Львівський псевдособор скликали у соборі святого Юра
Служба зовнішньої розвідки України розпочала серію публікацій до 80-річчя Львівського псевдособору. Йдеться про події березня 1946 року, коли в архикатедральному соборі Святого Юра у Львові за планом радянських спецслужб провели так званий собор, на якому оголосили про розрив з Ватиканом та возз’єднання з Російською православною церквою. Про це у вівторок, 3 березня, повідомили у Службі зовнішньої розвідки.
Матеріали підготовлені на основі розсекречених документів МДБ і КДБ СРСР. За даними розвідки, в архівних фондах виявили документи про оперативну розробку єпископа зі Львівщини Івана Бучка, організацію подібних псевдособорів та інші спецоперації проти УГКЦ на Закарпатті, а також у країнах Східної та Центральної Європи.
Архієпископа УГКЦ Івана Бучка зі Львівщини переслідували радянські спецслужби
Окремий блок розсекречених матеріалів стосується єпископа Івана Бучка, який після арештів греко-католицького єпископату на Галичині залишався одним із найвпливовіших представників УГКЦ, недосяжних для радянських спецслужб. У документах, зокрема, йдеться про те, що чекісти вважали його одним із ключових “центрів” церковної діяльності за кордоном, який мав прямий доступ до Папи Римського, підтримував українську діаспору та публічно критикував радянський режим.
У постанові про заведення справи на Бучка, як зазначають у СЗРУ, радянські органи приписували йому “антирадянську роботу” і “націоналістичний” напрям церковної діяльності. До матеріалів долучали й публічні виступи та інтерв’ю, які в СРСР трактували як “антирадянську агітацію”.
Львівському псевдособору передували масові арешти духовенства: у квітні 1945 року затримали митрополита Йосифа Сліпого, єпископів та десятки священників, а також закрили Богословську академію і семінарію у Львові. У травні 1945-го НКДБ створив так звану “ініціативну групу” для “возз’єднання” з РПЦ, а сам псевдособор провели 8–10 березня 1946 року у соборі Святого Юра.
За даними розсекречених документів, план проведення собору затвердили в Москві, а до Львова відрядили оперативну групу НКДБ, яка, серед іншого, відповідала за відбір “делегатів”, їх доставлення, фінансування заходу та охорону.
Також в опрацьованих матеріалах ідеться про подальше багаторічне стеження за Іваном Бучком за кордоном і спроби зібрати агентурні дані про його контакти та вплив у церковному середовищі. Зрештою, як зазначають у СЗРУ, справу закрили через відсутність “оперативних можливостей” для подальшої розробки з території Італії, а матеріали передали до зовнішньої розвідки КДБ СРСР.
Детальніше ознайомитися з розсекреченими матеріалами про Івана Бучка можна ТУТ.
- Дата публікації