Лише 8% прямо заявили, що планують навчатися за кордоном
На Львівщині у четвер, 4 вересня, презентували результати соціологічного дослідження серед підлітків “Учні старшої школи про минуле України, власне сьогодення та майбутнє”. Опитування показало, що більшість старшокласників планують залишатися в Україні для здобуття вищої освіти. Дослідження провела агенція Fama за підтримки ПП “Капітель” на замовлення Львівської ОВА, повідомили у пресслужбі адміністрації. У травні–червні 2025 року соціологи опитали 1087 учнів 8–11 класів із 31 школи області.
Ключові результати:
- 57% школярів хочуть здобувати вищу освіту в Україні, ще 21% вагаються. Лише 8% прямо заявили, що планують навчатися за кордоном.
- 83% підлітків відчувають гордість за Україну, а 75% називають себе патріотами.
- Найбільше школярі пишаються українською історією (82%) та незламністю у війні (85%).
- Улюбленими героями назвали Богдана Хмельницького, Степана Бандеру, Тараса Шевченка й Івана Мазепу.
- Новини підлітки дізнаються переважно з Telegram (74%), TikTok (67%) та Instagram (49%), але лише 39% завжди або часто перевіряють інформацію.
- Серед “лиходіїв” найчастіше згадували Сталіна, Путіна, Леніна та Януковича.
У стратегію нацпам’яті закладуть думку молоді
Під час презентації наголосили, що результати ляжуть в основу регіональної Стратегії національної пам’яті, яку розробляють на Львівщині. “Обрали для дослідження молодь, адже найперше вона є цільовою аудиторією для формування національної свідомості, бо їй відбудовувати і розвивати державу”, — зазначив перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.
“Долучити до створення стратегії планують також представників Інституту національної пам’яті. “Формування публічної пам’яті має відображатися і в меморіалах, і в просторах наших міст. Важливо не лише перелічувати факти, а пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, показувати витоки української державності від Київської Русі й далі”, — зазначив кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь.
Військовослужбовець, один із ініціаторів розробки регіональної стратегії політики національної пам’яті і член профільної робочої групи Антон Петрівський підкреслив, що половині учнів нецікаві заходи національної пам’яті у школах та громадах, тож варто змінювати підходи: “Також важливо формувати сприятливе середовище для інтеграції молоді у молодіжні громадські організації (передусім патріотичного спрямування), адже, як бачимо, 80% підлітків не асоціюють себе з жодними молодіжними об'єднаннями”.
Директор департаменту освіти Олег Паска додав, що школярі добре знають класичний перелік історичних постатей, однак рідко називають героїв зі своїх громад. “Це сигнал до освітян і місцевих органів влади — потрібно більше уваги приділяти локальній історії, щоб діти формували емоційну прив’язаність до рідного краю”, — зауважив він.