За останній місяць на Львівщині через недбалість померли кілька дітей. LVIV.MEDIA вирішив розібратись в одній із цих історій та з’ясувати, що могло стати причиною смерті маленького хлопчика
У понеділок, 9 лютого, до Мостиської лікарні із села Соколя привезли дворічного хлопчика. Попри старання медиків, за годину після госпіталізації він помер у реанімації. За даними судово-медичної експертизи причиною смерті стали переохолодження, зневоднення та критичний недобір ваги. Іншими словами, дитина від холоду та голоду.
Після трагедії підозри у злочині отримали троє людей: батько і мати хлопчика Святослава та працівниця соціальної служби. Журналісти LVIV.MEDIA розбиралися у цій ситуації — поспілкувались із представниками соцслужб, лікарні, владою, місцевими мешканцями і батьками, щоб з’ясувати, хто і за що може нести відповідальність.
День трагедії: що сталося
До багатодітної сім’ї Михасяків, які переїхали до села Соколя Яворівського району (Мостиська територіальна громада), навідався хрещений батько дворічного Святослава. Чоловік приїхав, щоб забрати автомобіль, який ремонтував його кум — батько хлопчика Остап Михасяк. Розмову чоловіків перебив дитячий крик:
“Виходить мала на поріг і каже: “Тату, тату, скоро до хати”. Я прибігаю і дивлюсь, що Святославчик вже голову опустив так, лежить і погано почувається. Я кажу до Іри (ред. — дружина і матір дитини) скоро одягай, я біжу до кума і кричу скоро заводь машину. Ми приїхали до лікарні, вийшов лікар і я зразу кажу: “швидко!” та передав хлопчика”, — розповів LVIV.MEDIA батько померлого дворічного Святослава.
У лікарні батькам одразу повідомили, що дитина у критичному стані — температура тіла становила 34 °C. За годину дворічний Святослав помер у реанімації.
Тоді за справу вже взялася поліція.
Дитина померла через переохолодження та зневоднення
За повідомленням правоохоронців, під час приїзду до будинку, де проживала сім’я — 42-річна мати Ірина, 43-річний батько Остап, доньки — Христина, Вікторія та Ангеліна і ще двоє синів Ростислав та покійний Святослав, вони виявили недотримання санітарних норм, а також зафіксували температуру в приміщенні — лише 11°C. Будинок, за даними поліції, не опалювався.
У розмові з LVIV.MEDIA батько дітей Остап Михасяк це заперечив. Хоча з оприлюднених правоохоронцями фото зрозуміло, що у помешканні аж ніяк немає умов для проживання дітей.
“Вони пішли на кухню, поміряли там температуру, зайшли в кімнату, зробили знімок, здали звіт. Все. А в кухні фактично палилося, тому що я не гашу той п’єц (ред.— пічка), я дровами опалюю”, — переконував чоловік.
Батьків затримали, і вони перебували в СІЗО до засідання суду щодо обрання їм запобіжного заходу. Зрештою суд відпустив їх під цілодобовий домашній арешт.
“То не в мене та трагедія сталася”
Поховали дворічного Святослава Михасяка у іншому селі — Поповичах (Шегинівська ОТГ) — звідки походить його матір. Батьки на похороні не були присутні через те, що перебували на той момент у СІЗО. Витрати на поховання взяла на себе Мостиська громада, де й проживала сім’я.
LVIV.MEDIA побував у Поповичах. Саме тут, за словами місцевих, зареєстровані й інші діти Ірини Михасяк — усього їх було 12. Кількох з них виховує бабуся, матір Ірини Михасяк.
Спілкуватися з журналістами вона не захотіла. «Про що я буду з вами говорити? То не в мене та трагедія сталася. Я тої дитини ніколи не бачила. Я не хочу про це говорити», — сказала жінка й зачинила двері.
