“Там, де стоїть дві-три машини — значить, щось є”: як початківцю знайти грибне місце

Осінь з її дощами поступово накриває Львівщину. Тож коли, як не зараз, найкращий час для тихого полювання? Білі, підберезники, моховики, сироїжки та інші види грибів уже почали з’являтися в лісах разом із приходом золотої пори. Тепер грибам потрібно 4-5 днів аби вирости після дощу, тоді як влітку — втричі більше. Та кожен з них вибагливий не лише до погодних умов, а й до місця де рости. То під якими деревами шукати які види грибів, як саме віднайти “грибне” місце та відповідь на одвічне питання: зрізати чи викручувати — знає дослідник та фанат грибництва Олесь Боровик. 

“Будь-які гриби зараз будуть гарно рости. Білі будь-яких видів, підберезники, підосичники, польські, моховики, сироїжки, голубінки, маслючки,” — розповідає Олесь Боровик.

Під якими деревами шукати які види грибів

Взаємодію грибів з деревами називають мікоризою. “Усі мікоризні гриби прив’язані до дерев. Якщо дерево зріжеш — вони рости не будуть,” — каже Олесь Боровик. Серед таких: білі гриби, підберезники, лисички, синяки, маслюки та інші.

Чи не найбажаніші гриби багатьох, білі гриби, бувають кількох видів: букові, дубові, ялові, смерекові й соснові. Назви відповідають тим деревам, біля яких і ростуть ці гриби, розповідає Олесь Боровик. 

Білий смерековий. Фото: Олесь Боровик
Білий дубовий. Фото: Олесь Боровик
Білий буковий. Фото: Олесь Боровик

Підберезники, звісно ж, мікоризують з березою, а от лисички полюбляють рости під буком та ялиною. Козарики, або ж іншими словами підосичники, обирають березу разом з ялиною та буком, або ж осику: “Осикові трішки відрізняються від березових. В них тоненька ніжка та помаранчева шапинка. Березові будуть мати вишневу шапинку з сітчастою ніжкою. А ті, що з березою і ялиною — мають потужні помаранчеві шапинки і товсті ноги, я їх називаю козарами”

Дубовики (синяки) слід шукати під ялиною, або ж буком. А от синяк оливково-бурий полюбляє клен, ясен та явір, які ростуть вперемішку. Щодо сироїжок, то вони здебільшого ростуть під листяними деревами, а маслюки можна знайти під соснами та модринами. Моховики, до яких відносять і польський гриб, варто шукати під карпатською ялицею.

Підберезник
Лисички. Фото: Олесь Боровик
Козарики або підосиковики. Фото: Олесь Боровик
Дубовики або синяки. Фото: Олесь Боровик
Синяк оливково-бурий
Сироїжка
Маслюки
Моховики

Від чого залежить поява грибів

За словами Олеся Боровика, є два основних фактори, від яких залежить ріст грибів: температура та вологість. При температурі листяної підстилки нижче +4 градусів — грибниця ніколи не буде плодоносити, вона впадає в сплячку. Так само й в спеку, в +36 градусів, грибниця консервується. “Придатну” температуру можна відчути сівши на землю у лісі: “Температура людського тіла 36,6 градуса, а якщо тобі гаряче в сідниці, значить там температура вища. І тоді вже грибниця консервується. А для того, щоб їй відновити свою життєдіяльність після дощів, за моїми спостереженнями, треба як мінімум 10-14 днів,” — зазначає грибник. Однак в горах та рівнинах ситуація відрізняється. Дощ, який впав під час швидкої грози на рівнині, земля вбирає — в Карпатах ця ж вода стікає потічками донизу: “Тоді ліс практично нічого не дістає. Гори вимагають 3-4 дні постійного однакового дощу”. 

Щодо впливу кількості вологи на ріст грибів, Боровик додає, що з приходом осені дерева починають менше вологи витрачати на себе, через те, що скидають листя. Відповідно більше води можуть отримати грибниці. 

Також грибник розповідає, що за його спостереженнями приріст грибів залежить і від фази місяця. “Кращі гриби ростуть на повний місяць і коли він вже починає спадати. Це все звичайно умовно, науковці, мікологи пробують мої теорії розвінчувати, але хай собі розвінчують, я роблю ці висновки для себе,” — додає Олесь Боровик. Крім того, з недосліджених факторів є й циклічність грибів, себто масовий приріст відбувається почергово кожних 2-3 тижні. 

Куди можна поїхати на Львівщині, щоб назбирати грибів

Грибник Олесь Боровик розповідає, що їздить збирати гриби в гори на Самбірщину, а також на Сколівщину і Турківщину — там вони ростуть масово. Зокрема на Турківщину можна їхати саме по білі гриби. Заглиблюватись в ліс можна по дорозі зі Східниці та Турку, а конкретніше в лісових масивах сіл Головське, Кіндратів, Ісаї. Також білі гриби, зокрема букові, можна знайти і на Сколівщині: в Ямельниці та Корчині.

Найбільші гриби, які доводилось знайти пану Олесю на Львівщині, важили до 1,5 кг — це були білі гриби. А серед рідкісних — спарасис ялицевий, який занесений до Червоної книги: “Мені доводилось спостерігати увесь його цикл — 14 днів. Відколи він з’явився і доти, коли закінчив ріст”. Також вдавалося знайти їстівний японський ліофіл симедзи. “Як вони сюди потрапили не знаю, але стали з’являтися не тільки в Японії, а й в нас. Їх ще плутали з рядовкою скупченою. Мені треба було проводити аналіз з мікологами, щоби визначити що то за гриб,” — зауважує грибник.

Білий гриб. Фото: Олесь Боровик
Спарасис ялицевий. Фото: Олесь Боровик
Ліофіл симедзи. Фото: Олесь Боровик

Зрізати чи викручувати?

Щодо дискусійного питання про те, як саме збирати гриби: зрізати чи викручувати, — Олесь Боровик має категоричну позицію. Він стверджує, що гриб слід лише викручувати, інакше можна зашкодити грибниці. “При зрізанні молодого гриба, починає гнити грибниця. Він залишається не відірваним від міцелію, тому що гриб не має своєї кореневої системи. Коли гриб дозріває самостійно — він просто падає на бік, відділяється від міцелію і не шкодить грибниці,” — пояснює пан Олесь.

Також додає, що мікологи стверджують, що грибам байдуже як їх зривати, однак сам він притримується “точки зору древності”. Пояснює свою позицію дуже просто — гриби з’явились значно раніше, ніж ножі і наші предки не задумувались над таким питанням. “Ніж приносить смерть — а ліс це життя, тому ніколи ніж не буде корисний. Така думка з’явилась в Радянському Союзі, коли масово почали виробляти ножі. Тож з’явилась така настанова, що лише зрізати”.

Грибникам, які вперше їдуть по гриби, Олесь Боровик радить їдучи вздовж дороги спостерігати де стоїть дві-три машини: “Це значить, що там щось є”.

Олесь Боровик

Олесь Боровик є автором трьох книжок: “Нариси грибника”, “Нариси грибника ч.2. Хроніки Грибландії” та “Країна Грибландія”. Також активно веде свої сторінки на YouTube та Facebook.