Експонуються предмети римського періоду, знайдені на Львівщині
У німецькому Штутгарті відкрилася велика археологічна виставка, присвячена історії землі Баден-Вюртемберг. У межах експозиції демонструються й унікальні артефакти, знайдені в Україні й відреставровані у Німеччині. Про це 13 вересня повідомила Німецька хвиля.
Особливою родзинкою виставки є експозиція об'єктів, знайдених 2017 року на Львівщині, які надав український історико-краєзнавчий музей у Винниках. "Ідея виставки полягала в тому, щоб презентувати археологічні свідчення минулого землі Баден-Вюртемберг, а до знахідок з України ми дійшли тоді, коли займалися періодом першого і другого століття нашої ери, коли ця місцевість була римською, а також населеною германськими племенами, яких називають свебами" — розповіла в інтерв'ю DW кураторка виставки Ґабріеле Ґренерт. За її словами, зображення цих свебів — давніх германців — можна віднайти на предметах римської доби, наприклад, на саркофагах або на римських пам'ятниках, де свебів було увічнено переважно як військовополонених. Водночас є і друга група об'єктів, куди належать бронзові казани, оздоблені чоловічими погруддями. Це зображення бородатих чоловіків, які мають особливу зачіску — вузол з волосся збоку на голові.
Цю зачіску ще давньоримський історик Тацит у своєму описі германських племен називав типовою для свебів, пояснює кураторка виставки. Нині у світі відомо лише про три таких казани: один було знайдено у Польщі, ще один — у Чехії, а останній з них розкопали в західній України поблизу села Карів Львівської області 2017 року, досліджуючи стародавнє поховання. Цей казан разом з іншими унікальними знахідками тоді було передано до історико-краєзнавчого музею у Винниках, що на Львівщині. Організатори виставки у Баден-Вюртемберзі захотіли включити до своєї експозиції знайдений в Україні казан, оздоблений головами свебів з українського поховання, де як вважають історики, була могила князя германського племені.
Бронзовий казан було спеціально виготовлено в майстернях Римської імперії і, за припущенням, це був дипломатичний подарунок для ватажка германців, германського князя, додає Ґренерт. Територія сучасної Львівщини, як і багато інших європейських регіонів, хоч і не належали до Римської імперії, але вплив римської культури відчувався далеко за її межами, зокрема, чимало археологічних знахідок зі стародавніх поховань походять з римських майстерень, адже у ті часи римський посуд вважався об'єктом престижу, зазначає кураторка виставки.
Як пояснює Ярослав Онищук, завідувач кафедри археології історичного факультету Львівського університету імені Івана Франка та керівник археологічних експедицій у Карові, знахідка на Львівщині відкрила до того невідому сторінку історії. "Знайдене на Львівщині поховання знаті на чолі з королем або князем свебського походження і казан, що використовувався як поховальна урна, і має чоловічі погруддя зі свебськими зачісками, засвідчує, що через наші землі, очевидно, проходили якісь потужні міграційні потоки різних племен, у тому числі з території Середнього Придунав'я".
Шеф-реставраторка з німецького земельного відомства з догляду за пам'ятками Ніколь Ебінґер особисто поїхала в Україну у середині травня цього року, щоб підготувати експонати до перевезення Тоді ж з'ясувалося, що не всі експонати остаточно відреставровані. Ці складнощі виникли через війну, пояснює в інтерв'ю DW директор українського історико-краєзнавчого музею у Винниках Ігор Тимець. "Нині багато хлопців- реставраторів і музейників воюють. На жаль, провести обстеження, дослідження і реставрацію в наших умовах було дуже важко. Тому було узгоджено, що ми робимо консервацію, а повна реставрація вже проходить в інших і кращих умовах і наші партнери на це погодилися, за що ми дуже вдячні", — розповідає він.
На виставці у Штутгарті нині також можна побачити два римських келихи, керамічний посуд, ситула — бронзове відро, привезені з Винник. Крім того, типово германські предмети, які клалися у поховання, — два роги для пиття. Подивитися українські експонати можна упродовж найближчих місяців. Велика земельна виставка у Штутгарті триватиме до січня.