Як Львівщина увійшла в опалювальний сезон і чи готова область до блекаутів та інших екстремальних сценаріїв — говоримо з Андрієм Годиком, першим заступником голови Львівської ОВА.
Пане Андрію, опалювальний сезон врешті почався. Подача тепла – це, в принципі, функція місцевих громад. Яка роль обласної адміністрації в цьому процесі?
Сезон розпочався, коли була здійснена подача теплоносія до соціальної інфраструктури. Мова йде про дошкільні навчальні заклади, школи, заклади охорони здоров'я. У 75% громад опалювальний сезон для соціальної інфраструктури почався ще кілька тижнів тому.
Водночас, минулий тиждень був доволі теплий, що суттєво перевищувало визначену норму для подачі опалення: 8 градусів тепла упродовж трьох днів. Тому опалювальний сезон був відтермінований.
Зараз можемо констатувати, що у всіх 73-х громадах області опалювальний сезон розпочався для всіх споживачів. Зараз 99% мешканців забезпечені подачею централізованого теплоносія. Є деякі технічні нюанси: мова йде про окремі будинки в межах Комарнівської, Дрогобицької і Львівської громад, але тепло має бути подане до кінця доби.
Якщо ми говоримо загалом про розподіл обов'язків, функціонування об'єктів теплопостачання – це, перш за все, обов’язок органів місцевого самоврядування. Це їхні об'єкти, і стала робота – цеїхнє завдання. Наше завдання – це координація. Ми як забезпечували комунікацію, модерування процесу і контроль за виконанням окремих завдань. План заходів виконаний на 100%.
Якщо ми говоримо про критичну інфраструктуру, основний акцент був на автономності. З досвіду попередніх років, основним завданням було забезпечити роботу в умовах відсутності електропостачання. Заклади охорони здоров'я всі забезпечені резервним живленням. Спільно з адміністраціями, органами місцевого самоврядування і РВА пропрацювали дії, щоб забезпечити повноцінне функціонування. Мова йде про водопостачання, теплопостачання і електропостачання.
Якщо ми говоримо по теплопостачання, то по резервному живленню ситуація дещо гірша – близько 95% таких об'єктів забезпечені резервним живленням. Але з іншого боку, якщо порівнювати минулим опалювальним сезоном, ситуація суттєво покращилась. Десятки генераторів великої потужності були поставлені на об'єкти критичної інфраструктури.
Нам не варто очікувати легкого опалювального сезону. Ворог продовжує бити по об'єктах енергетики, по об'єктах газотранспортної системи. Ми пропрацювали плани реагування, затверджені і на обласному рівні, і на рівні конкретних громад: варіанти відсутності електропостачання, газопостачання, водопостачання.
Ми всі пам'ятаємо надзвичайну ситуацію на «Львівводоканалі», коли частина Львова залишилась без водопостачання. Неможливо передбачити всі нюанси, всю зношеність систем. Наше основне завдання – навчитися і забезпечити ефективне реагування на всі надзвичайні ситуації, які потенційно можуть виникнути.
Як це вдається робити зараз?
Ми точно стали набагато ефективніші, і оперативніші в прийнятті рішень і реагуванні на надзвичайні ситуації.
Перший фактор – це досвід. На превеликий жаль, гіркий. Попередні зими не були легкою прогулянкою. З іншого боку, з кожним роком системи життєзабезпечення стають більш автономними: генератори, когенераційні установки, сонячні панелі чи будь-що інше, що забезпечує можливість функціонування навіть в умовах блекауту.
Але це завдання не тільки влади. Язвертаюся до кожного мешканця Львівської області адекватно реагувати на прохання від обленерго або від диспетчера «Укренерго», які просить зменшити споживання електроенергії в пікові години. Це допоможе збалансувати енергосистему.
Ми розуміємо, що ворог не зупиниться, і ми ще тільки на порозі осінньо-зимового періоду. Тому нам треба максимально бути готовими і автономними. Мова йде про генератори, де це можливо, акумуляторні батареї, чи будь-що інше, що дасть вам можливість забезпечити себе в умовах блекауту.
Підготовка до знеструмлень
Що з підготовкою Львівщини до можливих блекаутів? Пункти незламності: хто відповідальний, чи достатньо їх, чи перевіряються вони, чи оснащені вони правильно? Якщо така кризова ситуація, немає світла, чи готова Львівщина?
