Під час розкопок на ділянці археологи виявили понад 40 різних об’єктів
На території Сокільницької сільської ради тривають розкопки багатошарової пам’ятки Сокільники-1, що потрапляє у межі будівництва нового кварталу. Під час розкопок на ділянці археологи виявили понад 40 об’єктів. Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".
Вперше виявили та дослідили пам’ятку Сокільники-1 ще у 1975 році. У 1970-х роках археологам вдалось виділити на ній три різночасові поселення: ранньозалізного часу (1 тис. до н.е.), зубрицької культури (3 – 4 ст. н.е.) та райковецької культури (8-9 ст. н.е.). 1991 року пам’ятку офіційно внесли у реєстр.
"Пам’ятка є багатошаровою, а це означає, що на цій території люди селились впродовж століть. Найцікавішими для нас є об’єкти та артефакти 5-7 ст., які ми пов’язуємо з празькою культурою, і які дають нам нові свідчення про існування та розвиток слов'янських поселень в околицях Львова", — розповідає наукова співробітниця Рятівної археологічної служби Зоя Ільчишин.
Вона додає, що у 2022 році науковці Рятівної археологічної служби розпочали розкопки, аби більше дізнатись про пам’ятку, частина якої буде забудована. Так, археологи дослідили близько двох тисяч м² та виявили понад 40 об’єктів, зокрема давні житла слов’янського часу, господарські споруди та наземні конструкції, від яких залишились сліди стовпових ям.
Серед вивчених об’єктів — три напівземлянкові житла, які були типовими для представників празької культури. Зазвичай вони мали площу 6-20 м², двосхилий дах, обшитий соломою й очеретом та печі, складені з каміння. В одному з таких будинків у Сокільниках було знайдено косу-горбушу того часу.
"Празька культура — найбільш рання з культур, які чітко пов'язують зі слов'янами. Поселень представників цієї культури в околицях Львова є доволі мало. Для археологів особливо цікавим є зв'язок празької з більш ранніми культурами пізньоримського часу. Вважається, що слов'яни становили частину черняхівської культури. А зараз на пам'ятці Сокільники-1 вперше трапляються одночасно матеріали зубрицької культури (пізньоримського часу), празької та райковецької. Тобто маємо майже безперервне проживання від 3 до 9 ст. Це дуже важливо для розуміння етногенезу слов’ян", — пояснює науковий співробітник Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв.
Нагадаємо, Рятівна археологічна служба уже 30 років досліджує територію України. Значна частина проєктів — так звані рятівні дослідження, що передують будівництву. Поміж іншим служба займається й археологією доріг. Тобто проводить розкопки на територіях, де будуватимуть дороги. Така археологія дає феноменальний шанс дослідити дуже великі площі та дізнатися багато інформації про найдавнішу історію. Більше про роботу Рятівної археологічної служби читайте за посиланням.