У грудні 2022 року під час масованого обстрілу українських позицій, окоп Євгенія атакував ворожий танк.
Євгенію Швабу 28 років. Він – поліцейський з Житомирщини. Захищати Україну вирішив сам, заради сина, якому нині 6 років. Перед тим, як відправитися на фронт, він пройшов навчання у Великій Британії, та після цього одразу вирушив на Луганщину, де служив кулеметником десантно-штурмової бригади.
Про це пишуть на сторінці Львівської міської ради.
У грудні 2022 року під час масованого обстрілу українських позицій, окоп Євгенія атакував ворожий танк. Поцілив з третього пострілу. Кулеметник отримав важкі поранення ноги та спини. Годину він з побратимами чекав на евакуацію.
- Дата публікації
«Жені здавалося, що це тривало цілу вічність. Він погано пам’ятає перший місяць після поранення, бо приходив до тями лише зрідка – всього на кілька хвилин після чергової операції», - йдеться у повідомленні.
До Національного реабілітаційного центру «Незламні» Першого медичного об’єднання Львова Євгенія привезли у важкому стані та дуже слабким. Тут його 40 днів виходжували спеціалісти реанімації. М'язи атрофувались настільки, що захисник нічого не міг робити навіть руками. Та завдяки тривалій фізичній реабілітації, його стан значно покращився, й він почав готуватися до протезування.
«Ще з дитинства Женя вболіває за донецький “Шахтар”. Він навіть мріяти не міг, що колись вийде на поле з улюбленою командою та ще й зробить перший удар по м’ячу. А після матчу поспілкується з гравцями в роздягальні. І ось мрія здійснилася. На одній нозі та милицях Євгеній вийшов на головну спортивну арену Львова і символічно розіграв м’яч у матчі “Шахтар”-”Львів”. А вже наступного дня після матчу захисник нарешті отримав штучну кінцівку», - йдеться у повідомленні.
«У таких випадках, як у Євгенія, це один з найскладніших видів протезування. Бо дуже висока ампутація і, фактично, немає кінцівки, на яку має кріпитися протез. А, отже, контролювати елементи штучної ноги можна лише рухами тазу. Це означає, що потрібно залучати значно більшу кількість м’язів, ніж в інших випадках. Євгеній тренується і старанно вчиться управляти протезом. Щодня йому телефонує син. Хвилюється за татка й повсякчас питає, чи він раптом не повернеться на війну. Захисник не приховує: йому дуже шкода, що так рано довелося залишити побратимів. І, якби це було можливим, то неодмінно повернувся б на фронт. Реабілітація Євгенія триває», - зазначають у Першому медичному об’єднанні Львова.
Нагадаємо, у Львові встановили біонічну руку захиснику. Воїн вже навчився керувати своєю біонічною кінцівкою й повернувся на фронт. 24-річний захисник із Київщини Олександр брав участь у звільненні Чернігівщини, бив ворогів на запорізькому напрямку, а згодом - і на донецькому. Там і втратив праву руку.