104-та річниця утворення ЗУНР: як відзначала Львівщина

Ця дата в історії України є знаковою, відтак річницю створення ЗУНР вшановують на усій території Львівщини.

З цієї нагоди перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик поклав квіти до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії, що на Личаківському кладовищі у Львові.

А в парку «На Валах» відбувся виступ хорової капели «Дударик». Львівська національна академічна чоловіча хорова капела виконала стрілецькі пісні — пісні, створені в легіоні Українських Січових Стрільців 1914-1918 рр. під час національно-визвольної боротьби.

LVIV.MEDIA підготувало огляд, як вшановували цю знакову дату в інших містах області.

Броди

З нагоди відзначення 104-ї річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки на подвір'ї храму Св. Юрія відбулася спільна молитва.

Про це пишуть на сторінці Бродівської міської ради.

«Небо над Україною знову тривожне, окупанти погрожують ракетними ударами, але дух українців, які прагнуть бути вільними у своїй державі, не зламати, як і сотню років тому», — йдеться у повідомленні.

Заступник міського голови Ірина Олеха та секретар Бродівської міської ради Руслан Шишка поклали квіти до пам'ятного хреста на території храму.

«1 листопада — поминальний день, коли віддаємо шану пам'яті тим, хто пішов у засвіти, а історія Листопадового Чину служить нагадуванням, що Україна була, є і буде. Адже мільйони людей боряться за неї та творять історію», — йдеться у повідомленні.

Червоноград

У Червонограді поклали квіти до пам‘ятного хреста борцям за волю України 1918-1920 років.

 Про це пишуть на сторінці Червоноградської міської ради.

Так посадовці Червоноградської міської ради вшанували 104-ту річницю утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Самбір

У Самборі відбулося пам’ятне віче.

Про це пишуть на сторінці Самбірської міської ради.

До пам'ятника Андрію Чайковському поклали квіти від Самбірської громади та колективу ліцею, який носить його ім'я.

«104 роки тому у Львові проголосили Західноукраїнську Народну Республіку. Синьо-жовті прапори замайоріли у багатьох містах. Підняли національний стяг і над самбірською ратушею. Ця подія була знаковою тоді. Її важливість усвідомлюємо і сьогодні. Український народ вкотре продемонстрував своє прагнення державності. Попри нерівність сил, недостатню підтримку, українці відстоювали свої права мати державу, боролися за це, ризикуючи власним життям», — про це під час пам'ятного віче сказав секретар ради Юрій Дмитришин.

«Сьогодні українці знову захищають свою незалежність і суверенітет. Нині ми маємо підтримку світової спільноти, проте саме наше військо демонструє світу міць і звитягу», — йдеться у повідомленні.

Сокаль

У Сокалі на міському кладовищі пройшло пам'ятне віче.

«Створення Західноукраїнської Народної Республіки має символічне значення і свідчить про силу духу українців, волелюбність. Національно-демократична революція в Галичині стала важливою ланкою процесу, який завершився створенням в січні 1919 року єдиної Соборної України, чим було продемонстровано усьому світові волю нашого народу до свободи і незалежності», — про це пишуть на сторінці Сокальської міської ради.

«Відзначаючи ті буремні події, ми передусім віддаємо шану подвигу українців, які засвідчили незламність духу, самовідданість у боротьбі за національну державність. Вічна слава і шана героям національно-визвольної боротьби, які віддали своє життя за Українську державність! Вони боролись, щоб ми перемогли!», — йдеться у повідомленні.

Городок

У Городку на міському цвинтарі поклали квіти до меморіалу «Борцям за волю України».

Про це пишуть на сторінці Городоцької територіальної громади.

«Вшановуємо одну з вагомих дат в історії українського державотворення та боротьби українців за свою незалежність — проголошення у 1918 році Західноукраїнської Народної Республіки», — йдеться у повідомленні.

Покладання квітів відбулося за участі голови Городоцької територіальної громади Володимира Ременяка та керівників і працівників структурних підрозділів міської ради.

«Молитовно і з вдячністю згадали незламних пращурів-патріотів, які 104 роки тому відновили на галицьких землях омріяну віками державність. Саме ЗУНР стала предтечею нинішньої Української Незалежності. І зараз її за прикладом незламного січового стрілецтва ціною власного життя боронять від осатанілого ворога мужні, самовіддані й непохитні новітні захисники України», — йдеться у повідомленні.

Буськ

Біля пам’ятника президентові Західноукраїнської Народної Республіки Євгенові Петрушевичу в Буську відбулося віче з нагоди відзначення 104-ї річниці проголошення ЗУНР.

