На Львівщині археологи досліджують трипільське городище

Цьогорічні дослідження заперечили популярну тезу радянської історіографії

В селі Ілів Тростянецької громади Стрийського району археологи дослідили поселення на горі “Печера”. Про це 3 вересня повідомив Департамент архітектури та розвитку містобудування ЛОВА.

Спільну археологічну експедицію проводять науковці з Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та адміністрації історико-культурного заповідника “Стільське городище”. Вчені продовжують досліджувати тут городище на горі “Печера”. Це багатошарова пам’ятка, яка містить об’єкти доби енеоліту (IV тис. рр. до н.е.), ранньозалізного часу (поч. І тис. рр. до н.е.) та княжої доби (Х-ХІІІ ст.). 

Археологи обговорюють результати розкопок

Польові роботи тривають вже місяць. П’ятьом дослідникам на чолі зі старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства Андрієм Гавінським, вдалось дослідити п’ять розкопів загальною площею 220 кв. м.. і виявити близько 20 стаціонарних археологічних об’єктів ХІІІ століття.: господарські ями, наземну стовпову конструкцію, заглиблені житла із печами-кам’янками.

При цьому українські науковці спростували одну з радянських історичних концепцій про те, що західні терени України нібито були периферією, провінцією, де ще до ХІІІ ст. місцеве населення сповідувало багатобожжя й поклонялося ідолам. Проте, за словами вчених, такі міркування виглядали щонайменше дивно, адже неподалік був Галич, де вже існували муровані храми, було розвинене християнство. 

Городище в Ілові є одним із найбільш розкопаних та найбільш вивчених серед схожих пам'яток у регіоні верхнього Дністра. Останні 20-30 років ніхто не досліджував такі городища такими великими площами. Проте роботи із його вивчення ще не завершені: детальнішого обстеження потребують оборонні конструкції (вали, рови), житлові споруди, а також кам’яна вимостка, яка, як підозрюють вчені, може бути фундаментом кам’яної вежі. 

Важливо сказати, що торік на території цього ж городища вперше знайшли кераміку трипільської культури, а якщо бути точними — фінального етапу її розвитку (кінець IV тис. до н. е).   

«Минулого року ми знайшли невелику кількість матеріалів, а цього року підтвердилося, що там і справді було поселення трипільської культури: маємо значну кількість сокир з опоки (стверділа глина), столову кераміку, й інші фрагменти посуду», — уточнив Андрій Гавінський.

Зі слів науковця, це друге поселення трипільської культури на теренах Львівщині. Схоже є у Винниках, також розташоване на високій горі. І хоча вчені досі дискутують, що робили тут трипільці, проте ці знахідки змінюють погляди на розвиток пізнього енеоліту у верхів'ях Дністра на теренах заходу України.