Написи на каменях впродовж десятиліть пов’язували з Орденом тамплієрів
У Золочівському замку вдалося розшифрувати напис на одному з двох таємничих каменів, які роками експонують на території пам’ятки. Раніше їх пов’язували, зокрема, з Орденом тамплієрів, однак з’ясувалося, що напис на одному з каменів є уривком із твору польського поета Яна Кохановського. Розгадати його вдалося за допомогою штучного інтелекту Claude. Про це повідомили 6 жовтня у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького
Камені роками пов’язували з тамплієрами
На двох каменях, які свого часу привезли до Золочівського замку із села Новосілки поблизу Золочева, збереглися незвичні написи та символи. Один із написів складається лише з окремих літер і численних крапок, через що тривалий час його зміст залишався незрозумілим.
Через загадковість каменів упродовж десятиліть виникали різні версії щодо їхнього походження. Зокрема, їх пов’язували з Орденом тамплієрів. Однак у замку зазначають, що камені походять із набагато пізнішого періоду — ймовірно, з XIX століття, коли було поширено створення символічних могил і таємничих печер у парках .
Розшифрувати один із написів вдалося Артуру Ратинському (Artur Ratyński), який звернувся до директора Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Тараса Возняка з результатами своїх пошуків.
Напис виявився не шифром, а скороченням
За словами Артура Ратинського, напис на камені насправді не зашифрований. Майстер вирізьбив перші літери кожного слова, а решту літер замінив крапками.
Дослідник встановив, що це фрагмент польською мовою «Трену XII» Яна Кохановського — твору, написаного як плач батька після смерті дитини.
Kłosie mój jedyny,
Jeszcześ mi się był nie stał, a ja twej godziny
Nie czekając, znowu cię w smutną ziemię sieję:
Ale pospołu z tobą grzebię i nadzieję;
Дослівний переклад українською:
Колосе мій єдиний,
ти ще не встиг мені достигнути, а я, твоєї години
не чекаючи, знову сію тебе в сумну землю;
та разом із тобою ховаю й надію.
На камені це виглядає так:
K····· m·· j·····
J······· m· ſ·· b·· n·· ſ··· a j· t··· g······
N·· c······· Z···· c·· w ſ····· z····· ſ····
A·· p······ z t··· g······ i n·······
Ратинський пояснив, що на камені збігаються перші літери усіх 28 слів уривка в тій самій послідовності, а кількість крапок відповідає кількості пропущених літер. Розшифрування також ускладнював готичний шрифт: літеру «c» можна було сплутати з «r», а давня форма «ſ» позначала літеру «s».
У розшифруванні допоміг штучний інтелект
Для роботи дослідник використав ШІ-асистента Claude від Anthropic. Спочатку на основі фотографій вдалося відтворити послідовність літер і крапок, після чого програма шукала у збірці польських текстів рядки з відповідною послідовністю початкових літер.
На думку Ратинського, зміст твору може вказувати на те, що камінь встановили на згадку про померлу дитину, ймовірно, у XIX столітті. З цією версією може бути пов’язаний і другий камінь, на якому зображені два переплетені вінки — терновий, що символізує мучеництво та смерть, і квітучий, який символізує життя та радість.
Таємницю другого каменя ще не розгадали
У Золочівському замку припускають, що обидва камені могли бути надгробками або кенотафами — символічними могилами, встановленими на пам’ять про померлу людину без поховання її останків у цьому місці.
Остаточно підтвердити цю версію ще мають дослідники. Відомо, що обидва камені привезли із села Новосілки поблизу Золочева, де вони були встановлені на узгір’ї поруч один з одним. Дослідники планують з'ясувати, кому належало село в той період, а також опрацювати метричні книги. Це може допомогти встановити, кому були присвячені камені.
На другому камені також є напис, однак він значно коротший. Припускають, що це може бути ім’я дитини або слова останнього прощання. Його зміст наразі залишається нерозгаданим.
- Дата публікації