Роботи з відновлення у Розвадові тривають
У Розвадові (Стрийський район Львівської області), де стався викид з-під землі грязьової суміші, тривають роботи з усунення наслідків для декількох домогосподарств. У населеному пункті відбувся схід мешканців. На цей захід сільський голова Розвадова Роман Сидор запросив професора, доктора технічних наук, а нині вже ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Ігоря Чудика і директора Науково-дослідного інституту нафтогазової енергетики та екології Богдана Тершака.
У розмовах зі спеціалістами місцеві мешканці розповідали, що у населеному пункті вже був подібний випадок, але у меншому масштабі, коли при бурінні свердловини під воду в одному з домогосподарств був викід води з газом.
Також при спорудженні колодязя в іншому домогосподарстві при опущенні бетонних кілець і роботі з “болгаркою” фіксувався спалах газу.
Журналіст LVIV.MEDIA поговорив із Богданом Тершаком щодо ситуації в Розвадові, причини викиду і те, що може очікувати громаду у майбутньому.
— Пане Богдане, Ви були присутні у Розвадові, де стався викид. Розкажіть про перші Ваші враження.
До Розвадова представники університету їхали володіючи певною попередньою публічною інформацією щодо перебігу подій, даними щодо геологічної будови, а також конструкції свердловини №13. Уже на місці мали можливість зорієнтуватись щодо географічних особливостей розташування об’єктів. Після громадських слухань отримали нагоду пройти і подивитися до подвір‘я тієї хати, де сталася та біда, вийти на берег Дністра і побачити місця кратероутворення. Попереднє враження — маємо справу з явищем, характерним для рідинно-газового вулкану. Ми з Ігорем Івановичем Чудиком переконані у відсутності прямого причинно-наслідкового зв‘язку між спорудженням свердловини № 13 і кратероутворенням у селі Розвадів.
Вихід неглибоко залягаючих пластових флюїдів на денну поверхню — це природне явище. Про джерело води ми довідуємось з витоку. 250 років тому нафтовидобуток у Карпатах було започатковано біля місць витоку на поверхню. А далі почали споруджувати копанки, пізніше шурфи, і нарешті свердловини. Зараз найглибша українська свердловина — Шевченкове-1 сягнула глибини 7520 м. Спорудження свердловин чи будь-яких гірничих об’єктів за сучасних матеріалів і технологій — складний, але екологічно безпечний процес.
— Які підстави для такого висновку?
За розповідями мешканців села, загальний об’єм гравію, використаний для заповнення утворених кратерів, перевищував 100 м³, а це понад 200 тон гірських порід. Робота руйнування такого масштабу потребувала потужного джерела енергії, яке за своїм потенціалом у кілька разів перевищувало гідравлічну потужність насосів бурового верстату. У випадку руху пластових флюїдів від свердловини в бік села найбільша енергія руйнування формується в районі бурової вежі. Саме тут повинні були сформуватись перші грифони. Наступні — на виході до Дністра. Очевидці розповідають, що річка «закипіла» від витоку газу. У цьому випадку річка здемпфувала б енергію руйнування і таких потужних кратерів (об‘ємом 100 м³) в селі не могло сформуватись.
Навпаки, у випадку прояву руйнівної енергії від села до Дністра спочатку спостерігаються ознаки газопрояву в криницях, формуються кратери на подвір’ях і березі ріки, газ виходить на водну поверхню, а у свердловині, як відгук геомеханічних процесів у надрах, спостерігаються ознаки флюїдопрояву. Цьому сприяють геологічна будова (наявний геологічний розлом, фільтраційні канали підземних потоків у бік Дністра) і особливості ландшафту.
На момент події свердловина була заповнена 20 метрів кубічних бурової промивальної рідини. Уявімо собі, що весь цей об’єм мав дивним чином перелетіти повітрям дистанцію у 800 метрів до Дністра і, не змішавшись із його течією, досяг іншого (високого) берега. За ширини ділянки руйнування 60 метрів, потік висотою 0,3 метра фронтально зміститься на 1 метр. Тобто не досягне місця прояву.
Це лише частина аргументів щодо відсутності прямого причинно-наслідкового зв‘язку між спорудженням свердловини № 13 і кратероутворенням в селі Розвадів.
Для більш повного і об’єктивного висновку представники університету на громадських слуханнях запропонували додатково виконати геолого-промислові дослідження, застосувавши метод ВЕЗ (вертикального електромагнітного зондування).
