Чоловік купив майно, хоча не мав на це достатньо офіційних заощаджень. Тому суд визнав це необгрунтованими активами
Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи посадовця Збройних сил України та постановив стягнути їхню вартість у дохід держави. Йдеться про житловий будинок і земельну ділянку у Львівській області загальною вартістю 2,9 млн грн. Рішення суд ухвалив у лютому за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Військовий переконував, що для придбання майна позичив гроші
Як встановив суд, ексначальник складу пального та мастильних матеріалів одного з центрів забезпечення тилу ЗСУ Дмитро Г. разом із дружиною у липні 2024 року придбали будинок площею 180,8 м² і земельну ділянку в Мостиськах, де чоловік фактично проживав. Нерухомість оформили на дружину військового. Загальна оціночна вартість майна становила 2 936 382 грн.
Прокурори зазначили, що офіційні доходи подружжя не дозволяли придбати таку нерухомість. Згідно з деклараціями військового, на момент купівлі їхні заощадження становили менш як 1 млн грн, а дружина фактично не мала стабільних доходів і отримувала лише соціальні виплати від Яворівської районної державної адміністрації.
Військовий пояснював походження коштів позикою у 50 тисяч доларів, однак суд визнав їх непереконливими. Зокрема, людина, яка нібито позичила гроші, не мала достатніх доходів, а з 2022 року перебувала за кордоном. “Суд визнає не встановленим факт законного походження 50 000 доларів (2 044 000 грн), які начебто були позичені, та дійшов висновку про необґрунтованість активів — житлового будинку та земельної ділянки”, — зазначено у рішенні ВАКС.
Суд також встановив, що саме військовий фактично організовував купівлю нерухомості: він спілкувався з рієлтором, надсилав документи дружини для оформлення угоди та брав участь в огляді будинку. У підсумку ВАКС визнав будинок і земельну ділянку необґрунтованими активами.
Оскільки у 2025 році майно продали, суд постановив стягнути його вартість із подружжя. Кожен із них має сплатити державі приблизно по 1,46 млн грн. Рішення ухвалили заочно, оскільки відповідачі не з’являлися на судові засідання. Вони можуть подати заяву про перегляд рішення протягом 30 днів.