“По першому чоловіку було троє дітей, потім ще мала трьох”, — місцеві
У Поповичах Ірину Михасяк знають, однак відгуки про неї різні. У магазині журналісти поспілкувалися з місцевими жителями. Вони розповіли, що Ірина Михасяк давно не живе в селі, і підтвердили, що її попередніх дітей виховує бабуся.
“Перший чоловік її помер і по першому чоловіку було троє дітей, потім вона ще з якимось жила, ще мала трьох. Він її лишив і після того вона пустилася в блуд. Тут нема про кого говорити. Раніше не можна було сказати, що вона була пиячка, вона взагалі господиня була. Завжди була чиста, одягнена, діти чисті були. Просто вона попала під вплив того чоловіка (Остап Михасяк, —ред.) Я її вже два роки не бачила, а той чоловік тюремщик і він її так бив, вона стільки разів приходила сюди вся синя. Вона би така не була, якби не він”, — ділиться місцева продавчиня пані Леся.
Село Соколя: скарг не було, але про проблеми з алкоголем говорили
Після Поповичів журналісти навідалися до села Соколя Мостиської ТГ, де й оселилася сім’я Михасяків. Місцеві кажуть, що знають їх не надто добре, бо родина жила на околиці. Водночас у селі ходили різні чутки, зокрема й про те, що жінка “любить добряче випити”.
“Дітьми там більше тато займався, я не знаю, де та мама була. До школи завжди водив чоловік, а та жінка фактично ніколи. Уся відповідальність за дітей була на ньому. Хтось раз говорив, що її півроку не було вдома, а де вона була, я не знаю. На початку вони мали кози, діти пили молоко”, — поділилась із журналістами місцева жителька Степанія.
Староста старостинського округу №1 Мостиської ТГ Надія Стецина каже, що трагедії такого масштабу в селі ніхто не очікував.
За її словами, чоловік не мав офіційного працевлаштування, але його часто кликали на підробітки — зокрема на фізичну роботу. “Я його завжди запрошувала на якісь роботи, щоб бачити чи він п’є алкоголь, чи ні. У мене таких зауважень не було. Він копав могили, шопку ми ставили на Різдво, я його запрошувала, він помагав. Підозр ніяких він не викликав”, — додає Надія Стецина.
Водночас, за її словами, скарг від сусідів не надходило, зокрема й через те, що сім’я живе на віддалі, а поруч майже немає заселених будинків. Також вона сказала, що про проблеми з алкоголем у сім’ї в селі говорили, але, попри бесіди, змінити ситуацію не вдалося.
Будинок і пояснення батька
Журналісти не могли оминути будинок, де живе сім’я дворічного померлого Святослава. Спочатку Остап Михасяк не хотів спілкуватися, але згодом сказав, що родина намагається робити все, що може, щоб облаштувати комфортне житло для дітей.
Те, що обоє батьків не мають офіційної роботи, пояснює тим, що є опікуном дитини з інвалідністю, а мати ще перебуває в декретній відпустці.
Водночас, як стверджує чоловік, він постійно бере підробітки. Щоб підтвердити це, він показав заощадження — 550 доларів і кілька тисяч гривень.
“Я роблю ковані ворота, я роблю євроремонт, я роблю машини, я роблю те, що я вмію. Я роблю бензопили, бензокосарки. Город у мене зораний, я тут саджу різне. Звідси збираю огірки, буряк, все повністю. Закрутки роблю. Там далі є такий сад, то люди мені дозволяють зривати різне і я обриваю вишні, смородину і роблю закрутки”, — розповідає Остап Михасяк.
Стан померлого сина, якого привезли до лікарні у критичному стані, чоловік пояснює тим, що напередодні він нібито отруївся і погано почувався.
“Я помітив, що дитина почала худнути і я думав, що дитина пішла в ріст. Я тому і не звертався до лікарів. Дитина їла все. В той день їла пельмені, начинку саму, бульйон з макароном і кашу, але суто в той день. А в загальному, він все їв”
батько хлопчика Остап Михасяк
Любов до алкоголю, попередні рішення суду і слова матері
Ірина Михасяк раніше вже потрапляла в поле зору медіа. У 2024 році журналісти повідомляли, що у віці 40 років вона народила 12-ту дитину — за збігом обставин, це і був Святослав. Тоді пологи минули без ускладнень і хлопчик народився здоровим.
