Львівська політехніка отримає надпотужний суперкомп'ютер для штучного інтелекту

У Львівській політехніці у вересні цього року планують запустити надпотужний сервер для роботи зі штучним інтелектом, закуплений за підтримки Світового банку. В університеті у четвер, 16 липня, зазначили, що це зробить заклад лідером в Україні за потужністю власного ШІ-обладнання.

Де вже використовують такі технології

Головна особливість системи — найновіші мікрочипи NVIDIA Blackwell. Завдяки їм львівські науковці отримають технології, на яких зараз працюють передові суперкомп'ютери світу. Сервер об'єднує чотири графічні та два центральні процесори з величезним обсягом швидкої пам'яті, що дозволить проводити складні дослідження прямо в університеті, не надсилаючи дані на закордонні хмари.

Через високу потужність техніка сильно гріється і потребує рідинного охолодження. Оскільки університетська серверна для цього не пристосована, сервер помістять у спеціальну шафу. Вода циркулюватиме всередині цієї стійки й забиратиме тепло, а вбудовані вентилятори виводитимуть назовні вже звичайне тепле повітря. Ця шафа також має місце для розширення — згодом туди можна буде доставити ще чотири такі сервери.

«Студенти й молоді науковці отримають безпосередній доступ до обладнання того самого класу, на якому працюють провідні суперкомп’ютерні центри світу», — розповіли в університеті.

Суперкомп'ютери на аналогічних процесорах зараз активно розгортають світові наукові гіганти — зокрема, у японському Інституті фізико-хімічних досліджень RIKEN та в італійському консорціумі CINECA (масштабна ШІ-фабрика IT4LIA).

Які завдання вирішуватиме нова система:

• Робота зі штучним інтелектом: локальний запуск, тестування та швидке навчання надвеликих мовних моделей безпосередньо в стінах університету.
• Медицина та генетика: аналіз ДНК, моделювання білків та пошук формул для створення нових ліків.
• Проектування та 3D-моделювання: створення детальних цифрових копій складних механізмів та віртуальних сереводів для випробування роботів.
• Прогнозування погоди: моделювання локальних кліматичних змін та створення високоточних прогнозів.
• Матеріалознавство та хімія: пошук нових хімічних сполук, наприклад, для створення значно потужніших автомобільних акумуляторів.
• Фізичні розрахунки: симуляція аеродинаміки, міцності конструкцій та складних інженерних систем.

Зараз Львівська політехніка очікує на доставку обладнання у Львів, щоб розпочати перші тестування.