Поховають Героїв на Личаківському кладовищі
У вівторок, 20 червня, у Львові прведуть в останню путь чотирьох захисників, які віддали своє життя на фронті.
Про це пише Львівська міська рада.
У мерії закликають львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону Михайла Лазарєва, Ігоря Кривоконя та Юрія Сікиринського розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11), об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Похорон Ігоря Гіля відбудеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла у Львові (вул. Театральна, 11), о 14:30 - міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Біографічні довідки
Михайло Лазарєв (11.09.1983-14.06.2023)
Захисник народився у місті Коломия Івано-Франківської області. Протягом 10-ти років проживав у Королівстві Іспанія, де працював у будівельній сфері. Згодом повернувся на Батьківщину, був керівником місцевого авіамодельного клубу.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та незалежність України у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині.
У Михайла Лазарєва залишилися мама, брат та син.
Ігор Гіль (27.11.1989-13.06.2023)
Ігор є львів’янином. Здобував освіту за спеціальністю «Якість, стандартизація та сертифікація» у Національному університеті «Львівська політехніка». Із 2012 року працював за фахом. У вільний час займався комп’ютерним програмуванням, захоплювався вивченням фізики.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Ігоря Гіля залишилися батьки, дружина, донька, хрещені батьки, племінники та хрещені діти.
Ігор Кривокінь (09.06.1976-11.06.2023)
Воїн народився у Донецьку. Після закінчення 10-го класу вступив на військову службу до лав прикордонників, яку проходив у Чернівецькій області.
Із початком агресії росії Ігор Кривокінь з родиною був змушений покинути рідне місто та перебратися до міста Павлоград Дніпропетровської області, де працював на місцевому заводі.
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із російськими окупантами на південному та східному напрямках на посаді стрільця-снайпера механізованого батальйону.
У Ігоря Кривоконя залишилися мама та брат.
Юрій Сікиринський (03.02.1971-14.06.2023)
Юрій є родом зі Львова. Закінчив історичний та юридичний факультети Львівського національного університету імені Івана Франка.
Брав активну участь у подіях двох Майданів, з початком війни у 2014 році їздив на схід країни як волонтер.
Із початком повномасштабного вторгнення РФ добровольцем пішов на війну. Боронив територіальну цілісність та незалежність України на Харківщині та Донеччині у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
У Юрія Сікиринського залишилися дружина, п’ятеро дітей, мама та сестра з родиною.
Нагадаємо, у зоні проведення бойових дій у Запорізькій області загинув старший солдат зі Львівщини Сергій Михайлович Ситар.