Усі громади Львівської області розроблять плани стійкості на осінньо-зимовий період 2026–2027 років. Рада оборони Львівщини зобов'язала кожну громаду підготувати такі документи, щоб забезпечити функціонування об’єктів критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення населення. Що саме передбачають ці плани та як контролюватимуть їхню реальність, розповів LVIV.MEDIA перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.
Пане Андрію, розкажіть, що передбачають ці плани стійкості і чи існує для них певний шаблон?
Почнімо з передумов. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України було схвалено плани стійкості всіх областей, зокрема й Львівської. Це передбачає комплекс заходів для системної підготовки до наступного осінньо-зимового періоду.
План стійкості області охоплює основні критично важливі елементи: фізичний захист об’єктів, нарощення розподіленої електричної генерації та диверсифікацію теплопостачання у населених пунктах, де воно є централізованим. Проте на обласному рівні неможливо передбачити всі деталі життєдіяльності конкретних населених пунктів. Це — зона відповідальності громад. Було б некоректно, якби обласна військова адміністрація підміняла собою функціонал органів місцевого самоврядування.
Тому рішенням Ради оборони Львівської області ми уповноважили громади розробити власні плани. Їх має затвердити керівник кожної громади за погодженням із начальником відповідної районної військової адміністрації. Цей план значно деталізованіший за обласний. Він містить вісім основних розділів: від фізичного захисту критичних елементів інфраструктури до функціонування закладів освіти та охорони здоров’я в умовах повної або тимчасової відсутності електропостачання.
Щодо шаблону — так, є типова форма, яка визначає основні розділи. Але конкретне наповнення громади напрацьовують самостійно, залежно від своїх потреб. Було б неправильно ставити в одні рамки, наприклад, Львівську міську громаду та невелику громаду з переважно сільським населенням. Це різні виклики та масштаби, а отже, і різні плани заходів. Найголовніше — забезпечити їхнє виконання.
Як це виглядає на практиці? Хто за що відповідає?
Голова громади та органи місцевого самоврядування повинні передусім проаналізувати поточний стан справ. Наприклад, який відсоток охоплення об’єктів критичної інфраструктури фізичним захистом? Наприклад, захист трансформаторів певної потужності чи інших вузлів пасивними засобами: габіонами, бігбегами тощо.
Інший аспект — об’єкти водопостачання та водовідведення. Який там рівень забезпечення резервним живленням? Попри тривалий час повномасштабної війни, ще не всі громади забезпечили резервним живленням об’єкти, що відповідають за життєдіяльність населення. Це стає критичним під час застосування графіків погодинних відключень.
Саме такий план заходів — виходячи з реального стану речей — і має затвердити голова громади. Після розробки та затвердження документ узгоджується з начальником районної військової адміністрації. Винятком є лише обласний центр: місто Львів погоджуватиме свій план стійкості безпосередньо з обласною військовою адміністрацією.
Хто має за це платити? Це кошти громад, чи долучатимуться також обласний та державний бюджети?
Якщо ми говоримо про джерела фінансового ресурсу, то це будь-які джерела, не заборонені законодавством. Дійсно, основою реалізації цих заходів будуть кошти місцевих бюджетів. Це питання пріоритетності видатків громади в умовах воєнного стану та тих ризиків, які несе військова агресія.
Водночас Львівська ОВА ще наприкінці минулого року розробила та затвердила Обласну програму підтримки стійкості територіальних громад на 2026 рік. Це цільова програма з ресурсом у 65 млн грн. Її основним завданням є співфінансування ініціатив громад (до 50% з обласного бюджету) за трьома блоками:
- Цивільний захист: нарощення фонду захисних споруд або приведення їх у стан готовності.
- Максимальна автономність комунальних закладів: насамперед закладів охорони здоров’я та освіти. Це проєкти зі встановлення сонячних панелей, акумулюючих потужностей тощо.
- Теплопостачання: реконструкція систем, підключення когенераційних установок та інші заходи для забезпечення тепла на об’єктах комунальної власності.
Цей ресурс уже є. Якщо ми побачимо таку кількість заявок, яка потребуватиме додаткових коштів, ми переглядатимемо програму в бік збільшення фінансування.
Чи є в нашій області громади, яким доводиться починати ці плани з нуля, чи за чотири роки повномасштабного вторгнення вже є певні напрацювання?
Одне із завдань цих планів — звести все до спільного знаменника. Зараз кожна громада робить щось своє, але це не завжди формалізовано у вигляді конкретної дорожньої карти з чіткими термінами, відповідальними особами та підтвердженим фінансовим ресурсом. План стійкості відіграє тут важливу роль.
