Вбивство 11-річного хлопця на Львівщині: стан афекту чи особиста помста підлітка?

Увечері 8 травня 11-річний Владислав Анікеєв-Хімко пішов із другом до Західного Бугу — річки, що тече неподалік його дому у Шептицькому. За кілька годин хлопця знайшли мертвим.

Ця смерть сколихнула не лише місто, а й усю Україну. Правоохоронці розслідують обставини загибелі дитини, родина шукає відповідей, а Шептицький, здається, досі говорить про трагедію пошепки.

Офіційно підозрюваного у справі наразі не назвали. Водночас, за інформацією джерел LVIV.MEDIA, правоохоронці перевіряють причетність до вбивства 13-річного місцевого хлопця, якого того ж вечора забрали до медичного закладу.

Місто, яке мовчить

Після трагедії у Шептицькому важко знайти людину, яка не чула про загибель Владислава. Але говорять про це неохоче. На вулицях — короткі відповіді, опущені очі, паузи між словами. У місті, де всі так чи інакше знають одне одного, смерть дитини стала болем, про який ніхто не може (чи не хоче) вимовити вголос.

Журналісти LVIV.MEDIA поїхали до Шептицького, щоб з’ясувати, що відомо про цю справу, що кажуть рідні загиблого, сторона 13-річного хлопця та місцеві служби.

У вівторок, 12 травня, Владислава поховали на місцевому цвинтарі. Попрощатися з ним прийшли родичі, сусіди, вчителі та знайомі родини. Хлопця згадують як добру, тиху й світлу дитину.

Поховали хлопця на місцевому цвинтарі у Шептицькому. Сліз не стримував ніхто, навіть небо — коли труну опускали в могилу розпочалась злива та гроза.

“Це найсвітліша дитина, яку я знав. Він навіть матюків не знав. За що ту дитину вбили, за що? Він дуже любив вітряки і мріяв туди попасти. Ми мали з ним їхати до них… так і не поїхали”, — зі сльозами розповідає шваґер вбитого хлопчика Андрій.

“Я просто хочу справедливості”

Першою про смерть 11-річного Владислава дізналася його сестра Вероніка. За її словами, звістка від правоохоронців не вкладалася в голові. Родина одразу поїхала на вулицю Набережну — до берега Західного Бугу, неподалік дому.

Мати хлопчика, Мирослава, згадує сина як дитину, яка не завдавала клопоту й була улюбленцем родини. “Ви знаєте, я його ніколи пальчиком не торкнулась. Це була найчемніша дитина на районі. Я просто хочу, щоб цей хлопець (ред. той, хто вбив Владислава) отримав найсуворішу міру покарання”, — говорить вона.

Родина досі не розуміє, чому жертвою став саме Владислав. За словами рідних, у момент трагедії хлопець був разом із другом. Вони хотіли поговорити з ним, щоб зрозуміти, як усе відбувалося, однак поки не змогли детально розпитати дитину. “З Владиком тоді був його друг. Ми хотіли з ним поговорити, щоб розпитати як все точно було, але його мама не дозволила поки це зробити. Знаємо, що вони втікали... Загалом було три удари, один з них прямо в серце. Владик ще намагався бігти, але потім помер”, — каже Андрій, чоловік сестри вбитого.

Що відомо про 13-річного хлопця, якого перевіряють у справі

За інформацією LVIV.MEDIA, правоохоронці перевіряють причетність до загибелі Владислава 13-річного мешканця Шептицького. З етичних і юридичних міркувань редакція не називає його справжнього імені, адже офіційної підозри наразі не оголошено, а йдеться про неповнолітню дитину. Тому змінемо його ім’я на Іван.

Місцеві мешканці, родичі загиблого Владика та колишні однокласники Івана розповідають, що його поведінка протягом останніх років викликала занепокоєння. За їхніми словами, хлопець мав труднощі у спілкуванні з однолітками, часто залишався сам і навчався окремо від класу.

Колишні однокласники згадують, що з Іваном майже ніхто не дружив. “Ну він в школі був таким “диким”, з ним ніхто не дружив. Деколи до школи приходив у військовій формі. Постійно стригся налисо. Раз в школі собі брови поголив. Його усі знали в поганому сенсі, в хворому. Він постійно один гуляв. Також міг бути позитивним, веселим, часто хотів з кимось подружитись, але з ним ніхто вже не дружив”, — пригадують колишні однокласники Євген, Артем та Богдан, які прийшли на похорон.

