Серед доказів — запахові сліди на місці вбивства, записи камер, дані з телефона і портретні експертизи
У перший день жовтня Шевченківський районний суд Львова виніс вирок В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство мовознавиці та народної депутатки VII скликання Ірини Фаріон. Через шість днів у мережі оприлюднили повний текст вироку. У документі суд детально описав докази, на підставі яких визнав Зінченка винним. LVIV.MEDIA зібрав ключові з них.
1 жовтня суд визнав В’ячеслава Зінченка винним в умисному вбивстві Ірини Фаріон у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості, а також у незаконному поводженні зі зброєю.
За встановленими судом обставинами, 19 липня 2024 року Зінченко наблизився до Ірини Фаріон приблизно на два метри та здійснив один прицільний постріл у голову. Від отриманого вогнепального поранення мовознавиця того ж вечора померла у лікарні Святого Пантелеймона.
Запах Зінченка виявили на місці вбивства
Одним із доказів, на які послався суд, стала одорологічна експертиза. Після вбивства правоохоронці відібрали запахові сліди з лавки біля місця злочину. Їх порівняли зі зразком запаху, отриманим із крові Зінченка.
Експерти встановили збіг із чотирма запаховими слідами, вилученими з різних частин лавки. У висновку експертизи ймовірність збігу оцінили у 99,9996%.
Для дослідження залучали трьох собак-детекторів — Маю, Сіму та Боса. Експерт пояснив у суді, що для підтвердження збігу позитивну реакцію повинні дати всі три собаки. У цьому випадку всі вони вказали на збіг запахів.
На підставі результатів експертизи суд дійшов висновку, що Зінченко перебував на лавці біля місця злочину, де раніше фіксували чоловіка у яскравому червоно-чорному одязі.
Чоловіка біля будинку Фаріон ідентифікували експерти
Важливу роль у справі відіграли портретні експертизи. Фахівці досліджували фотографії та відео чоловіка, який з’являвся у дворі. Він був одягнений у чорну панаму, окуляри, футболку з написом «LOS ANGELES», широкі спортивні штани, білі шкарпетки та червоно-чорні кросівки.
Під час експертизи порівнювали форму та розташування вух, носа, губ, підборіддя, шиї, щік, а також пальців і кистей рук. Загалом експерт використав шість методів порівняння та дійшов висновку, що на досліджуваних матеріалах зображена одна й та сама людина.
Ще одну портретну експертизу провели у Київському НДІСЕ. Вона також підтвердила збіг зовнішніх ознак. Суд зазначив, що сукупність цих доказів дозволила встановити: чоловіком у яскравому червоно-чорному одязі, якого фіксували у дворі, був саме Зінченко.
Крім цього, під час обшуку за місцем проживання Зінченка правоохоронці вилучили, зокрема, червоно-чорні кросівки Climacool та дві пари ношених білих шкарпеток. Також вилучили його телефон, ноутбуки та флешнакопичувачі.
Шукав дані Фаріон та графіки відключень за її адресою
Окремий блок доказів правоохоронці отримали з телефона Зінченка. За матеріалами вироку, він цікавився Іриною Фаріон щонайменше з вересня 2023 року.
Зінченко переглядав матеріали про мовознавицю в Telegram, був учасником каналів, де публікували інформацію про неї, а у квітні 2024 року намагався оформити платну підписку на Patreon, щоб отримати доступ до її ексклюзивних дописів. Також він заходив на сторінку Фаріон у соцмережі X.
Суд звернув особливу увагу на те, що 4 березня 2024 року Зінченко отримав дані про номери телефонів Фаріон. У нотатках Telegram також зберігалися її персональні дані — прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та країна проживання.
А 6 липня 2024 року, менш ніж за два тижні до вбивства, Зінченко шукав у браузері графіки відключення електроенергії у Львові, зокрема за адресою будинку Ірини Фаріон.
Цікавився глушником до пістолета Макарова
Слідчі також виявили в особистому кабінеті Зінченка на OLX листування щодо придбання глушника до пістолета Макарова.
Наприкінці травня 2024 року він запитував продавця про вартість глушника. Після відповіді, що той коштує 2000 грн, уточнив умови відправлення та чи потрібно здійснювати передоплату.
Крім цього, в історії браузера були запити щодо свинцевої картечі. Зокрема, Зінченко шукав картеч калібру 6,5 мм. Із продавцем він контактував через Viber і Telegram.
На місці вбивства знайшли гільзу 9×18 MAKAROV
Під час огляду двору після вбивства правоохоронці виявили плями крові та гільзу з маркуванням 9×18 MAKAROV.
Балістична експертиза встановила, що це стріляна гільза пістолетного патрона калібру 9×18 мм. Її відстріляли з нештатної самозарядної вогнепальної зброї, виготовленої або переробленої саморобним способом із пістолета, ймовірно, конструкції Макарова або конструктивно схожого виробу.
Судово-медична експертиза встановила, що Ірина Фаріон померла внаслідок наскрізного вогнепального поранення голови. У тканині головного мозку експерти також виявили металевий фрагмент. Водночас експерти не змогли встановити, чи цей фрагмент і знайдена на місці злочину гільза були частинами одного патрона через значну фрагментацію металу.
Зінченко майже щодня бував біля будинку Фаріон
Суд дослідив і пересування Зінченка напередодні злочину. Записи камер спостереження, показання свідків, а також портретні й одорологічні експертизи, за висновком суду, підтвердили, що він перебував у Львові з 9 до 21 липня 2024 року та майже щодня з’являвся у дворі будинку Ірини Фаріон.
Власниця орендованої квартири впізнала Зінченка як свого квартиранта. Він мав залишити житло 21 липня, однак 20 липня — наступного дня після вбивства — повідомив про зміну планів та виселився раніше.
Підсумовуючи цей блок доказів, суд зазначив, що записи камер, показання свідків та результати експертиз підтверджують перебування Зінченка у Львові та біля будинку Фаріон. Суд дійшов висновку, що саме він 19 липня здійснив постріл, внаслідок якого вона померла.
Чому суд встановив мотив національної нетерпимості
Окремо суд досліджував мотив убивства. У вироку зазначено, що Зінченко був учасником Telegram-групи, пов’язаної з російською неонацистською організацією National-Socialism/White Power (NS/WP). Також суд дослідив матеріали Telegram-каналів, у яких пропагували насильство, расову, національну та релігійну нетерпимість.
Суд зазначив, що Зінченко під впливом такого контенту та нацистської і неонацистської літератури підтримував ідею «білої раси» та вважав національне питання другорядним порівняно з расовим. Водночас Ірина Фаріон активно відстоювала українську мову, державність та культуру. На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що вбивство було скоєне, зокрема, з мотивів національної нетерпимості.
Що відомо про справу вбивства Ірини Фаріон
Ірину Фаріон застрелили ввечері 19 липня 2024 року біля її будинку на вулиці Масарика у Львові. Її госпіталізували у критичному стані, однак того ж вечора вона померла. Через шість днів у Дніпрі затримали тоді 18-річного В’ячеслава Зінченка.
Судовий розгляд справи тривав понад півтора року. Зінченко протягом процесу заперечував свою причетність до вбивства. Шевченківський районний суд Львова зрештою визнав його винним та засудив до довічного позбавлення волі.
Крім того, суд частково задовольнив цивільний позов доньки Ірини Фаріон Софії Особи та постановив стягнути із Зінченка 5 млн грн моральної шкоди.