Яйця по 76 грн та прогнози щодо гречки: що відбувається з цінами у Львові?

В українських соцмережах спалахнув справжній бум: користувачі активно обговорюють стрімке подорожчання цін на яйця та інші продукти. Саркастичні запитання користувачів заполонили коментарі під новинами. Журналісти LVIV.MEDIA промоніторили львівські ринки та супермаркети, через раптове підняття цін на яйця, щоб з’ясувати що відбувається із цінами на інші продукти.

Яйця: з чого почалося

Почнемо з головного питання — ціни на яйця. В магазинах ціна на яйця за тиждень зросла орієнтовно на 15 грн за десяток.

Якщо влітку яйця можна було купити по 40 гривень, то вже у листопаді ціна майже вдвічі більша. Середня вартість десятка яєць у львівських супермаркетах наразі коливається від 60 до 80 гривень, але в середньому десяток вартує 76 гривень. На ринку ще таки можна знайти яйця за 55-65 гривень, залежно від розміру та постачальника. Продавчиня пані Олена, яка торгує на львівському ринку “Княжий”, розповідає: «Люди часто дивуються, чому яйця так різко подорожчали, але у такий сезон це нормально, оскільки восени дорожчають корми для птиці та змінюються умови зберігання продуктів. Відповідно це все відображається на кінцевій ціні товару”. Але скільки яйця коштували ще торік — продавчиня вже й не згадає.

Економіст Олег Пендзин у коментарі LVIV.MEDIA зазначив, що він не бачить причин для такого великого занепокоєння через вартість яєць. “Зростання цін в осінньо-зимовий період є нормальним явищем через зменшення несучості курей та підвищення вартості комбікорму. За останній місяць в нас ціна на яйце зросла на 15%” — сказав Олег Пендзин. За словами Пензина рік тому яйця вартували майже 68 грн, а зараз ціна у львівських магазинах і ринках вже досягла 76 грн.

Зростання цін у Львові на інші продукти

У львівських супермаркетах прилавки заповнені товарами, а на цінниках видно суттєве підвищення вартості ще й картоплі, капусти, моркви та молочних продуктів. Стабільна ситуація наразі залишається лише з м’ясом. Яйця, овочі, молоко — усе дорожче, ніж було ще місяць тому. Суттєво помітно подорожчання масла. Якщо ще місяць тому пачку 82% масла можна було придбати орієнтовно за 80 грн, то сьогодні вона коштує вже більш як 105 грн за 180 грамів.

Вартість несезонних овочів зросла на 200%. У магазинах огірок в середньому вартує 140 грн за кілограм, то на базарі ціна ще тримається на рівні 120 грн. Така ж ситуація і з картоплею — її вартість піднялася із 25 грн до 45 грн за кг, проте на базарі ще можна придбати її на декілька гривень дешевше. Капуста подорожчала майже вдвічі — до 30-35 гривень за кілограм, а морква коштує 35-40 гривень за кілограм.

Щомісячні витрати на харчування зростають і це серйозно впливає на бюджет середньостатистичної родини. Львів’янка Оксана біля овочевого прилавка набирає в пакетики лише по декілька штук картоплин, моркви та одну капустину, мовляв, так вигідніше брати лише потрібну кількість, щоб продукти не псувалися. “Ціни ростуть майже щодня. Коли приходжу за покупками, доводиться рахувати, чи вистачить на все необхідне. Раніше можна було дозволити собі більше, а тепер навіть на основні продукти іноді доводиться економити”, — розповіла львів’янка Оксана.

Нинішня ситуація в Україні змушує населення обирати дешевші продукти через падіння реальних доходів — така позиція економіста Олега Пендзина. Середня заробітна плата у Львові станом на листопад 2024 року становить орієнтовно 20 тис. грн, що на 18% більше порівняно з листопадом минулого року. Це свідчить про зростання доходів мешканців міста, однак підвищення цін на продукти може нівелювати цей позитивний ефект.

Соціологічне опитування, проведене Центром Разумкова наприкінці вересня цього року, підтверджує цю тенденцію.

Згідно з результатами опитування:

• 44% українців зазначили, що під час купівлі харчів частіше намагаються вибирати найдешевші продукти, не зважаючи на їхню якість.
• 45% опитаних відзначили, що можуть дозволити собі купувати якісніші, хоча й дорожчі продукти.
• 11% не змогли дати однозначної відповіді.

