Львівську письменницю у Мексиці посмертно нагородили міжнародною відзнакою

Посмертну нагороду отримала Вікторія Амеліна

Письменницю зі Львова Вікторію Амеліну посмертно нагородили Спеціальною відзнакою Prix Voltaire під час 34-го Міжнародного конгресу видавців у Ґвадалахарі, Мексика. Про це повідомила неурядова організація PEN Ukraine. Премія Prix Voltaire Міжнародної асоціації видавців (IPA) відзначає видатні здобутки літераторів у боротьбі за свободу слова.

Замість Вікторії відзнаку отримала голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

“Мені дуже сумно, що Віка не може забрати свою нагороду сама. Але місточки, які вона будувала між Україною та світом, досі працюють, і на цьому міжнародному конгресі авторів та видавців з усього світу це дуже відчутно”, — зазначила у своїй промові Олександра Матвійчук.

Під час церемонії організатори показали торішній виступ Вікторії Амеліної у Норвегії. Тоді Вікторія отримувала Спецвідзнаку Prix Voltaire замість автора Володимира Вакуленка, вбитого росіянами у 2022 році на Ізюмщині Харківської області.

Вікторія сказала: “Ця нагорода унікальна, значуща та зворушлива. Частково через те, що ніхто із сотень інших українських авторів, котрі, як і Вакуленко, були вбиті протягом усієї української історії, не отримував цю міжнародну відзнаку посмертно. Я впевнена, що Володимир Вакуленко хотів би також їм присвятити цю премію”.

“Спеціальна нагорода Prix Voltaire посмертно вручається Міжнародною асоціацією видавців для того, щоб підкреслити виняткову боротьбу за свободу самовираження лауреата чи лауреатки та підкреслити, яким чином його або її змусили мовчати”, — йдеться у повідомленні.

Довідково

Вікторія Амеліна - українська письменниця та громадська діячка. Кавалерка ордена “За заслуги” III ступеня (2024, посмертно).

Народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ “Львівська політехніка» з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.

2014 року вийшов дебютний роман Вікторії “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії “ЛітАкцент року – 2014”. Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука. Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка “Хтось, або Водяне Серце”. Наступна її книжка для дітей “Е-е-есторії екскаватора Еки” побачила світ у 2021 році. У 2017 році "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії “Дім для Дома”. Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: “ЛітАкцент року – 2017”, Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала "Дім для Дома" найкращою прозовою книжкою року.

Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман “Дім для Дома”» було перекладено іспанською мовою.

У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

28 червня 2023 року львівська письменниця Вікторія Амеліна отримала травми внаслідок ракетного удару по Краматорську. 3 липня вона померла в лікарні Мечникова у Дніпрі. Вікторію Амеліну поховали на Личаківському кладовищі у Львові.

Нагадаємо, у вересні представники проєкту “Деколонізація. Україна” звернулися до Львівської міської ради з проханням перейменувати вулицю Аральську у Львові на честь Вікторії Амеліної.