Львівська агломерація у багатьох моментах подібна до польської
Делегація із представників територіальних громад майбутньої Львівської агломерації відвідала Республіку Польща з метою ознайомлення з успішними практиками розвитку метрополійних територій (агломерацій).
Йдеться про дві різні моделі розвитку агломерацій — Метрополії Верхньої Сілезії та Заґлемб’я і Краківської Метрополії. Попри відмінності, агломерації у кожному з цих випадків є взаємовигідною співпрацею (ґмін) громад, яка базується на рівноправності у відносинах та орієнтується на інтереси мешканців кожної з громад.
Відмінності між двома моделями агломерації
1. «Краківська метрополія», яка була заснована в березні 2014 року, за параметрами дуже схожа на Львівську агломерацію — в Краківській метрополії проживає 1,13 млн людей (71% — в м.Краків, 29% — в сусідніх ґмінах), її площа 1275 км кв. (326,8 — м. Краків, 938,2 — сусідні ґміни). Вона заснована на добровільній співпраці громад — угоді про асоціацію. Так, відповідно до Статуту, рішення приймають одноголосно в присутності не менше половини учасників Асоціації. Асоціація «Краківська метрополія» створює платформу для співпраці 15 ґмін — однієї міської, 4 місько-сільських та 10 сільських ґмін.
Зведений бюджет громад Краківської метрополії понад 9 млрд злотих, з них 7 млрд — це бюджет Кракова. Бюджет Асоціації агломерації — більше 5 млн злотих. Так, в Бюро працює 20 фахівців, які допомагають налагоджувати співпрацю громад, що в свою чергу дає змогу залучати додаткові кошти ЄС для реалізації проектів в межах агломерації.
Спільні проєкти реалізуються в рамках Стратегії розвитку Краківської метрополії до 2030 року. Також розроблено Стратегію комунікації 2022-2030, План дій з просторового розвитку та План дій з промоції метрополії. Стратегія «Краківська метрополія 2030» є новаторським у національному масштабі документом, що становить своєрідну стратегію співпраці між ґмінами задля розвитку мікрорегіону. Що важливо, Стратегія Краківської метрополії 2030 не обмежується лише реалізацією партнерських завдань і проєктів, а й може охоплювати сферу діяльності і проєктів, що випливають із стратегії місцевого розвитку. Бренд Стратегії складають три аспекти: співпраця, мудрість і спільна діяльність.
2. Метрополія Верхньої Сілезії та Заґлемб’я — єдина в Польщі регламентована законом агломерація, яка складається з 41 ґміни (13 ґмін з правами повіту, 13 ґмін з правами міста, 15 сільських ґмін), там проживає понад 2,2 млн осіб — це фактор, який робить агломерацію найбільш помітною на політичній та інвестиційній карті Європи. Агломерацію було утворено 1 липня 2017 року.
Легітимність Метрополії Верхньої Сілезії та Заґлемб’я закріплена Законом від 9 березня 2017 року «Про метрополійний союз у Сілезькому воєводстві». Вона належить до державної адміністрації і не є органом місцевого самоврядування. Установчим і контрольним органом Агломерації є Збори. Збори складаються з делегатів ґмін, що утворюють Агломерацію по одному від кожної ґміни (войти, мери, президенти міст) або уповноважених ними осіб. Вони приймають рішення з питань, що належать до завдань Агломерації, та контролюють діяльність Правління Агломерації, приймають стратегію розвитку Агломерації, статут та бюджет Агломерації. Рішення Зборів приймаються подвійною більшістю голосів. Діяльність Агломерації контролюється Пре’р міністром і Сілезьким воєводою, а у сфері фінансових питань — Регіональною Рахунковою палатою.
Важливо, що Рада Метрополії Верхньої Сілезії та Заґлемб’я вирішує спільні питання розвитку сусідніх громад без втрати ними власної ідентичності та самоврядування. Натомість 5,75% відрахувань з податку на доходи фізичних осіб закріплюються за агломерацією. Адмініструють процеси 180 фахівців Управління агломерації, на яке покладені функції управління майном, підготовки та виконання бюджету, підготовки Стратегії, залучення зовнішньої фінансової допомоги тощо. Дохідна частина бюджету агломерації у 2022 році склала 1,3 млрд злотих. Зокрема й за ці кошти Метрополії Верхньої Сілезії та Заґлемб’я успішно змогла реалізувати проєкти щодо покращення транспортного сполучення та житлово-комунального господарства.
Загальні тези для розвитку обох моделей агломерацій
- Фонди ЄС готові насамперед фінансувати спільні проєкти, які мають вплив на рівень вище локального — мінімум мікрорегіону. Агломерації вписуються у цю концепцію ЄС. І така логіка також передбачена у українському законодавстві з питань регіональної політики, де держава визначає 7 агломерацій, одна з яких Львівська. Це має слугувати важливим додатковим аргументом для об’єднання інтересів громад на Львівщині.