Разом з Іваном хлопці вчилися шість років, згодом його перевели до іншої школи. Але через рік він повернувся, проте уже на індивідуальне навчання, оскільки мав інклюзивність.

“Він зривав уроки, тікав зі школи, матюкався до вчительки. Він з нами вчився до 7 класу, потім перейшов в іншу школу, а у 8 класі вернувся назад. Але його вже вчили індивідуально, окремо від класу. Хоча його і так не могли вчити, бо він дуже бушував”, — поділився із LVIV.MEDIA один з однокласників хлопця Артем.

У вересні 2024 року Івана навіть розшукувала поліція, коли він втік з дому.

Родина 13-річного хлопця: розлучені батьки й спроби знайти допомогу

Батьки хлопця, за даними судового реєстру, розлучені. Раніше мати судилася з батьком дитини щодо стягнення аліментів. Зараз чоловік живе за кордоном.

Із журналістами LVIV.MEDIA мати хлопця говорити не захотіла. Вона зазначила, що всі коментарі у справі надаватиме адвокат. “Зараз справу веде адвокат. Жодних пояснень щодо цієї теми я не даю. Також прошу не чинити на мене тиску”, — сказала вона телефоном.

Водночас з судового реєстру відомо, що вітчима Івана обвинувачували в умисному легкому тілесному ушкодженні малолітнього сина його співмешканки. “У квартирі за місцем проживання обвинуваченого під час конфлікту чоловік кілька разів вдарив дитину поясним ременем”, — йдеться у документі. Однак неповнолітній потерпілий і його законний представник підтвердили, що примирилися з обвинуваченим, претензій до нього не мають і просили закрити провадження.

Бабуся хлопця по батьковій лінії, Марія (ім’я змінене), у коментарі LVIV.MEDIA розповіла, що проблеми в поведінці онука родина помічала давно. За її словами, після розлучення батьків спілкування з дитиною стало складнішим, а сам хлопець певний час жив то з матір’ю, то з родичами батька.

“Я била на сполох, дзвонила всім. Певний час онук жив у нас, ходив тут до школи. Але потім захотів до мами, і ми відвезли його назад до Шептицького”, — розповіла бабуся.

За словами жінки, хлопець мав нервові зриви, під час яких міг втрачати контроль над поведінкою: “Він почав заїкатися. Також міг отак щось трохи знервуватися, і після того, міг почати бити щось. Він телевізор розбив вдома. Йому тоді в тому стані просто не треба перечити. Такі в нього є нервові зриви, що він може потрощити різне вдома. Але, як його ніхто до того не доводить, він не нервується, то він спокійний”.

Самотність і старший приятель біля річки

За словами бабусі, через конфлікти з однолітками та самотність, хлопець часто проводив час не з дітьми, а зі старшим чоловіком, який жив неподалік річки.

Жінка каже, що особисто цього чоловіка не знає, однак онук часто розповідав про нього. За її словами, Іван допомагав йому по господарству, носив дрова, спілкувався з ним і читав книжки.

“Внук ходив туди рибу ловити, на той берег і там собі з цим дідом здружився. І так до нього ходив, він йому дрова рубав, мусор виносив, помагав. І вони собі там жили. І навіть в неділю ходив, наскільки я знаю, бо він дзвонив, розказував, що книжки читали церковні. Дід той йому книжок різних надавав.

Але, що то за чоловік був, то я точно сказати не можу, бо я його ніколи не бачила. Також внук розказував, що ті хлопці (Владик та його друзі) ходили до того діда постійно збитки робити і насміхалися з нього, казали, що він дибіл, що такий сякий, що зариють його десь. От після того всього такий конфлікт і вийшов. Неприємно то все звісно”, — розповіла Марія.

У день смерті Владислава бабуся говорила з онуком телефоном вранці. За її словами, хлопець поводився спокійно. Увечері він також телефонував, але вона не встигла відповісти.

“То я ранком з ним говорила в 9-й годині. Він нормально себе вів і говорив. А потім ввечері він дзвонив, але телефон був на зарядці і я з ним не спілкувалася вже. Він дзвонив, як той випадок стався. Він ще тоді подзвонив також мамі і діду та все розказав”, — каже жінка.

