Біло-чорний стяг має нагадувати про українців, які досі перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти
У неділю, 30 серпня, на головному стяготримачі Львівщини поруч із Державним Прапором України підняли Прапор Надії. Він символізує підтримку українських військовополонених, цивільних у полоні та зниклих безвісти. Про це повідомив начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Білий колір прапора символізує надію на визволення та повернення українських захисників, захисниць і цивільних з полону. Чорний — біль, страждання та невідомість, у яких живуть полонені та їхні родини.
Прапори Надії планують встановити у громадах Львівщини
Ініціатором встановлення таких прапорів в Україні став Герой України, захисник Маріуполя та «Азовсталі» Сергій Волинський «Волина», який сам пережив російський полон.
За словами Максима Козицького, зараз працюють над тим, щоб Прапори Надії з’явилися у всіх громадах Львівщини.
«Ці біло-чорні стяги у публічних місцях мають щодня нагадувати: є українці, які досі чекають на звільнення, і є тисячі родин, які чекають на них удома», — зазначив очільник області.
Підняти Державний Прапор України та Прапор Надії запросили трьох людей, чиї родини або вони самі пережили полон чи очікують звісток про зниклих безвісти.
Серед них — 13-річний Матвій, син військовослужбовця Романа, який зник безвісти 16 жовтня 2025 року. Родина вже десять місяців чекає на його повернення.
Також до церемонії долучилася прикордонниця та військова лікарка Еліна Медина. Вона захищала Маріуполь, працювала медикинею на «Азовсталі», рятувала поранених військових і цивільних та пережила російський полон.
Третім учасником став Максим — син військовополоненого бійця 12-ї бригади Національної гвардії України «Азов» Андрія. Його батько обороняв Маріуполь, потрапив у полон після виходу з «Азовсталі» та зазнав важких поранень під час теракту в Оленівці. Він досі перебуває у російському полоні.