Якщо ми говоримо про реагування на можливі блекаути, перш за все, це робота, яка була проведена впродовж доволі тривалого періоду. Це налагодження взаємодії між операторами системи розподілу. У нас напрацьовані варіанти можливого ураження тих чи інших об'єктів, яким чином ми будемо заміщувати або переключатися на різних типах об'єктів – як розподілу, так і генерації.
Якщо ми говоримо про надзвичайну ситуацію у вигляді блекауту — обласна комісієя з надзвичайних ситуацій прийняла рішення перевести пункти незламності із "сплячого режиму" в режим функціонування. Але є один нюанс: рішення про функціонування того чи іншого об'єкту приймає безпосередньо його балансоутримувач. Це перш за все органи місцевого самоврядування – сільська, селищна, міська рада.
Якщо ми говоримо про перевірку пунктів незламності – тих, які вже внесені в додаток "Дія", – органи місцевого самоврядування мають доручення аксимально ознакувати їх і інформувати людей про маршрути і режим функціонування. Переважна більшість цих пунктів незламності розташовані на базі комунальних підприємств та установ.
Ми перевірили ці об'єкти. Місяць тому іх було 863. Зараз — 851. 12 об'єктів ми відсіяли, забрали їх з карти, тому що вони не відповідали вимогам. Зокрема, щодо резервого живлення. Якщо з’являтимуться додаткові об'єкти, вони будуть внесені в інформаційні ресурси.
Основні балансоутримувачі – це органи державної влади, місцевого самоврядування і соціально-відповідальний бізнес. Для прикладу, ми ще минулого року спільно зі Львівською міською радою, а також торговими центрами Львова пропрацьовували алгоритм використання великих торгових центрів як пунктів незламності для великої кількості людей. Сподіваюсь, що нам не доведеться їх використовувати в таких масштабах. Але дорожня карта напрацьована.
Підтримка військових
Ви написали у своєму пості: "Підтримка військових не має бути за залишковим принципом". Як це реалізується на практиці?
Можемо говорити, перш за все, про обласний бюджет, який адмініструє обласна військова адміністрація. Підтримка відбувається через обласні цільові програми, які відповідають пріоритетам, які декларує очільник Львівщини Максим Козицький. Перш за все, це підтримка наших військових на фронті. Це підтримка сил оборони, підтримка ветеранів у Львівській області. Це медична допомога, психологічна допомога, реабілітація. Це також підтримка економічних і підприємницьких ініціатив самих ветеранів.
У нас більше 18% видатків обласного бюджету скеровані на підтримку Сил Оборони. Наш пріоритет – максимально забезпечити наших військових для захисту та ефективного знищення ворога.
Не менш важливою є підтримка економічних ініціатив наших ветеранів, членів їх родин. Інструментом для цього є масштабування програм, які затверджені на рівні держави. Йдеться про державну програму іпотечного кредитування "єОселя" і про державну програму "єРобота".
Програма «єОселя» трансформована таким чином: для діючого військовослужбовця держава готова забезпечити іпотечне кредитування під 3% річних. Ми з обласного бюджету додатково компенсовуємо ці 3% і фактично переводимо це з кредиту в розтермінування виплат для наших героїв. Ця програма не тільки забезпечує житло, вона підживлює економічну діяльність в області. Це підтримка сфери будівництва, виробників будівельних матеріалів і багато суміжних галузей.
Програма «єРобота». Її основним завданням є надати можливість ветерану або членам його сім'ї реалізувати свій підприємницький потенціал, розпочати власну справу, найняти працівників. Ми з обласного бюджету до того розміру грантової допомоги, який фінансується з державного бюджету, дофінансовуємо додаткові 30%, щоб масштабувати розмір цього гранту. Це дає можливість ветерану збільшити очікування від свого бізнесу або масштабувати його. Це соціалізація ветарнів в суспільному і економічному житті. І знову ж таки, є суто економічний ефект: держава отримує податкові надходження у вигляді сплати податків і зборів.
Ви також писали про те, що громади області вже скерували 2,7 млрд грн на безпеку і оборону. Але Ви зауважили, що хтось може робити і більше. За рахунок чого може бути це "більше"? І як працює обласна влада з громадами, які можуть давати і допомагати більше?
За оперативними даними, сума всіх видатків на потреби, пов'язані з війною, всіх бюджетів (мова йде про обласний і бюджети територіальних громад) вже становить 2,8 млрд грн. Тобто динаміка є, сума з кожним днем зростає.