Згодом з’ясувалося, що на сімох старших дітей жінку позбавили батьківських прав понад 10 років тому, а дітей вилучили. Причиною було зловживання алкоголем.
У день, коли помер Святослав , як каже Ірина Михасяк, вона була при тямі, хоча й визнає, що вживала тоді алкоголь.
“Я пила магазинну горілку, але я була в тверезому стані. Випивша, але не така аж п’яна була, я пам’ятаю все. Як забирали, як поліція тут була, все пам’ятаю”
матір хлопчика Ірина Михасяк
Жінка зізнається нам, що перехилити чарку вона любить, але переважно коли вона нервова. Здебільшого це тоді, коли її нервують діти або ж у будинку багато роботи.
Домашнє насильство та побиття дружини
У розмові з LVIV.MEDIA Ірина Михасяк пожалілася, що зазнавала домашнього насильства з боку чоловіка — за її словами, це траплялося, коли він був напідпитку. Вона стверджує, що тікала з дому і залишала дітей, але згодом поверталася.
На запитання чи бив Остап Михасяк свою дружину — без вагань відповів, що так. Мовляв, “вона це заслужила”. І додав, що на дітей руки не підіймав.
Ми не могли не запитати і про знайомство сімейної пари, але ані чоловік, ані жінка цієї романтичної миті не згадали. За їх словами це був або 2013, або ж 2014 рік. До слова, Ірину Михасяк позбавили материнства на сімох її дітей від попередніх чоловіків у 2014 році.
Шлюб Михасяки зареєстрували у 2016-му — у львівському СІЗО. На той момент у пари вже народилася перша донька.
Батьки не були на могилі сина
Могилу померлого сина в селі Поповичі батьки не відвідували. За їхніми словами, через домашній арешт поліція не дозволяє поїздки. Щодо інших дітей, Остап Михасяк повідомив, що звернувся до адвоката. У разі позбавлення батьківських прав він планує оскаржувати рішення суду.
У Мостиськах зібрали комісію щодо позбавлення батьківських прав Михасяків
У вівторок, 17 лютого, LVIV.MEDIA приїхало до Мостиської територіальної громади. Того дня в міській раді відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини. На ньому розглядали доцільність позбавлення батьківських прав Остапа та Ірини Михасяків. Чоловік і жінка були присутні на засіданні — їх доправили в супроводі правоохоронців.
Після засідання комісія повідомила журналістам, що рішення було одноголосним: члени комісії проголосували за доцільність позбавлення обох батьківських прав.
“Це питання не викликало розбіжностей серед членів комісії: одноголосно було проголосовано за позбавлення батьківських прав”, — повідомила начальниця служби у справах дітей Мостиської міськради Руслана Очура. Чому таке рішення прийняли аж після смерті дитини — питання риторичне.
Результати перевірок були задовільними
Посадовиця також розповіла, що сім’я перебувала на обліку давно. За її словами, комісія регулярно проводила як планові, так і позапланові перевірки. У висновках соцслужба за підсумками таких ревізій стан помешкання та дітей зазначала як задовільний.
“Ми перевіряємо побутові умови, як діти відвідують школу, чи є продукти харчування, стан дітей, охайність, чи займаються ними батьки. Ми діємо за алгоритмом перевірки таких сімей”, — розповіла начальниця служби у справах дітей Мостиської міськради Руслана Очура.
Попри те разом із батьками, підозру у злочині через смерть дитини, отримала й працівниця місцевої соціальної служби, яка й проводила перевірки у сім’ї Михасяків. Головна спеціалістка служби у справах дітей Оксана Тарнавська зараз на лікарняному і на зв’язок не виходить. За словами колег, жінка на посаді понад 30 років і новина про смерть дитини її підкосила.
