Львівщина попродається із Романом Шаюком, Романом Гомзяком, Романом Сорокою та Іриною Цибух
Львівщина 3 червня прощається із трьома захисниками та бойовою медикинею. Про це повідомили на сторінці Львівської обласної військової адміністрації.
Роман Шаюк
Львів'янин. Після завершення навчання працював спершу у сфері надання послуг з охорони власності, а згодом – у рекламі.
З початком повномасштабного вторгнення проходив військову службу у складі 233-го центру підготовки підрозділів Сухопутних військ. Пізніше боронив державу у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха та 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Виконував бойові завдання на східному напрямку.
Роман Гомзяк
Родом із Самбора. Був молодшим сержантом, командиром гармати самохідного артилерійського взводу військової частини А 0284.
Загинув 30 травня у Чугуєвському районі Харківської області.
Роман Сорока
Уродженець села Вороняки Золочівського району. Був солдатом. Призваний на військову службу 1 березня 2022 року. У мирному житті був професійним футболістом, грав за тернопільську “Ниву”, з командою виступав у Вищій лізі України.
Загинув під час виконання бойового завдання у прикордонному районі Харківської області 27 травня 2024 року. Йому було 46 років.
Ірина Цибух
Також Львівщина прощається із бойовою медикинею, медійницею, громадською діячкою Іриною Цибух (“Чека”).
Народилась у Львові, вивчала журналістику у Львівській політехніці, з 2017 року приєдналась до команди телекомпанії “Суспільного”. Там працювала над реформою Суспільного мовлення, готувала міжрегіональні спецефіри, знімала документальні фільми, очолювала регіональні філії суспільного мовника у різних областях.
Ірина завжди мала активну патріотичну та громадянську позиції. З 2015-го займалася волонтерською діяльністю. Навчалася медицини у медичного загону спецпризначення “Білі берети” та в американських медиків, де отримала базові навички. Більш ґрунтовну практику здобула в “Госпітальєрах”.
24 лютого 2022, аби рятувати та захищати, перервала навчання та повернулась до лав добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри” як бойова медикиня, а згодом очолила 5-й екіпаж. Вона брала участь в операціях з оборони Київщини, Донецької області — від Вугледара до Лиману, Авдіївки, Мар'їнки, Бахмута, працювала в Серебрянському лісі та на Харківському напрямку.
У листопаді 2023-го отримала відзнаку від Президента України — орден “За заслуги” III ступеня. У березні 2024 Ірина Цибух стала лауреаткою премії “УП 100. Сила жінок”.
Загинула 29 травня 2024 року на Харківському напрямку під час виконання бойового завдання.