Чи можуть громади допомагати більше – це про пріоритети, про які багато публічних осіб говорять, в тому числі з числа представників органів місцевого самоврядування. Коли ми декларуємо, що в нас основний пріоритет – перемога, то вона не буває без ресурсу. У відсотковому співвідношенні наших видатків з обласного бюджету, мова йде про 18,7%. Чи це багато? Точно більше, ніж середня по області. Середній по області показник становить 10,3%.
Спроможні громади, це, як правило, громади в межах Львівського району (Підберізцівська, Сокільницька, Мурованська), мають відсоток таких видатків більше 20%. Ми не кажемо, що всі мають забезпечити якусь сталу цифру, але ми говоримо саме про відсоток, бо є спроможні громади, є бідніші, але пріоритет – Збройні сили – точно має бути у всіх.
Я точно маю питання до громад, зокрема доволі небідних, в яких відсоток видатків на оборону від загальних видатків становить менше 5%. Є громади, в яких цей відсоток становить дещо більше 1%. Це яка участь громади в підтримці Сил Оборони і який пріоритет? Це питання не тільки до голови громади, це питання до депутатського корпусу, до мешканців громади, які не піднімають перед своїм обранцями питання: яка ж ваша ціль? Який ваш пріоритет?
Яким чином реагуємо? Виключно в межах чинного законодавства. Тут важливо, щоб окремі керівники не забували, що питання можливостей і прав, завжди невід'ємне від питання відповідальності – юридичної і моральної – за ті рішення, які ти приймаєш.
Ми вже більше ніж пів року, з метою стимулювати суспільство до роздумів і реагування, публікуємо щомісячний рейтинг громад. І там не тільки про оборонні видатки, там декілька блоків: економічний розвиток, соціальний захист, медицина, підтримка ветеранів. Воно дає свій дуже хороший ефект, це дієвіше, ніж користуватися "телефонним правом" і вступати в полеміку з тим чи іншим керівником сільської, селищної чи міської ради. Саме мешканці Львівщини мають бути каталізатором до правильних змін, до правильних пріоритетів і правильних цінностей.
На практиці це працює? Після того, як почали ці щомісячні звіти бачити люди, вони почали задавати питання?
Насправді це працює. До нас фактично щомісяця перед публікуванням рейтингу телефонують голови громад, цікавляться: «як ми виглядаємо, чи враховані наші показники, ми там щось доплатили, ми стали кращі, ефективніші». Це класно, це здорова і правильна конкуренція.
Я от згадував, що середній показник по області видатків, пов'яаних з війною, становить 10,3%. Якщо мені пам'ять не зраджує, за підсумками минулого року цей середній показник по області був дещо більше 8%. Якщо ми говоримо про минулорічних аутсайдерів, які зараз мають півтора відсотка, то минулоріч вони мали 0,2%. Ми нікого не засуджуємоі ні на кого не тиснемо, тому що кожна громада має свої виклики. Але якщо дивитися суто по видатках на оборону, є громади, які відстають.
Оборона – це перше, що має турбувати кожного з нас. А що відбувається далі? Які пріоритети у фінансуванні з обласного бюджету?
Видатки на підтримку сил оборони – це пріоритет номер один. Далі – підтримка наших ветеранів в різних аспектах, починаючи від супроводу ветерана, підтримки, видатків на помічника ветерана, надання медичної допомоги, забезпечення якісних умов в медичних закладах, перш за все обласного рівня.
Мова йде про медичну і психологічну реабілітацію. Це теж виклик, масштаби якого в 22-му році навіть важко було оцінити. Мова йде і надалі про максимальну підтримку ветеранів, членів їх сімей. І це не тільки про індивідуальний супровід чи медичну допомогу. Йдеться, наприклад, про "терапію мандрами»: ознакування і облаштування інклюзивних туристичних маршрутів. Тобто весь розвитковий ресурс скерований саме на забезпечення потреб ветеранів, членів їх сімей. Це не грошові виплати чи премії, оскільки це завдання державного бюджету. Йдеться про те, щоб створити максимально комфортні умови для тих людей, які зараз платять найбільшу ціну.
А щодо коректності видатків, повірте, в нас достатньо контролюючих і правоохоронних органів, які готові тобі "підказати" за неправильну дію, вчинок чи підпис. Досвід вчить, що треба дуже коректно ставитись до будь-яких рішень.