Чим корисний і чому важливий Портал відкритих даних Львівщини: інтерв’ю із головним цифровиком ОВА Кулепіним

У Львівській ОВА презентували Портал місцевої статистики Львівщини.

Його розробкою займався заступник голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Кулепін.

Журналістка LVIV.MEDIA поспілкувалась з Олександром після презентації Порталу, важливість прозорості та відкритості даних, аудиторію, яка зможе використати його можливості, та плани щодо діджиталізації Львівщини.

— Як прийшла ідея створення проєкту?

Створення Порталу обдумували ще до початку війни, коли розробляли стратегії розвитку бригад, які необхідні для залучення державних фондів та інвестиційних коштів на розвиток. І, коли ми працювали над стратегіями, було очевидно, що ми не володіємо даними.

У середині 2022-го ми почали пріоритезувати такі проєкти, щоб у нас було бачення, як це зробити і як збирати дані.

— Який був процес реалізації?

Ми провели опитування громад, щоб розуміти, які дані їм цікаві. Плюс в адміністрації було своє бачення. Наприклад, сфокусованість над освітою. Наприклад, порівняти Львівську та Одеську області за кількістю шкіл. Ці регіони приблизно однакові за площею, але в нас на 45% більше шкіл: 1000 проти 700. Ми вже почали формувати такі набори, які нам будуть необхідні.

Я думаю, ми дуже конкретно донесли їм ідею, щоб Львівщина була передовою за прозорістю, бо нам нічого приховувати.

Якщо ці проєкти дозволяють прийняти краще адміністративне рішення чи аналізувати, як працюють програми, які ми приймаємо, треба мати дані та динаміку, щоб розуміти розвиток.

— Хто може використати Портал?

Портал може використовувати керівництво громад, обласна адміністрація, коли ми відповідаємо на інформаційні запити. Він може використовуватися журналістами.

Я сподіваюсь, що мешканці громад, громадський сектор і організації будуть використовувати його, бо ми спеціально оптимізовували так, щоб його було легко знайти в Гуглі.

— Як формували список показників, який відображається на Порталі?

Показники відбиралися за першочерговими запитами громад. Крім того, у нас було своє бачення, що ми вважаємо важливим бачити. Там більше десяти категорій.

— Чи є аналоги в Україні?

На обласному рівні ми не бачили схожих проєктів. Нещодавно Міністерство цифрової трансформації спільно із IPAM та Держастатистикою запустили схожий проєкт на національному рівні. Вони доповнюють один одного, бо на національному рівні є, а в громадах е існує, а ми їх створили. 

— Які плани щодо подальшої діджиталізації області?

Ми оголосили про два проєкти діджиталізації області. Хочемо провести в адміністрації інформаційний аудит. Це дуже важка процедура, коли ми аналізуємо всі набори даних у всіх наших структурних підрозділах. Далі можемо ухвалити рішення про відображення цих наборів даних, публікувати їх, щоб забезпечити прозорість.

Це буде вперше в Україні серед обласних адміністрацій.

Також ми хочемо цьогоріч провести спільний захід із TAPAS на донорські кошти, щоб вчити громади публікувати обов'язкові дані, бо ми побачили, що самі громади не до кінця виконують норми й постанови, які кажуть їм, які набори є обов'язковими до публікації. Вони це ігнорують. Ми хочемо зайнятися цим питанням, щоб всі громади виконували всі наші вимоги до прозорості.