Самі Михасяки підтвердили, що перевірки соцслужб у хаті були регулярними: за їхніми словами, працівники приїжджали щомісяця, а інколи — кілька разів на місяць.
Тож питання про те, чи не помічали соціальні працівники відсутності їжі, антисанітарію і відчували холод у хаті залишається відкритим.
У чотирьох дітей затримка психомоторного розвитку
Під час засідання комісії директора Мостиської міської лікарні Віктор Копач, підтвердив, що за висновком судово-медичної експертизи дворічний хлопчик помер від переохолодження, зневоднення та недобору ваги. Інших дітей, яких вилучили із сім’ї після смерті брата, тимчасово розмістили в лікарні.
“Діти є на повному забезпеченні. Зараз — нагодовані, здорові, вони граються в палаті. Усі четверо в одній палаті знаходяться. За ними доглядає молодша медична сестра”
директор Мостиської міської лікарні Віктор Копач
Згідно із законом, діти можуть тимчасово перебувати в лікарні — до двох тижнів від моменту вилучення з родини. Далі їх мають перевести до спеціалізованого закладу у Львові, де вони перебуватимуть до рішення суду.
Окремо директор лікарні повідомив, що, за медичними висновками, у дітей зафіксована затримка психомоторного розвитку.
“Усі діти, згідно із заключенням невролога і дитячого психіатра, мають затримку психомоторного розвитку. Старша дитинка перебуває на обліку, вона має вже встановлене інклюзивне навчання, а троє молодших мають затримку психомоторного розвитку, тобто вони потребують додаткового заняття з психологами, дефектологами. Тут потрібно ставити питання про інклюзивне навчання. Тому це підтверджує, що батьки належним чином дітьми не займалися”, — додав директор Мостиської лікарні.
Якщо суд позбавить батьківських прав Остапа та Ірину Михасяків, тоді дітей переведуть до дитячого будинку загального типу. Водночас голова Мостиської ТГ Мирослава Пельц повідомила, що на території громади є кілька дитячих будинків сімейного типу і громада клопотатиме про переведення дітей саме туди.
У школі нарікань на батьків не було
Серед членів комісії, яка роглядала питання про позбавлення батьківських прав Михасяків була і директорка Соколянського ЗЗСО І-ІІІ ст. Зеновія Цвігула. У розмові з журналістами вона розповіла, що усі діти із цієї сім’ї дуже любили ходити в дитсадок та школу, нарікань на батьків не було.
“Коли я зустріла одну з тих дітей в серпні, то вона питала: “а коли вже до школи?”, бо вона ще не розуміла. Кажу, ще довго, Христинко, ще 30 днів. І щоб діти нарікали на батьків чи ще щось, то такого ніколи не було. Ну діти як діти, до школи ходять, в школі тепло, в школі харчують. Вони, до речі, комунікують дуже добре”, — розповіла Зеновія Цвігула.
Також педагоги зазначають, що, попри спокійну та виважену поведінку, дехто з дітей міг уживати нецензурні слова — ймовірно, почуті в побуті.
За місяць на Львівщині через недбалість померли шестеро дітей
Випадок в Соколі оголив одразу кілька рівнів відповідальності — сім’ї, громади та системи соціального супроводу. Смерть дитини стала наслідком умов, які не могли виникнути за один день, а отже — мали бути помітними задовго до невідворотньої дати. Всі навколо в селі про все знали, але забили на сполох аж після смерті дворічного Святослава.
Наразі у цій резонансній справі триває досудове розслідування. Працівниці соцслужби загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, а батьки хлопчика можуть сісти до в’язниці на строк від 2 до 5 років. Але жодне судове рішення не поверне дитину.
Тим часом лише у лютому на Львівщині трагічно загинули шестеро дітей. Троє, залишених самих, хлопчиків задихнулися під час пожежі на Жовківщині, Святослав — який помер від голоду та холоду, а також брат і сестра, яких позбавив життя рідний батько.