За словами Марії, зараз хлопець перебуває у медичному закладі, де з ним працюють лікарі. У неділю, 10 травня, він телефонував їй із маминого телефона.

“Я питаю: “Що ж то буде далі?’ А він каже: “Що буде, то буде. Вирішують”. Він зараз у лікарні”, — розповіла бабуся.

Версія адвоката: родина просила про спеціалізований заклад

Адвокат родини 13-річного хлопця Михайло Герман підтвердив LVIV.MEDIA, що офіційної підозри наразі нікому не оголошено. За його словами, триває підготовка психіатричної експертизи, яка має визначити стан дитини.

Герман стверджує, що хлопець тривалий час мав проблеми з психічним здоров’ям і проходив лікування. За словами адвоката, мати неодноразово зверталася до різних інстанцій із проханням перевести сина до спеціалізованого навчального закладу, однак отримувала відмови.

“Вони неодноразово зверталися в органи місцевого самоврядування щодо його ізоляції, але їм було відмовлено. Мама зверталася в інші інстанції, де їй було відмовлено в питанні ізоляції. Також є друге питання. На сьогоднішній день, по тих показах, які я зібрав на місці, той загиблий не був з благополучної родини. Ті діти, його постійно обзивали. Відтак за ті роки вони вимусили зробити цю неадекватну дію у стані такого афекту. Але моє бачення таке, що у нього дійсно є проблеми з психікою”, — розповів телефоном адвокат.

Саморобне знаряддя і дзвінок до поліції

За словами адвоката, у день трагедії 13-річний Іван прийшов до будинку старшого чоловіка біля річки. Там, стверджує Герман, було саморобне знаряддя, яке старший чоловік нібито тримав для захисту від хуліганів.

“Дитину довели до неадекватної дії. Це моє бачення станом на сьогоднішній день. Оцей штик-ніж був на палці, прив'язаний ізолентою. Він стояв у чоловіка там в хаті, щоб боронитись від хуліганів. Після усіх образ Іван розповів, що прийшов до того будинку, взяв цей спис і повернувся до тих хлопців”, — каже телефоном адвокат Михайло Герман.

Герман припускає, що на поведінку підлітка могли вплинути його психічний стан, тривале напруження та образи. Він наголошує, що це версія захисту, яку має перевірити слідство.

“Іван їхав на велосипеді з цим списом, а той (Владислав, — ред.) йшов вже після тої образи по дорозі і Іван вже з тієї злості, під’їжджаючи до місця, попав йому в живіт. Він в стані такого афекту був. Його досі трясе, коли він згадує всі ті образи і в школі, і копання, і удари нанесення, і обзивання”, — розповів правозахисник.

За словами адвоката, 13-річний хлопець сам зателефонував до поліції та повідомив про смерть Владислава. Також, за словами Германа, хлопець не визнає, що мав намір його вбити.

Що кажуть у службі у справах дітей

LVIV.MEDIA звернувся по коментар до відділу у справах дітей Шептицької міської ради. Там підтвердили, що мати 13-річного Івана раніше зверталася щодо можливості влаштування сина до спеціалізованого закладу.

“Оскільки зараз ведеться слідство, то коментарів ніяких ми поки не можемо давати. Мати хлопця раніше зверталася до органу опіки та піклування про влаштування десь в такий заклад. У нас в районі закладів для дітей з тими проблемами, які були у дитини, немає. Відтак, мама мала звертатись в інші райони або ж область”, — розповіла начальниця відділу у справах дітей Шептицької міськради Олександра Гейда.

Ця відповідь відкриває ще одне питання, яке виходить за межі кримінальної справи — що ж відбувається з дітьми, які потребують постійної психіатричної та соціальної підтримки, але не отримують її вчасно?

Правоохоронці поки не розкривають деталей справи

Наразі правоохоронці продовжують розслідування. Прокуратура офіційно не розкриває деталей справи, посилаючись на таємницю слідства. За інформацією LVIV.MEDIA, 13-річний Іван перебуває у медичному закладі у Львові. Йому призначили експертизи, які мають визначити його психічний стан.

Для родини Владислава ці юридичні формулювання не зменшують болю. У них забрали дитину, яка вийшла з дому до річки й більше не повернулася. А для родини 13-річного Івана це також історія про роки тривоги, звернень і пошуку допомоги, яка, за їхніми словами, так і не прийшла вчасно.