78-річна львів’янка вкотре написала текст Радіодиктанту без жодної помилки

Христина Гоянюк зі Львова щороку впродовж 24 років бере участь у написанні диктанту та понад десять разів ставала переможницею

У прямому ефірі Українського радіо 4 грудня оголосили імена тих, хто найкраще написав цьогорічний Радіодиктант національної єдності. Про це повідомило Суспільне. Культура

Без жодної помилки текст написала Христина Гоянюк зі Львова. Вона багаторазова переможниця, яка щороку впродовж 24 років бере участь у написанні та не пропустила жодного Радіодиктанту. І понад десять разів ставала переможницею

З однією помилкою — переможців немає, а всього двох помилок припустилися кілька учасників:

  • Тімічева Наталя;
  • Бондар Андрій (учитель української мови та інформатики Крушинської гімназії Глевахівської селищної ради Київської області);
  • Перещ Юлія (з Остерського ліцею №1 Остерської міської ради Чернігівської обл.);
  • Крячко Дарина;
  • Рубежанська Наталія.

Виконавча продюсерка Українського Радіо, координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько зазначила, що часто до листів з текстами люди додавали слова подяки, захоплення як самим текстом, так і читцем.

"Багато листів отримали із небезпечних зон, зокрема: Покровська, Сум, смт Черкаського (Донецька обл.), Костянтинівки (Донецька обл.), Лиману (Луганська обл.), Херсону, Слов'янська, Луганська, Дружківки (Донецька обл.), Краматорська", — додає вона.

Юлія Шелудько також розповіла, що найстаршому учаснику цьогорічного Радіодиктанту 99 років, а двом наймолодшим — по 7.

Загалом на перевірку надійшло понад 10 тисяч текстів, більшість з них електронною поштою (із понад 30 країн), але є і паперові листи.

Радіодиктант національної єдності започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році. Головна мета — об'єднати всіх українців як в Україні, так і за її межами, а не перевірити знання.

Нагадаємо, у 2024 році Радіодиктант відбувся 25 жовтня, до Дня української писемності та мови. Текст "Магія голосу", присвячений до 100-річчя Українського радіо, написала письменниця Оксана Забужко, а читав його поет та військовий Павло Вишебаба.