за вищими цінами. Власне, вже 30 червня стартував комерційний експорт електроенергії до Румунії. За словами Міністра енергетики Германа Галущенка, наша держава готова експортувати на початку до 1690 МВт електроенергії.
Матеріал опублікований за підтримки компанії “ГЕО-НАДРА-ІНВЕСТ”.
Однак експерти в коментарі Lviv.Media попереджають про ймовірні проблеми під час опалювального сезону через бойові дії в низці регіонів України.
Оператори ENTSO-E підтвердили можливість комерційного обміну електроенергією між Україною та сусідніми країнами. Цьому передувала успішна синхронізація енергетичних систем 16 березня 2022 року, а також набуття статусу члена-спостерігача ENTSO-E Національною енергетичною компанією "Укренерго".
ENTSO-E — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 39 країнах європейського континенту. Організація створена в липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA.
Початок комерційного обміну електроенергією заплановано між Україною та Молдовою. Згодом планується торгівля електроенергією на інших з'єднаннях: Україна-Словаччина, Україна-Угорщина та Молдова-Румунія.
На першому етапі загальна потужність експорту становитиме 100 МВт. Після початкового етапу буде регулярно оцінюватися поступове збільшення обсягів експорту з огляду на безпеку енергосистеми.
За словами Міністра енергетики Германа Галущенка, технічно наша енергосистема вже зараз може забезпечити до 1690 МВт потужності для експорту.
"Після здійснення додаткових технічних заходів пропускна спроможність для продажу електроенергії за кордон може зрости до 4-5 ГВт", — запевняє Міністр.
Він наголосив, що всі генеруючі компанії матимуть рівний доступ до експортної торгівлі завдяки прозорим аукціонам.
Однак спеціаліст з енергетичної політики Центру екологічних ініціатив "Екодія" Олексій Пасюк зазначає, що йдеться про теоретичний потенціал.
"У ЄС не бракує генеруючих потужностей, а наші сусіди самі є експортерами електроенергії. Не зрозуміло також, чи оцінка Міненергетики бере до уваги пропускну спроможність мереж на кордонах з ЄС", — пояснює Олексій Панасюк.
Водночас, Україні варто готуватись до можливої енергетичної кризи в опалювальний сезон. Як наголошує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський, тоді нам буде не до експорту електроенергії.
"Проблема полягає в тому, що частина електростанцій опинилася на окупованій території або зазнали руйнувань через ворожі обстріли. Так, захоплені окупантами Запорізька АЕС, Токмацька СЕС, Луганська ТЕС, 85% вітрової генерації України перебувають на окупованих територіях або зупинилися з міркувань безпеки. Зараз електростанції, які окуповані та непошкоджені, поки що підключені до енергосистеми України. Проте, не виключено, що вже за кілька місяців окупанти їх відключатимуть", — пояснює Хмелевський.
Енергетична криза спонукатиме навпаки шукати, де придбати електроенергію, а плани Уряду отримати 70 млрд гривень на рік від експорту електроенергії не справдяться.
"Хоча енергосистема України об'єднана з Європою, проте придбати електроенергію від європейських країн взимку буде дуже складно. Нинішня зима буде важка для Європи через дефіцит енергоносіїв", — додає Олександр Хмелевський.
Україна, в першу чергу, потерпає від дефіциту енергоносіїв: вугілля, газу, мазуту. Більшість вугільних шахт зруйновані внаслідок повномасштабного наступу російської армії, частина нафтогазових родовищ перебувають під постійною загрозою обстрілів. Існують значні логістичні проблеми з постачанням газу, вугілля та нафтопродуктів з-за кордону.
"Тобто експорт електроенергії під час війни можливий лише в літній період, коли внутрішнє споживання знижується, а сонячні електростанції виробляють максимальні обсяги енергії", — пояснюють експерти.
Переваги від енергетичного безвізу найперше відчує атомна генерація, якщо виходити з того, що Україна виконує свої зобов'язання та купує в першу чергу електроенергію за зеленим тарифом.
"Атомна енергія є найдешевшою і саме АЕС могли б найбільше виграти від експорту електроенергії. Перспективи розвитку електрогенерації у будівництві нових блоків АЕС. При цьому, більшість діючих енергоблоків АЕС вже вичерпали свій ресурс. Якщо ми терміново не почнемо будувати нові енергоблоки, то за кілька років ризикуємо втратити всю енергетику", — наголошує Олександр Хмелевський.
Читайте також: