Школа – це храм науки, проте часто служити у ній немає кому. Наразі у школах Львівщини є близько 500 вакансій вчителів. І на те, щоби знайти фахівця, ідуть місяці. Так, цього тижня стало відомо, що в одній зі шкіл Золочівського району вже два семестри бракує вчительки молодших класів, яка у вересні 2023 року виїхала за кордон. Тож близько чотирьох місяців у третьокласників немає постійного вчителя, а уроки проводять ті, у кого є вільні руки. Журналісти LVIV.MEDIA поговорили із директором департаменту освіти та науки Львівської ОВА Олегом Паскою про вчительські зарплати, падіння престижності професії та про те, чому ніхто не хоче йти працювати до школи.
Якщо подивитись на вакансії, то наразі школи області найчастіше шукають практичних психологів, асистентів вчителя і соціальних педагогів. Звісно, навчальні заклади потребують вчителів і більш традиційних предметів, як-от математики, англійської чи фізики. Директор департаменту освіти ЛОВА Олег Паска зазначив, що у середніх школах на Львівщині наразі є 446 вакансій.
«У 2023 році найвища потреба була у фахівцях з фізики та хімії. Станом на сьогодні школам найбільше потрібні практичні психологи. 15% від усіх вакансій – це психологи. Також потрібні асистенти вчителя, тут йдеться про школи із дітьми з особливими потребами. Ще існує потреба у соціальних педагогах. Психологи, асистенти вчителя, соціальні педагоги – це близько 170 вакансій», – розповів Олег Паска.
У Департаменті освіти пояснили, що повномасштабне російське вторгнення не надто вплинуло на брак кадрів у школах. «В нас не було великої плинності кадрів, за кордон в перші дні війни із 34 тис. педагогів виїхало приблизно близько 500 людей. Половина з них повернулася назад до України ще до початку навчального року», – наголосив Паска.
Низькі зарплати та молоді фахівці
У 2024 році зарплати вчителям обіцяють збільшити. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у листопаді повідомив, що до держбюджету заклали зростання зарплати педагогів на 21%. У Департаменті освіти ЛОВА вважають, що зараз вчительські зарплати надто низькі.
«Якщо приходить молодий вчитель, то він має 6 тис. гривень. Зрозуміло, що вчитель, інформатики або англійської мови може піти в IT і матиме там в рази більшу зарплатню. Держава має усвідомити, що якщо освіта будує майбутнє і від її якості залежить успіх країни, то після армії освіта має бути найбільш оплачуваною галуззю», – сказав Олег Паска.
Також доволі очевидною проблемою є те, що випускники педагогічних коледжів та ВНЗ не йдуть працювати за фахом. За словами Олега Паски, заохотити молодь працювати у школах можна, зокрема, причетністю до виховання нового покоління. Але без належної зарплатні такої мотивації недостатньо.
«Якщо це вчителі математики чи англійської мови, то вони, як правило, йдуть в ІТ. Тобто колишні студенти перекваліфіковуються і йдуть працювати туди, де є високі зарплати – в цьому проблема. У середню освіту після випуску повертається невеликий відсоток фахівців, в основному вони працюють із молодшими класами», – прокоментував Паска.
Вчителя нема, але вчити треба
Часто у школах, коли звільнився один вчитель, інший забирає його години та викладає дітям, навіть якщо не має відповідного фаху. В такий спосіб навчальні заклади через заміни виходять із ситуації із браком кадрів. Наприклад, вчитель математики може паралельно викладати фізику, а вчитель інформатики брати додаткові години англійської мови. Олег Паска говорить, що на практиці такі заміни бувають часто, однак вони не завжди вдалі.
«Вчитель математики – не дуже добрий варіант, коли він викладає фізику або навпаки. Є нюанси професії, і часто викладач не дає ту якість освіти, яку б ми хотіли», – прокоментував директор департаменту освіти.
Існує ще гірший варіант — тимчасова заміна вчителів старшокласниками. Олег Паска стверджує, що таке може відбуватись лише під час Дня самоврядування у школі.
«У школі учнівське самоврядування має бути під патронатом наставників. Є навчальна програма, яку треба виконувати, її мають виконувати люди, які мають відповідний диплом і кваліфікації. Тому такі заміни неможливі, скарг принаймні в департамент не надходило», – пояснює Паска.
Вчителі без педагогічної освіти
Згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту», вчителем може бути людина без педагогічної освіти, однак вона повинна мати вищу освіту чи професійну кваліфікацію. Олег Паска заявив, що у Департаменті освіти та науки ЛОВА такі норми закону не підтримують.
«Ми в департаменті не поділяємо і не підтримуємо такої норми закону. Людина, яка йде до дітей, повинна мати педагогічну освіту. Зараз в деяких школах, звичайно, практикується педагогічна інтернатура, коли приходить людина без педагогічної освіти і пізніше вона має можливість викладати інші предмети», – заявив Паска.
Очільник департаменту пояснює, що такі зміни ввели через брак вчителів. «Бачачи проблему з кадрами в школах, держава пішла на послаблення – тепер людина без педагогічної освіти може викладати в школі. Але це – ще один крок у системі кроків, яка спричиняє зниження якості освіти. На нашу думку, цього не можна було робити. Якщо ми не хочемо платити належну зарплату, ми будемо шукати будь-кого, хто може пройти інтернатуру і потім викладати в школі», – наголосив Олег Паска.
За словами директора департаменту, майбутній вчитель повинен знати методику викладання та особливості вікової психології дітей, тож часто простих знань із предмета недостатньо.
Зниження якості освіти — чия вина?
У жовтні 2022 року близько 4 тис. українських підлітків пройшли тестові завдання й заповнили анкети PISA (міжнародне дослідження якості освіти). Результати анкетування невтішні: порівняно з попереднім оцінюванням у 2016 році результати виявились гіршими у всіх категоріях. До прикладу, 58% українських учнів досягли базового рівня математичної грамотності. У галузі математики різниця між Україною та іншими країнами, які брали участь у тестуванні, становить приблизно півтора року навчання. У читанні 59% учнів досягли базового рівня – у середньому українські діти відстають у читанні від інших приблизно на два з половиною роки навчання.
Олег Паска пояснює, що зниження якості освіти має кілька причин. Деякі з них потребують глибокого дослідження, однак є і очевидні: «Спочатку треба подивитися на те, що змінилося за останні п’ять років навчання у програмах і підручниках, чи стали вони кращими або гіршими. Також треба подивитися, чи не зменшилася кількість годин в молодших класах на читання і письмо. Третя й головна, на мою думку, річ, це те, що ми всі стали менше уваги приділяти читанню. Четверта причина — гаджети», – говорить очільник Департаменту освіти ЛОВА.
За словами Олега Паски, вчителі чи їх відсутність не є причиною зниження якості навчання. «Вчителі все ж таки навчають дітей. Як правило, 80% вчителів за останні 10 років точно не змінилися, їх склад за цей час не змінився. Ми не маємо великої плинності кадрів, тому причина не у педагогах, – пояснив Паска.
Бути вчителем тепер непрестижно
Часто в мережі можна побачити історії колишніх вчительок, які, до прикладу, відкрили ФОП і почали робити манікюр. За словами Олега Паски, люди змінюють професію не через малу зарплату, а й через низьку цінність роботи.
«Чим більша повага до вчителя, тим краща якість освіти. Якщо буде повага, то люди будуть працювати. Вчителя звинувачують у всьому постійно, навіть у найменших дрібницях. Тобто цей підхід, звинувачувати у всьому вчителя, він призводить до того, що вчителями не хочуть працювати», – пояснює директор департаменту освіти.
Олег Паска стверджує, що неповага, яка культивується в суспільстві до вчителів, впливає і на небажання студентів йти на подібні спеціальності: «Ми повинні стимулювати і мотивувати йти працювати в школу. Якщо суспільство хоче мати майбутнє, воно має зробити для цього усе. Робота в школі має бути престижною, і тоді туди підуть найкращі».