На загальнонаціональному місці пам’яті, поховано 22 останки січовиків
У неділю, 17 березня, на Верецькому перевалі відбулися заходи з вшанування 85-их роковин розстрілів січовиків Карпатської України. Про це повідомили на сторінці Львівської обласної військової адміністрації.
Присутні поклали квіти та запалили лампадки до Меморіального комплексу полеглим січовикам Карпатської України. Опісля, духовенство здійснило чин панахиди, а також відбулось громадське віче.
“17 березня 1939 року полонених вояків Карпатської січі привели на Верецький перевал. Наступного ранку їх розстріляли за те, що боролися за українську державу. Як тоді, так і тепер ціна незалежності є надзвичайно високою - це кров наших найкращих.
Символічно, що саме сьогодні виповнюється 150 років від дня народження президента Карпатської України Августина Волошина. Маємо пам'ятати тих, хто творив українську державність в минулому, щоб відстояти нашу сучасну незалежність”, - зазначив директор департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОВА Юрій Горун.
На загальнонаціональному місці пам’яті, поховано 22 останки січовиків. За різними даними, після окупації Закарпаття було полонено та потім розстріляно близько 600 осіб, йдеться на сторінці Львівської обласної ради.
Меморіальне кладовище Героїв Карпатської України на Верецькому перевалі облаштовано у 2017 році.
Довідково
9 листопада 1938 року в Хусті засновано “Організацію народної оборони Карпатська Січ”, на чолі з Дмитром Климпушем. Січовики мали право носити військовий однострій, відзнаки та легку зброю. Окремо діяв військовий штаб.
Основою для розбудови Карпатської Січі стали осередки “Пласту”, “Січі” та “Просвіти”. До лав Січі добровільно вступали вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військовослужбовці чехословацької армії. Прибули добровольці з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини. У лютому 1939-го чисельність Карпатської Січі сягала близько 15 тис. осіб.
15 березня 1939 року в умовах остаточного розпаду Чехо-Словаччини та збройної агресії з боку Угорщини, Сойм Карпатської України проголосив незалежність краю. Президентом було обрано Августина Волошина.
Впродовж березня сили оборони Карпатської України провели близько 20 боїв з угорськими військовими підрозділами, які поступово захоплювали землі Закарпаття. У боях загинуло близько 1,5 тисячі українців.
18 березня 1939 року угорські війська повністю зайняли територію Карпатської України. Окупаційна влада запровадила воєнний стан і розпочала репресії проти січовиків, інтелігенції, державних і партійних діячів Карпатської України, духовенства. Арештованих українців утримували у в’язницях і таборах. Навесні 1939-го їх окремими групами розстріляли на Верецькому, Яблунецькому та Ужоцькому перевалах.