У Львові попрощаються із чотирма захисниками, які полягли на війні

У п’ятницю, 7 жовтня, Львів попрощається ще з чотирма Героями. Ігор Гадяк, Юрій Лелявський, Роман Вишинський та Костянтин Манько загинули у бою з російськими окупантами.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Юрія Лелявського, Романа Вишинського та Костянтина Манька поховають на Личаківському кладовищі, а Ігоря Гадяка — у рідному Гніздичеві на Стрийщині.

Об 11:00 розпочнеться Чин похорону Ігоря Гадяка, Юрія Лелявського та Романа Вишинського, об 11:30 — міська церемонія прощання на площі Ринок.

О 15:00 відбудеться Чин похорону Костянтина Манька, о 15:30 — міська церемонія прощання на площі Ринок.

Інформація про загиблих захисників

Юрій Лелявський народився у Львові 20 липня 1973 року, а загинув 28 вересня 2022 року.

Був професійним журналістом. Протягом багатьох років працював у виданнях та інформаційних агентствах, таких як «Аргумент-газета» та «МедіаСтар», а також на загальнонаціональних каналах.

За вагомий особистий внесок у розвиток журналістики, Указом Президента України у 2015 році був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Із початком агресії росії висвітлював події в Автономній Республіці Крим та на сході України. За свою журналістську діяльність потрапив у полон до ворога. Після звільнення добровільно вступив до лав ЗСУ.

Служив у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України, де був прес-офіцером. Згодом повернувся до цивільного життя.

У серпні 2021 року повторно підписав контракт із ЗСУ, обіймав посаду начальника служби зв’язків з громадськістю 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Висвітлював хід ведення бойових дій, вів зйомки бойової роботи побратимів.

У Юрія Лелявського залишилися батько, сестра та племінник.

Ігор Гадяк народився 16 листопада 1990 року у смт Гніздичів Львівської області.Загинув у боротьбі проти російських загарбників 1 жовтня 2022 року.

Після завершення навчання вступив на військову службу. Працював у Поштамті-Центрі поштового зв’язку № 1 Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», займався кур’єрською доставкою. Цікавився історією.

Учасник АТО. Воював на території Луганської області у складі батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів».

У 2017 році вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. За особисту майстерність у 2021 році був нагороджений нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» II ступеня.

У Ігоря Гадяка залишилися батьки, брат, дружина брата, племінниця та бабуся.

Роман Вишинський народився у см Брюховичі 10 квітня 1976 року. Загинув 9 червня 2022 року на російсько-українській війні.

Жив у Львові. Працював у Львівському міському комунальному підприємстві «Львівтеплоенерго».

Із 2015 року воював у зоні АТО. У 2016 році вступив до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України.

Із початком повномасштабного вторгнення став боронив державу у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.

У Романа Вишинського залишилися сестра, донька та дві тітки.

Костянтин Манько народився у Луганську 1 серпня 1981 року. Загинув 26 вересня 2022 року від рук російських окупантів.

Займався власною справою у сфері інженерії, із 2015 року працював розробником у провідних компаніях ІТ-сектору. Під час життя в Києві був волонтером у притулку для тварин «Сіріус». Захоплювався бігом та велоподорожами.

Учасник Революції Гідності.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України у складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Згодом боровся із окупантами у лавах 114-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних сил України.

У Костянтина Манька залишилися дружина та двоє синів.

Нагадаємо, нещодавно Львів провів в останню путь Олега Підгородецького та Назарія Климківа, які загинули у бою з російськими окупантами.