Тоді ми більш чітко зрозуміємо, що сталося. Наш університет має досвід підготовки десятків фахових експертних висновків за напрямком діяльності, у тому числі на запит правоохоронних органів, судів. Ми свідомі у своїй відповідальності за об’єктивність експертизи.
Окремо хочу акцентувати увагу на фаховості дій бурового підрядника в частині ліквідації ознак флюїдопроявлення під час спорудження свердловини № 13, а також громадянської позиції цієї компанії щодо оперативного надання допомоги постраждалим домогосподарствам.
Це моя позиція як науковця. А як громадянин — навколо подій в Розвадові бачу необґрунтоване нагнітання ситуації, провокативну позицію заїжджих представників однієї з політичних сил під час зустрічі в селі. Маємо пам‘ятати, що енергетична безпека є базовим елементом національної безпеки. Україна платить тисячами життів, скалічених доль, багатомільярдними економічними втратами за перемогу над росіянами. За таких обставин деструктивні заклики і дії політиканів на шкоду національній безпеці неприпустимі.
— Розкажіть детальніше про цю експертизу методом вертикального електромагнітного зондування.
Метод вертикального електромагнітного зондування базується на вивченні поширення електромагнітного поля навколо об‘єкта дослідження. За характером динаміки показників можна діагностувати наявність дефектів (каналів потенційної міграції) в надрах, характер їхнього поширення, судити про шлях (напрямок) міграції рідин і газів, аж до виходу на денну поверхню.
— Як практично організувати дослідження?
Будь-яка експертиза робиться за запитом сторони, яка зацікавлена в її проведенні. Без відповідного запиту нас не допустять до об‘єктів. Тим більше, що зараз військовий час.
Приїжджають наші фахівці з відповідним обладнанням. Дослідження триватиме декілька днів. Ми пропонували місцевим жителям, щоб вони допомогли у проведенні досліджень. Для об‘єктивності можуть фіксувати в цифровому форматі чи відео результати дослідження. Університет підготує свій висновок.
Минула зима показала, що енергетична безпека на рівні збройної безпеки країни. Ми повинні працювати з нашими надрами, маємо бути максимально енергонезалежними. Технічний прогрес і запит суспільства в енергоносіях не можна зупинити.
Громада села мала би тішитися, що поряд є поклади газу. Це означає, що при його видобутку село і країна будуть багатшими, адже 3% від рентних платежів будуть залишатися в бюджеті громади. Будь-яка громада завжди зацікавлена в таких проєктах.
Звичайно, сталася неприємна ситуація, але наголошую — наразі відсутній прямий причинно-наслідковий зв’язок між спорудженням свердловини № 13 і кратероутворенням у селі.
Розвадів неймовірно красивий, але коли ми вийшли до Дністра подивитися на ту ділянку, де формувались провалля, побачили, що обійстя розташовані поряд з річкою. Але це вже питання до громади.
— Що Ви скажете про якість води? Селяни про це запитували.
До колодязя буровий розчин не міг потрапити жодним чином. Промивальна рідина не містила небезпечних компонентів. Це, на жаль, маніпуляція, яку використовують, аби загострити ситуацію.
Я не хочу розглядати конспірологічні теорії, але може бути багато чинників, починаючи з політичної боротьби, яка тут чітко прослідковувалася, недобросовісна конкуренція. Це можуть бути навіть неусвідомлені прояви впливу наших російських недругів тощо. Оскільки будь-які чвари, погіршення нашої енергетичної безпеки сприяє ворогу.
Коли ми розмовляли з людьми біля пошкоджених обійсть, мешканці підходили і дякували за роз’яснення.
— Що ви можете сказати про те, чи не загрожують такі випадки в майбутньому і як цьому можна запобігти?
Наша територія сейсмоактивна, безпосередньо ділянка знаходиться на місці старого русла річки Дністер і великого регіонального розлому. Тому навіть незначні тектонічні рухи, які людина не відчуває, повені можуть призвести до ситуації подібний тій, що сталася, а саме — газогрязьових викидів.
Виходячи з цього, вже можна зробити перший висновок про необхідність дегазації території, яка призведе до зменшення тиску у надрах шляхом буріння свердловин і видобування газу.
Для більш детальних і комплексних рекомендацій потрібно провести дослідження і університет готовий у цьому допомогти.