Цьогорічна Вертепія має на меті долучити понад 10 тисяч учасників
Всеукраїнська благодійна акція «Різдвяні пташки» розпочинає свій третій сезон, знову згуртувавши вертепи та колядницькі гурти задля допомоги українським захисникам. За попередні два роки ініціатива об’єднала понад 400 колективів з України, США, Канади та Європи, зібравши майже 10 мільйонів гривень на обладнання для ЗСУ. Цьогоріч проєкт виходить на новий рівень під назвою «Вертепія», трансформуючись у масштабний культурний карнавал. Про те, як дитяча коляда перетворюється на високу технологічну допомогу фронту, створення унікальних карнавальних образів та велике святкування у Мшанці, розповів співорганізатор акції, священник УГКЦ отець Роман Гром.
— Акція «Різдвяні пташки» вже третій рік поспіль об’єднує вертепи задля прослави Христа та допомоги Збройним силам. Розкажіть детальніше про цьогорічний сезон та основну мету збору.
Цього року ми запускаємо третій сезон нашої ініціативи, яку тепер називаємо «Різдвяні пташки — Вертепія». Суть залишається незмінною: об’єднати якомога більше вертепів і колядників навколо збору коштів на дрони та засоби РЕБ для нашої 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Нас підтримує бойовий капелан бригади отець Іван Гальо, який постійно перебуває на передовій і точно знає нагальні потреби військових. За два минулі роки ми зібрали майже 10 мільйонів гривень. Це дозволило закупити величезну кількість обладнання. Важливо, що цього року до нас уже долучилися потужні меценати: Благодійний фонд Козицького, компанія SoftServe, ринок «Шувар», компанія PetrTrans та інші. Це дає нам впевненість, що ми зможемо реалізувати задумане.
Як саме проходить організація і як вертепи можуть долучитися до акції?
Механіка дуже проста. Будь-який вертеп чи колядницький гурт з України або з-за кордону може стати учасником. Для цього потрібно зареєструватися за посиланням у наших соцмережах. Ми безкоштовно виготовляємо та надсилаємо всім учасникам велику вертепну зірку, виконану в кольорах 80-ї бригади.
У часі Різдва гурти ходять колядувати зі своєю програмою та цією зіркою. Після завершення частину або всі заколядовані кошти (на власний розсуд колективу) вони перераховують на рахунок фонду «Різдвяні пташки». Ми одразу публікуємо дані про надходження для максимальної прозорості, а потім закуповуємо дрони та РЕБи. Але на цьому акція не завершується — ми запрошуємо всіх учасників на великий з’їзд у село Мшанець.
— Як виникла ідея перетворити традиційну коляду на такий масштабний фестиваль?
У мене особисто дуже глибокий зв’язок із вертепами. Пригадую, ще в п’ятому класі ми з другом так загорілися цією ідеєю, що навіть потайки взяли вдома біле простирадло, аби нам пошили костюми. Тоді не все вдалося, але з шостого класу я не пропускав жодного року.
Пізніше, у 2014 році, ми з семінаристами організували вертепний тур сходом України: Харків, Донецьк, Маріуполь, Мелітополь. Це була неймовірна пригода, яка ламала стереотипи. Нас всюди приймали тепло. Я пам’ятаю, як ми виступали на Євромайдані в Донецьку, а вже наступної ночі його розігнали тітушки.
Сама ж акція «Різдвяні пташки» народилася з потреби. У 2023 році військовому з нашого села потрібен був автомобіль. Наше село маленьке, ми самі не зібрали б таку суму. Я записав відеозвернення, і до нас долучилося 12 вертепів. У результаті ми купили не одну, а дві машини. Тоді я зрозумів: це працює. А ідея масштабної акції прийшла мені під час молитви на Службі Божій — усе просто склалося в один пазл: капелан, допомога, зірка як символ єдності та рекорд України.
— Цього року ви анонсуєте абсолютно нові активності. Розкажіть про «Вертепію» та підтримку Українського культурного фонду.
Оскільки до нас приїжджають сотні людей у костюмах, я зрозумів, що це фактично карнавал. Ми подали проєкт до УКФ під назвою «Перший карнавал вертепів» і посіли друге місце в рейтингу по всій Україні. Завдяки цьому гранту ми зробили колосальну роботу: розробили та пошили 35 унікальних карнавальних костюмів, зняли 20 промо-роликів про кожного персонажа українською та англійською мовами, щоб популяризувати нашу культуру у світі.
Також ми видали книгу «Вертеп зберігає Україну», де досліджували вертеп як унікальний театр. Ми навіть виготовили реальну копію найстарішої вертепної скриньки України — Сокиринського вертепу 1770 року. Це двоповерхова конструкція, яка вражає своєю складністю.
— Організація такого заходу потребує значних ресурсів. Як ви розмежовуєте кошти на ЗСУ та кошти на фестиваль?
Це принциповий момент. Гроші, які діти та молодь заколядовують для ЗСУ, ми не витрачаємо на організацію фестивалю. Жодної гривні. На організацію ми шукаємо окремі кошти від меценатів або гранти.
Цього року нам потрібно близько мільйона гривень на саму подію: озвучення кілометрової ходи, платформи-фури для персонажів, велика сцена, безпека, волонтери. Знайти ці кошти зараз важко, бізнесу непросто. Але завдяки таким людям, як Зіновій Козицький, Тарас Кицмей, Микола Колиняк, Андрій Петрів, ми рухаємося вперед. Хтось допомагає фінансово, хтось — технікою чи будматеріалами. Це спільна праця.
— Де і коли відбудеться кульмінація акції? Як людям долучитися та побачити це на власні очі?
Ми чекаємо всіх 3 січня у селі Мшанець Львівської області (Самбірський район). Це траса Львів — Ужгород, за селом Стрілки потрібно повернути на Мшанець. Початок о 12:00.
Буде велика вертепна хода протяжністю в кілометр, де на платформах їхатимуть наші персонажі. Потім — святкування на «Мшанецьких колибах» із великою сценою, ярмарком та артистами-хедлайнерами. Це буде найбільший з’їзд вертепів, де ми покажемо, що наша культура — це не щось застаріле, а жива, драйвова та перевірена часом сила. Запрошуємо кожного приїхати і відчути цю енергію!