З того, що я бачу під час зустрічей та нарад із представниками місцевого самоврядування, громад, які починають абсолютно з нуля, немає. Кожен має певні напрацювання. Але зараз є завдання рухатися в межах єдиного зрозумілого механізму.
Припустимо, керівник громади каже: «У мене геніальний план, усе передбачено і захищено». Хто перевірятиме відповідність написаного на папері реальності?
Способи перевірки ми точно знайдемо. Це будуть комісійні обстеження та заслуховування результатів реалізації планів як на рівні району, так і на рівні області. Ми вже маємо довід перевірок об’єктів критичної інфраструктури, до яких залучалися зокрема контролюючі та правоохоронні органи. Тому проконтролювати це можливо, і ми будемо це робити. Але перш за все нам потрібно чітко сформувати: що саме має бути зроблено і кого ми маємо контролювати.
Чи синхронізуються ці плани з військовими та ДСНС?
Однозначно. Типовий шаблон плану стійкості та вимоги до нього напрацьовували не лише структурні підрозділи ОВА. Залучалися фахівці Головного управління ДСНС у Львівській області, Держспецзв’язку та Служби безпеки України.
Ми пройшли складну зиму 2025–2026 років і зараз переглядаємо плани на майбутнє. Що, на вашу думку, потребує найбільшого вдосконалення? Більше генераторів, більше пасивного захисту?
Це має бути цілий комплекс заходів. Не можна рухатися лише в одному напрямку — наприклад, підсилювати фізичний захист, забувши про автономність об’єктів. Потрібно робити все одночасно.
Усі заходи мають бути реалізовані: від збільшення розподіленої електричної генерації до забезпечення автономної роботи лікарень, опорних шкіл та дитячих садочків (зокрема чергових груп) в умовах блекауту. Ми не можемо зробити це замість громади. Громада має сформувати своє бачення, а ми готові допомогти і підсилити їх на етапі реалізації.
Пане Андрію, підбиваючи підсумки минулої зими: що, на вашу думку, обов’язково повинна мати кожна громада до наступного сезону, незалежно від того, чи це велике місто, як Львів, чи маленьке селище в Карпатах?
Осінньо-зимовий період ще триває, але він уже чітко засвідчив: нам потрібно суттєво нарощувати саме електричну генерацію. Основним акцентом, на який ми будемо робити ставку спільно з громадами, є розбудова локальних, невеликих за обсягом, але важливих генеруючих потужностей. Вони мають забезпечити максимальну автономність окремих об’єктів, а якщо масштабувати цей підхід — то й цілих населених пунктів.
Скільки часу мають громади на розробку цих планів стійкості і чи встигнуть вони їх реалізувати? Адже капітальні проєкти, закупівлі та будівництво потребують чимало часу.
Ми розуміємо, що часу обмаль. Тому терміни на розробку планів досить стислі. Рішенням Ради оборони передбачено, що громади повинні розробити, погодити та затвердити плани впродовж 10 робочих днів з моменту отримання типового шаблону.
Оскільки громади отримали ці документи вже сьогодні, то всі організаційні моменти мають бути завершені до 3 квітня включно. Щодо термінів реалізації самих заходів, то Рада оборони визначила дедлайн — до 1 вересня. Це потрібно для того, щоб ми не починали готуватися до холодів у вересні.
Але ж обсяги роботи у всіх різні: хтось уже виконав «домашню роботу», а в когось, як кажуть, і кінь не валявся. Як ви зрівноважуєте ці терміни?
Ми зможемо це збалансувати лише тоді, коли побачимо конкретні плани. Для тих, хто вже провів системну роботу і має менше невиконаних заходів, це нормальна робоча ситуація. Тих, хто десь злегковажив певними елементами підготовки, будемо стимулювати, щоб основні заходи були реалізовані вчасно — до початку наступної зими.
А якщо не зроблять? Як саме будете стимулювати?
Насамперед це питання політичної та моральної відповідальності перед своєю громадою. Ми зараз не говоримо про прямі юридичні наслідки. Юридична відповідальність може настати пізніше — якщо виникне причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням плану та надзвичайною ситуацією чи пошкодженням інфраструктури, які можна було попередити.
У чому особливість плану стійкості саме для Львівської громади?
Для Львова це має бути масштабний документ, як в організаційному, так і у фінансовому плані. Акцент незмінний — максимальна автономність об’єктів критичної інфраструктури. Ми маємо уникнути ситуацій, коли через графіки відключень в області частина медичних закладів чи транспортна система залишаються без живлення. Ключові слова — автономність та диверсифікація джерел енерго- та теплопостачання.