- Розвиток агломераційних територій взаємопов’язаний і вимагає спільного регулювання низки питань. В межах однієї агломерації наприклад недоцільно мати різні системи поводження з відходами. Також не може вітаєтися суттєва різниця у тарифах на житлово-комунальні послуги. Інфраструктура агломерацій потребує уніфікації. Йдеться про містопланування, житлову забудову, розвиток зелених зон, залізничні та трамвайні колії, автошляхи, велодоріжки, зупинки громадського транспорту, схеми руху транспорту, єдиний в межах агломерації квиток на проїзд усіма видами транспорту і багато іншого. Надання високоякісних житлово-комунальних та транспортних послуг є спільним благом агломерації, орієнтованим на інтереси людей та бізнесу. Також вкрай важливими питаннями, пов’язаними з розвитком агломерацій, які успішно вирішуються у Польщі, — є боротьба із забрудненням повітря, регулювання автотрафіку, будівництво паркінгів, нових логістичних хабів тощо.
- Інтегровані територіальні інвестиції з фондів ЄС є одним з рушіїв розвитку агломерацій. Іноземні інвестори та внутрішній бізнес також орієнтуються на великі ринки праці та збуту своєї продукції. У цьому агломерації мають переваги над іншими територіями. В результаті такі території з чисельністю населення понад 1 млн людей стаютьусе більш помітними на карті Європи.
- Політична складова розвитку агломерацій не є перешкодою на шляху об’єднання інтересів громад при збереженні демократичного врядування і процедур, продуманій і збалансованій системі прийняття рішень, та розумному розподілі повноважень між різними гілками влади (а їх тут у Польщі не менше, ніж в Україні). Слід зауважити, що в межах агломерації виникають додаткові виклики і можливості, які є передумовою для утворення нових органів, що у свою чергу виконують додаткові (нові) функції. Тобто інституції агломерацій не перебирають повноважень жодного іншого органу, а створюють нову додану вартість.
- Залучення і розподіл додаткових коштів на розвиток агломерацій — це завжди складний процес, який потребує обговорень, але так чи інакше завжди закінчується врахуванням інтересів кожної з громад в метрополії.
- У межах агломерації наявна спеціалізація територій. У випадку моноцентричної агломерації, місто, спільно з яким об’єднують зусилля громади агломерації, найчастіше спеціалізується на видах діяльності, що належать до креативної економіки, науки, освіти, торгівлі, туризму та інших сферах, послуги в яких здатен найкраще забезпечувати мегаполіс. Інші громади агломерації найчастіше мають спеціалізацію у переробній промисловості, логістиці, рекреації та туризмі.
Замість висновків
Доля майбутньої Львівської агломерації залежить від вільного вибору кожної із 18 громад, які станом на сьогодні виявили інтерес до такого формату співробітництва. У 2022 році начальник Львівської ОВА Максим Козицький видав розпорядження про початок формування стратегії Львівської агломерації. Мета даного розпорядження — не змусити, а допомогти громадам Львівської агломерації знайти спільні теми для налагодження взаємовигідної співпраці. З метою забезпечення демократичності процесу та експертного супроводу було залучено Програма Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні». Сьогодні над Стратегією Львівської агломерації працюють робочі групи, які складаються із експертів та представників кожної із громад. Такий документ розробляється в Україні практично вперше. Спроби формування агломераційних стратегій робились і раніше, але жодного реально діючого документу такого роду розроблено досі не було.
«Вважаємо, що нашим великим досягненням станом на сьогодні є початок багатостороннього діалогу. Саме тому ми й далі будемо організовувати зустрічі із залученням кожної з громад, громадських активістів, бізнесу, а також спеціалістів з різних галузей для того, щоб допомогти трансформувати проблемні аспекти розвитку агломерації в реальні взаємовигідні проєкти. Надметою цієї співпраці стане пошук та залучення додаткових джерел фінансування», — зазначив директор департаменту економічної політики ЛОВА, Степан Куйбіда.
«Якою має стати Львівська агломерація — вирішувати самим громадам. Польський досвід може дати лише деякі підказки. Але одне є безумовним, ключ до ефективної співпраці — це комунікація їх представників, яка має відбуватись регулярно. Тільки так формується взаємна довіра», — додав консультант Програми Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні, Мирослав Кошелюк.
Візит був організований Програмою Ради Європи «Посилення доброго демократичного врядування і стійкості в Україні» у співпраці з польським Фондом місцевої демократії імені Єжи Регульського в рамках розроблення проєктів Стратегії розвитку Львівської агломерації на період до 2027 року та Плану заходів з її реалізації на 2024-2025 роки.