Дослідження також виявило:

• Частка громадян, які ледве зводять кінці з кінцями, зросла з 9% у 2021 році до 12% після початку повномасштабного вторгнення.
• Частка тих, хто почувається забезпеченим, хоча й не може дозволити великі покупки, збільшилася з 6% до 9%.

Причини подорожчання: що вплинуло на підвищення цін на продукти

Експерт аграрного ринку Іван Стефанишин пояснив, що питання ціноутворення в Україні досить проблематичне, адже багато людей не до кінця розуміють, як формується ціна, починаючи від собівартості продукції. Кожен прагне заробити більше, коли є така можливість. Саме тому він зазначає, що найголовніша причина підняття цін — це подорожчання сировини, інфляція та погані погодні умови. Літня спека цього року серйозно вплинула на врожай зернових культур, що, своєю чергою, збільшило вартість кормів для тварин.

“По-перше, ціни ростуть на всі види сировинних ресурсів: на зерно, на пшеницю, на кукурудзу тощо. Є проблема інфляції, але найголовніше — це погодні умови цього року. Якщо ми згадаємо весняно-літній період, то була сильна спека, яка серйозно вплинула на всі види сільськогосподарських культур. Ясно якщо ціна росте на сировину, тобто корма, то виросте ціна і на м’ясо і яйця — це зрозуміла закономірність. Щодо картоплі то ситуація двояка. У західних областях України, зокрема на Львівщині, був непоганий врожай картоплі, а деякі господарства навіть зібрали більше, ніж минулого року. Однак у центральних і східних регіонах посуха суттєво вплинула на врожай, тому ціни зросли”, — зазначає Стефанишин.

Він також говорить, що реальна ціна картоплі мала б бути в межах 25 гривень за кілограм, але супермаркети працюють лише з господарства і фермерами, а свого ресурсу не мають, тому що вони не сіють і не садять. Ще один варіант, що магазини працюють з кимось з імпорту з-за кордону, наприклад Польщі. Але логістика кордонів зараз дуже важка. У зв’язку з цим виникла така ціна супермаркетах на картоплю — 45 грн. Основним виробником картоплі залишається сільське господарство, а через ажіотаж, страх підвищення цін та несприятливі погодні умови селяни вирішили зберегти частину урожаю до весни, що спричинило дефіцит. Крім цього, більшу частину зібраного врожаю використовують як корм для тварин або насіння, а не для харчування.

“Люди вирощують для власного споживання, а решту продають. Але через ажіотаж, суху погоду та страх підвищення цін і податків, частина населення поховала картоплю до весняного періоду. Це створило дефіцит, адже в Україні господарства виробляють близько 500 тисяч тонн картоплі, а споживається ця кількість за місяць при населенні в 41 мільйон. Реальна ціна вже зупинилася, і подальше підвищення буде ненормальним і неправомірним — це спекуляції”, — додав Стефанишин.

Щодо інших овочів, таких як капуста, морква та цибуля, він запевнив, що їх вартість зросла майже у два з половиною рази, тому що зараз ці продукти мають великий попит через сезонні заготівлі. Несезонні овочі, такі як огірки, томати та перець, зараз знаходяться на межі зупинки зростання цін. Стефанишин пояснив, що якщо ціни продовжать рости, попит на ці продукти знизиться, оскільки люди просто перестануть їх купувати, а продавцям доведеться викидати овочі через їх швидке псування. Щодо молочної продукції в експерта пояснення просте — у зимовий період завжди є проблеми з підтриманням продуктивності тварин, тому ціни на молоко зростають.

Прогнози цін на гречку: чи очікувати 80 гривень за кілограм?

Обидва експерти прогнозують, що після подорожчання базових продуктів на українців може чекати новий виклик — підвищення цін на гречку. Іван Стефанишин розповідає, що хоча ціни на картоплю, яйця та молочні продукти потрохи стабілізуються, ситуація з гречкою залишається напруженою.

Цього року було посіяно лише половину від потрібного обсягу. А Олег Пендзин, додає, що минулі роки були спокійнішими завдяки надлишкам гречки, які стримували ціни. Але тепер ситуація змінилася: виробництво зменшилося до 56 тисяч тонн, порівняно з 80-90 тисячами тонн у попередні роки. Попри це, експерт вважає, що гречки вистачить для населення, і ціна не підскочить до 80 гривень за кілограм, хоча деяке зростання все ж можливе.