Участь у заході «ЗУНР — провісниця держави Україна» взяли керівництво та працівники міської ради на чолі з головою Ростиславом Сліпцем, представники установ та організацій, навчальних закладів міста, духовенства, учні Буського ЗЗСО — Гімназії ім. Є. Петрушевича при ЛНУ ім. І. Франка.

Про це пишуть на сторінці Буської міської територіальної громади.

Квіти до пам'ятника Євгену Петрушевичу після виконання Державного Гімну України поклали від учасників урочистості міський голова Ростислав Сліпець та його заступник Володимир Зеленюх.

Хвилиною мовчання присутні вшанували усіх загиблих українських героїв, які поклали своє життя у боротьбі за незалежність нашої держави, помолилися разом із настоятелем храму св. ап. Петра і Павла отцем-деканом Петром Салабаєм.

Народна хорова капела «Освітяни» виконала стрілецьку пісню «Ой, у лузі червона калина..», а на завершення віча — церковний гімн «Боже, великий, єдиний...».

Цього дня представники громади побували також на міському кладовищі, де помолилися та поклали квіти, запалили лампадки на могилі батьків Євгена Петрушевича — Омеляна та Савини, а також малолітньої сестри Леонтії. Родинний склеп Петрушевичів було віднайдено у 2014 році буським краєзнавцем Степаном Давидовським.

Стрий

У Стрию в Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці відбулася велика Архiєрейська Літургія за загиблими, які полягли за волю України.

Про це пишуть на сторінці Стрийської міської ради. 

На місцевому кладовищі священники відслужили поминальну панахиду. Опісля відбулася молитовна хода до могил Січових Стрільців, воїнів УПА, українських захисників новітньої війни та Героїв Небесної Сотні.

Стрийська громада на чолі з міським головою Олегом Канівцем запалили лампадки та вшанували всіх, хто боронив свою землю та поліг за неї у боях.

Турка

Біля пам’ятного знаку стрільцям Української Галицької армії в селі Хащів, які героїчно полягли у боротьбі за волю України, відбулася панахида.

Про це пишуть на сторінці Турківської міської ради.

Участь у заході взяли заступник голови міської ради Богдан Макаришин, завідувач сектору культури відділу освіти, культури і туризму міської ради Лілія Яворська, помічниця народного депутата України Андрія Лопушанського Ірина Кіра, священнослужитель та мешканці села.

«Ця видатна історична подія продемонструвала незламну волю українців до незалежності. Західноукраїнська Народна Республіка прагнула відродити українську національну державність, створити широкі можливості для повноцінного національно-державного, економічного й культурного життя українців. Логічним результатом діяльності ЗУНР стало проголошення 22 січня 1919 року Акту Злуки українських земель, що відзначається нині на державному рівні як День Соборності України», — йдеться у повідомленні.

«Ми щиро віримо, що українська земля, скроплена кров’ю мільйонів незламних борців, та її незалежність навіки залишатимуться непорушними. Будьмо вірними національній ідеї, повсякчас пам’ятаючи та вшановуючи Героїв, які своїм життям довели відданість Україні. Нехай на нашій багатостраждальній українській землі запанує такий довгоочікуваний мир, а непохитна віра в перемогу єднає нас та дає наснагу для нових звершень на благо наших родин, рідного міста та України в цілому!», — зазначила Ірина Кіра.

Золочів

У Золочеві вихованці міського центру позашкільної освіти виготовили та поклали на могили Січових Стрільців віночки, прапорці, композиції з квітів.

Про це пишуть на сторінці Золочівської міської ради.

А також запалили свічки, щоб вшанувати пам‘ять борців за волю України.

Довідково:

У жовтні 1918 року імператор Австро-Угорської імперії Карл І оголосив про перетворення дуалістичної монархії у федерацію народів, внаслідок чого на Галичині помітно активізувався український національний рух. Польські військово-політичні кола, намагаючись на момент розпаду Австро-Угорщини встановити контроль над Галичиною, створили 28 жовтня у Кракові Польську Ліквідаційну Комісію. Приїзд Комісії був запланований на 1 листопада.

Тому Українська Національна Рада, з метою захоплення влади у Львові, почала готувати збройне повстання. Опираючись на підрозділи полку УСС на чолі із сотником УСС Дмитром Вітовським, у ніч на 1 листопада Військовий комітет захопив ратушу, намісництво, радіо, телеграф та вокзали.

Вже на ранок у місті замайоріли синьо-жовті прапори. Цього ж дня підрозділи УСС зайняли Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші міста і містечка Галичини.

Ці події отримали назву «Листопадовий Зрив (Чин)» або «Листопадова Революція».