На місці радянських плит та захоронень планують створити меморіальну площу та сквер пам’яті
У понеділок, 30 жовтня, на Личаківському військовому цвинтарі відновили демонтаж радянських плит та ексгумацію. Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.
На центральній алеї цвинтаря, вище місця поховань новітніх захисників України, продовжили процес дослідження та ексгумації поховань. На цій території було кладовище часів Першої світової війни. Тут були поховані військові з армій, що брали участь у бойових діях того часу: австро-угорської монархії, німецької кайзерівської армії, турецької армії та російської імператорської армії. Окрім цього, радянська влада проводила додаткові поховання, коли окупувала Галичину.
Відтак, на центральній алеї демонтують плити та бетонне покриття з радянських часів. Під ними, згідно з архівними документами, може бути близько 3400 захоронень. Однак керівник Меморіально-пошукового центру «Доля», Святослав Шеремета, зазначив, що кількість поховань за радянськими документами не збігається з реальною.
«Важко зараз робити якийсь прогноз і точно сказати, скільки поховань тут може бути. Лише дослідження покажуть реальну картину. У разі виявлення останків буде проведена ексгумація і перепоховання на одне з кладовищ міста. Передбачаємо, що роботи триватимуть до кінця року, але все залежить як від погодних умов, так і від того, що виявлять під землею», — розповів Святослав Шеремета.
Після проведення всіх робіт, міська рада має намір оголосити всеукраїнський архітектурний конкурс на будівництво тут Меморіального комплексу: меморіальної площі та скверу пам’яті.
«Вже зібрані пропозиції від істориків, науковців, архітекторів щодо меморіалу і є сформована робоча група експертів, які входитимуть до складу журі, що визначатиме переможця конкурсу. До складу журі входять представники родин і громадських організацій», — розповів директор адміністрації міського голови Євген Бойко.
Перший етап досліджень цвинтаря завершили у серпні. Тоді фахівці Меморіально-пошукового центру «Доля» знайшли останки 653 людей. Більшість поховань датували повоєнним періодом, частину — часами Другої світової війни, і 26 — періоду Першої світової війни.